Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
19.01.2022
Фото: Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада

Є базові речі, з яких складаються підвалини демократичного світогляду. Одна з них – сприйняття державного бюджету не як дивовижної «годівнички», яку з барської милості утримують уряд та президент, а як спільної скарбнички, до наповнення якої докладаються усі громадяни. Тож не існує ніяких «державних коштів» – є лише гроші платників податків, тобто наші з вами гроші. З цього фокусу і розглянемо український бюджет-2022.

«Зростання заробітних плат медиків, забезпечення житлом ветеранів бойових дій, збільшення стипендій студентам, зростання видатків на інклюзивну освіту та безбар’єрність, продовження цифровізації країни та підготовка до всеукраїнського перепису населення, розвиток інфраструктури, забезпечення потреб сектору безпеки та оборони», – так розставив пріоритети міністр фінансів Сергій Марченко, представляючи Верховній Раді проєкт бюджету. 

Рада бюджет схвалила, хоч і з порушенням закону (мала зробити це до 1 грудня, а голосування відбулося 2-го). Президент підписав. То як же розподілені наші гроші у головному кошторисі країні на поточний рік? 

ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ-2022

Бюджет України знов дефіцитний (видатки перевищують доходи). 2022 року доходи складуть 1,322 трлн грн, витрати – 1,498 трлн грн. Дефіцит – 189 млрд грн (3,5% від ВВП).

Прогноз номінального ВВП становить 5,369 трлн грн. Зростання реального ВВП України очікується на рівні 3,8%. А рівень річної інфляції, який Уряд закладає в бюджет, становитиме 6,2 %.

А ось мінімальна зарплатня з 1 грудня 2021 року становить 6 500 грн на місяць і такою залишатиметься до жовтня 2022, коли зросте на 200 грн (3%). Це явно менше річної інфляції у 6,2%, яку уряд заклав до бюджету.

Базовий соціальний стандарт – прожитковий мінімум традиційно буде приблизно удвічі меншим, ніж фактичний показник. З 1 січня він став 2393 грн, а до грудня зросте до 2589 грн. Для порівняння: за підрахунками мінсоцполітики, у жовтні 2021 фактичний прожитковий мінімум становив 4389 грн, а з урахуванням обов’язкових платежів – усі 5026 грн.

Крім того, український прожитковий мінімум традиційно залишається нижчим за рівень «абсолютної бідності» – необхідного для життя фізіологічного мінімуму, запропонованого ООН (не менше 5 доларів на день). Він в Україні становить 2,7 долара на день. При цьому саме цей показник впливає на розмір оплати праці у бюджетній сфері, на пенсії за віком, а також інші платежі (допомога з безробіття, з вагітності та пологів, догляду за дитиною, сума аліментів).

До речі, на 2022 рік закладено середньорічний курс 28,6 грн за долар.

За призначенням видатків 2022 року Україна найбільше витратить на безпеку та оборону – 286,6 млрд грн або понад 5% свого ВВП, як і вимагає закон. Щоправда, якщо розглянути ці видатки детальніше, то побачимо, що суто на оборону піде лише 152 млрд грн, тоді як майже 100 млрд грн отримає МВС, якому підпорядковуються і національна гвардія, і прикордонна служба. Продовжує зростати бюджет Генеральної прокуратури: за два роки з 7 млрд він збільшився до 11 млрд грн. 

На забезпечення роботи Верховної Ради 2022 року витратять 2,67 млрд грн, Офісу Президента – 1,09 млрд грн. Найбільше – удвічі – до 4,89 млрд грн  зросли видатки на Кабінет Міністрів.

Між першим і третім читаннями бюджету 232 млн грн втратили освітяни. Їм залишили 171,86 млрд грн. 

На медицину в Україні витратять 194,1 млрд грн, при чому на вакцинацію 2022 року виділять стільки ж, як і 2021-го – 2,6 млрд грн. Таку ж суму – на лікування захворювань із впровадженням нових медичних технологій, а ще 4,4 млрд грн – на заходи боротьби з епідеміями. Водночас коштів на доплати лікарям, які працюють із хворими на коронавірус пацієнтами, не передбачили. Проте до другого читання бюджету додалися видатки на нову медичну програму: доплати медикам у зв’язку з переїздом на нове місце роботи або на перекваліфікацію під час формування госпітальних округів.

Вже очевидно, що, з огляду на рекордно високі ціни на енергоносії у поточному опалювальному сезоні, Кабмін схибив з розміром витрат на комунальні субсидії. Він склав всього 38,4 млрд грн. Депутатів чомусь не зупинив той факт, що бюджет-2021 на цю статтю витрат закінчився вже у жовтні, субсидії довелося терміново дофінансовувати, і загальна сума до кінця 2021 року перевищила 47 млрд грн. Тобто гроші на субсидії на 2022 рік заплановані вже суттєво меншими, ніж ті, що українці спожили минулого року.

Натомість вп’ятеро зросли видатки на «Президентський університет» (майбутній вищий навчальний заклад в Україні, який готуватиме спеціалістів таких напрямків, як інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект, нанотехнології, аерокосмічні, енергетичні технології, біотехнології тощо). Сума становитиме майже 500 млн грн. Для порівняння: на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок в українських університетах передбачено 105 млн грн, і, як показав 2021 рік, не факт, що буде сплачена хоча б третина цієї суми.

На Фонд Президента з підтримки науки, освіти та спорту піде ще 500 млн грн. І 4 млн грн передбачено також на президентський грант молодим діячам мистецтва для реалізації творчих проєктів у сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у цій галузі.

