Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
10.06.2021
Донецька організація пошуковців

«Пішов з дому та не повернувся», «Допоможіть знайти людину» – такими оголошеннями рясніють сторінки ЗМІ та соціальних мереж. Найчастіше зникають діти, люди старшого віку, підлітки. Хтось йде з дому через непорозуміння з близькими, а дехто стає жертвою нещасного випадку чи чийогось злого наміру. У Донецькій області шукати зниклих допомагають волонтери місцевого осередку Всеукраїнської співдружності «Пошук зниклих дітей».

ДВА ТИЖНІ ШУКАВ БАТЬКА

Організація виникла ще 2013 року у Запоріжжі. Філію у Донецькій області було утворено лише у грудні минулого року, її координатор і керівник – пожежник з Мирнограда Іван СУБОТІН.

Ідея волонтерської місії з’явилася в Івана після зникнення батька. Чоловік знайшов його через два тижні неподалік від Мелітополя.

– Мені тоді дуже допомогли волонтери із Запоріжжя, вони виїздили на пошук разом зі мною. А мої колеги та друзі, які брали участь у пошуку тата, згодом стали волонтерами нашої організації. 

Спочатку волонтерів на Донеччині було троє, тепер їх більше 100, з них 35 постійно беруть участь у пошуках. З січня по травень вони відшукали 10 зниклих в області людей. На жаль, трьох з них знайшли мертвими.

Люди залучаються до участі у пошуках через фейсбук, іноді складаються доволі складні інформаційні ланцюжки, у яких задіяні волонтери з Вінниці, Одеси, Запоріжжя, Херсона, Мелітополя. 

– Нещодавно за допомогою наших волонтерів у Києві ми знайшли жінку, яка за кілька тижнів зникла у Покровську. Невідомо, скільки часу було б витрачено на пошук без інформаційної підтримки у мережі, – каже Іван. 

За його словами, причини зникнення людей різні. Підлітки зазвичай йдуть з дому після непорозумінь та сварок з батьками – так вони намагаються довести власну самостійність або завдати болю рідним за власні образи. Їх переважно знаходять живими. За зникненням маленьких дітей найчастіше стоїть кримінал, адже маля боїться піти далеко від батьків і не може поїхати з дому самостійно. Літні люди зникають, як правило, через порушення пам’яті, раптові серйозні проблеми зі здоров’ям, нещасні випадки. Люди середнього віку йдуть з дому через проблеми у родині, труднощі на роботі, борги, зловживання алкоголем або наркотиками.

ПРАВИЛА ДЛЯ ВОЛОНТЕРІВ

Коли людина зникає, рахунок часто іде на години, тож чим швидше розповсюдити інформацію про зникнення – тим більше шансів її відшукати. Головне завдання волонтерів – швидко розповсюдити орієнтировки про зниклих людей у соціальних мережах і розклеїти оголошення у місцях великого скупчення людей: на автовокзалах, ринках, у супермаркетах. Наступний крок – зв’язатися з лікарнями та моргами, аби дізнатися, чи не перебуває у цих закладах зникла людина. Далі діють по ситуації, з дотриманням, тим не менш, певних правил.

Іван Суботін – координатор
волонтерів у Донецькій області

– По-перше, ми шукаємо людину лише тоді, коли її рідні звернулися з відповідною заявою до поліції. Тим більше зараз, аби заявити про зникнення, не треба очікувати три доби, у поліції заяву мають прийняти відразу, – розповідає Іван. – У нашій волонтерській групі ми не обговорюємо подробиці особистого життя зниклих, не висуваємо власних версій. Всю інформацію від рідних або друзів зниклих ми без виключення передаємо поліції, співпрацюємо із слідчими та оперативниками. Під час пошуку не користуємося послугами так званих гадалок та екстрасенсів, ці «помічники» лише викачують гроші з рідних. Їхні версії вводять в оману і крадуть час, користі від такої інформації – нуль. 

Під час спілкування з рідними та друзями зниклих волонтери детально розпитують про обставини зникнення, відносини у родині та на роботі, психічний, психологічний стан зниклого, його захворювання, спосіб життя, наявність алко- або наркозалежності. Саме ця інформація дозволяє зрозуміти, де і як людину потрібно шукати, побудувати алгоритм пошукових дій. 

На жаль, родичі у більшості випадків не розповідають всього або надають неправдиву інформацію, навіть не усвідомлюючи, що це опосередковано може зашкодити зниклому, бо ускладнює пошук і забирає купу часу.

– В одному з міст Покровського району до нас звернулася жінка, в якої зник чоловік. Ми шукали його не один день, довелося виїздити на місцевість для обстеження занедбаних приміщень та підвалів, бо була версія, що його могли десь утримувати. Згодом з’ясувалося, що дружина повідомила нам не все. Виявилося, що чоловік пішов з дому після сильної сварки. Ми його зрештою знайшли, але діяли б швидше, якби мали цю інформацію раніше, – розповідає Іван. 

СОБАКИ РОЗШУКАЮТЬ ЗНИКЛИХ НАВІТЬ ЧЕРЕЗ КІЛЬКА РОКІВ

У пошуку на місцевості, до речі, також діють свої правила. Волонтери для власної безпеки повинні бути у світловідбиваючих жилетах, постійно перебувати на зв’язку між собою. У деяких регіонах для пошуку на місцевості використовують дрони – коли, наприклад, треба обстежити хащі або інший берег річки. У наших пошуковців такого пристрою ще немає, але місцева телерадіокомпанія вже пообіцяла технічну підтримку. 

Пошук безвісти зниклих на місцевості

А поки в обстеженні занедбаних будівель, лісопосадок, берегів водоймищ, сміттєзвалищ волонтерам допомагає пошуково-рятувальний кінологічний загін «Антарес» з Павлограда. 

– Пошук на місцевості проводиться лише за офіційним запитом поліції і у супроводі поліцейських, – зауважує Іван Суботін. – Спеціально навчених собак відпускають і вони обстежують велику відстань, за півгодини десь 40 тисяч квадратних метрів. Живих людей, які, наприклад, знепритомніли або травмовані, вони знаходять за диханням, а тих, хто помер – за характерним запахом. При цьому для тварин немає значення, скільки часу пройшло від зникнення, одна година чи один рік. Але, звісно, чим раніше розпочати пошуки, тим більше шансів знайти людину живою. 

Ірина ДІМІТРОВА/Громада Схід №10(43) 2021