Наприкінці листопада президент озвучив ініціативу створити державну авіакомпанію – і у бюджет одразу внесли 1 млрд грн на статутний капітал «Українських національних авіаліній»

Бюджет також містить ще одну програму президента – «Велику термомодернізацію». Фінансуватимуть її через «Укрфінжитло», до якої вже «залили» 20 млрд грн у формі держоблігацій. 2022 року цю установу докапіталізують ще на 30 млрд грн, знову шляхом випуску облігацій (тобто шляхом збільшення держборгу).

До слова, погашення боргів по облігаціях державної позики (Мінфін щотижня охоче продає їх коли на 4 млрд грн, а коли і на 14) вимагає 324,1 млрд грн, а виплати відсотків по цих паперах – 99, 63 млрд грн. Загальна сума внутрішніх та зовнішніх боргів України становить понад 550 млрд грн, тобто майже половину державного бюджету. На обслуговування боргів 2022 року ми плануємо витратити 179,98 млрд грн – хоча, ймовірно, й обмине, бо ця виплата мала б стосуватися результатів 2020 року, але оскільки тоді ВВП України впав на 4%, Мінфін не може її здійснювати. Для чого тоді міністр фінансів заклав ці кошти невідомо.

Традиційно однією з найбільших статей видатків залишається сума, що виділяють з бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду. 2022 року вона знов становитиме понад 200 млрд грн. 

Ці видатки враховують інфляцію, зміни у розмірі мінімальної пенсії та індексацію пенсій у березні 2022 року. Також сюди закладено продовження щомісячних доплат по 500 грн 80-річним пенсіонерам та по 400 грн – пенсіонерам, яким виповнилося 75 років.

При чому, як відзначають у Рахунковій палаті, для здійснення усіх запроваджених з ініціативи президента доплат Пенсійний фонд, що залишається найбільшим розпорядником бюджетних коштів на суму у понад пів трильйона гривень, вже вдається до короткострокових запозичень у Казначействі, аби покрити касові розриви.

Додатково 2022 року ми витратимо 50 млн грн на підготовку інфраструктури для запровадження накопичувального рівня пенсійної системи. Ці видатки з’явилися у бюджеті вже після того, як уряд презентував своє бачення пенсійної реформи (ми незабаром ознайомимо з ним своїх читачів).

ДОХОДИ НА ПЕРСПЕКТИВУ?

Найбільшим «годувальником» бюджету сумарно є населення України, яке формує дохідні статті бюджету через податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), податок на додану вартість (ПДВ) та сплату акцизів у кінцевій ціні товарів.

ПДФО має забезпечити 2022 року 150 млрд грн доходів. Частину цього податку вирішили перерозподіляти через місцеві бюджети на покриття різниці із ринковим рівнем тарифів на тепло.

Від ПДВ з товарів, що імпортують в Україну, в бюджет має надійти понад 400 млрд грн. А з товарів, що вироблені в самій Україні, ще майже 180 млрд грн. Акцизи на українські та імпортні товари дадуть ще понад 150 млрд грн.

Другим традиційним «донором» бюджету є підприємства. Від оподаткування їхніх прибутків уряд розраховує отримати майже 160 млрд грн.

У бюджеті на 2021 рік були закладені 7,4 млрд грн доходів від ліцензування грального бізнесу, але ці очікування не здійснилися: зібрали всього кілька мільйонів. На 2022 рік планові доходи від цього сектору зменшили у 6 разів до 1,2 млрд грн, що також виглядає вельми оптимістично.

Вже кілька років «провальною» статтею українських бюджетів є приватизація. 2021 року від неї хотіли отримати 8 млрд грн, а отримали лише 2. У бюджеті-2022 план знижено до 4 млрд грн.

Цікаво, що усі податкові надходження, крім ПДФО, були значно збільшені до другого читання – загалом, на понад 60 млрд грн. Найбільше зростання передбачене для рентних платежів, які зростуть на 25 млрд грн.

Можливо, оптимізму урядовцям додав прийнятий 30 листопада «податковий» (або ж «ресурсний») закон, який додатково обтяжує в тому числі фермерів – ми докладно писали про нього минулого числа «ГРОМАДИ Схід». А можливо, головні податкові новели ще попереду, адже уряд не приховує намір почати контролювати доходи громадян за допомогою непрямих методів. Зокрема, йдеться про відповідний законопроєкт, який почав розробляти Мінфін. Ще напередодні різдвяних свят українські медіа масово повідомляли про те, що документ про оподаткування різниці між витратами особи та її офіційними доходами може з’явитися вже протягом 2022 року.

Кирило ПЕВНИЙ/Громада Схід №1 (54) 2022

В Україні суттєво збільшився дефіцит внутрішньої торгівлі – у листопаді 2021 року він склав 1,2 млрд доларів. Імпорт стрімко зріс у 2,25 рази до 7,5 млрд доларів, востаннє стільки купували у жовтні 2013 року. Обсяг експорту склав 6,3 млрд доларів. Зростання імпорту відбулося переважно за рахунок палива та енергії – на цьому ринку ціни стрімко піднялися, тоді як на руду та метали незмінні або зростають помірно.

Натомість наступного року сприятливою для України може бути кон’юнктура на ринку зерна. Основні світові країни-експортери 2021 року мали великі проблеми з врожаєм зернових (в Канаді, Бразилії та США він опустився до 19-річного мінімуму, в РФ – впав нижче трирічного мінімуму до 120 мільйонів тонн). Україна ж показала абсолютний рекорд за обсягом збору зернових та олійних культур – 106 мільйонів тонн, що на 20% більше, ніж 2020 року.