Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
10.06.2021
Фото: Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада

За статистикою лише 10 зі 100 проєктних пропозицій отримують гранти на реалізацію. Проте відмова від донора – не привід для розчарувань, а поштовх до дії. З другої, третьої, , може, й з тринадцятої спроби вашу ініціативу обов’язково підтримають. Адже ви вже матимете безцінний досвід, і ті питання, що раніше заводили у глухий кут, більше не становитимуть для вас проблеми. Але з чого почати свою грантову історію? Де шукати можливості? Як написати заявку? Тримайте поради та лайфхаки з перших рук.

Грант – це цільові ресурси, що виділяються донорськими організаціями на різноманітні суспільно-значущі проєкти, наукові дослідження, стипендіальні програми тощо. Надання гранту громадянам, громадським спільнотам та юридичним особам визначається вимогами грантодавця та відбувається за підсумками проведення грантового конкурсу.

Глобальні цілі сталого розвитку

Прийнято вважати, що грант – це певна сума грошей, які не треба повертати. Але насправді надаватися можуть не лише фінанси, а й інші засоби (матеріально-технічні, освітні чи консультативні). Важливо розуміти, що грант – це не виграш у лотерею, не подарунок, а ресурс, який має бути спрямований виключно на втілення у життя заявлених у проєкті намірів.

ДЕ ШУКАТИ ГРАНТИ

Грантові можливості для агросектору починаються зі співпраці з державними бюджетами на місцевому рівні. Громади можуть профінансувати будь-яку ідею, для цього і працюють місцеві депутати. До слова, депутатський корпус може проголосувати за цільову програму з підтримки підприємницької діяльності на рівні сільської, районної чи обласної рад. Тобто, якщо ваш бізнес посилює економічний потенціал громади, він може претендувати на підтримку з бюджету.

Але будьте готові до супротиву. Адже часто-густо громаді бракує грошей, а серед представників органів місцевого самоврядування й досі існують стереотипи щодо того, чи можуть бюджетні кошти витрачатися на економічний розвиток.

– На садочок гроші виділити можемо, на благоустрій і культуру – авжеж. А вкладати кошти в те, щоб бізнес розвивався, щоб з’являлися нові робочі місця, підтримувати відкриття інноваційних стартапів молоддю чи створення мікропідприємств людьми третього віку – то «не наша справа». На жаль, такий примітивний підхід й досі важко подолати у головах народних обранців, – розповідає  експерт із політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай.

Тож зазвичай підприємці йдуть іншим шляхом та націлюються на фінансування від міжнародних донорів. Періодично оголошуються грантові конкурси саме для сільських виробників, у яких можуть брати участь мікро-, малі та середні підприємства. Наприклад,  програма USAID АГРО підтримує розвиток в агропрактиці бізнес-моделей «фермер – фермеру», а програма з бізнес-партнерства в проєктах економічного розвитку Донецької та Луганської областей на постійній основі пропонує виробникам молока грантову підтримку DRC-DDG до 100 тисяч доларів США (щоправда, за умови співфінансування до 50% загального бюджету проєкту).

Усі грантові конкурси та вимоги до участі в них публікуються на порталі gurt.org.ua. Також цікавими для пошуку грантових можливостей є сайти prostir.ua та houseofeurope.org.ua. Багато корисної інформації – від генерації ідеї до отримання на неї фінансування – містить сервіс «Дія. Бізнес» business.diia.gov.ua/idea. 

ЯК СКЛАСТИ ГРАНТОВУ ЗАЯВКУ

– Я практик, – каже фермерка Світлана Шутова з Олександро-Калинового на Донеччині. –Я можу посадити, виростити. У мене такі помідори, що не тільки у місті дивуються, а й односельці постійно беруть і розсаду, і свіженькі плоди, і закрутку. Та що там, замовлення маю навіть з ресторанів. Я ж ще в’ялю і сушу овочі, з фруктів роблю пастилу. А ось викласти все це на папері, порахувати і звести – це не моє. Поки розповідають на інших прикладах – все зрозуміло, як тільки починаю приміряти на свій проєкт – то одразу виникають якісь труднощі. 

Світлана Шутова

Жінка неодноразово долучалася до тренінгів з написання грантових заявок, у тому числі дистанційних, яких наразі багато. У своєму селі Світлана хоче створити кооператив з вирощування і переробки овочів та фруктів, тож потребує коштів на розвиток. Але скласти конкурентноспроможний бізнес-план вона так і не спромоглася і жодного гранту поки не виграла.

Світлана така не самотня. І для таких людей є гарні новини. По-перше, існують  донори, які і детальну заявку сформувати допомагають, і супроводжують на кожному етапі. По-друге, є консалтингові організації, які готові написати грантову заявку замість вас. Хоча й на старті попереджають, що все ж таки краще пройти курс навчання, по закінченню якого гарантовано отримати потрібний документ. 

– Написати ми, звісно, можемо, але що далі? Якщо думати на перспективу, то варто не зупинятися на одному проєкті і накопичувати знання. Вони ж у нагоді стануть, і коли ви просто підете у банк за кредитом, і якщо вирішите знайти собі партнера. А у нас на курсі таке трапляється часто. Учасники знайомляться, діляться досвідом і партнеряться, – розповідає фахівець консалтингової компанії Кирило Подніглазов.

Авжеж, послуга з написання заявки є платною. У компанії Кирила вона коштує 11 тисяч гривень. Але тут у нагоді буде третя гарна новина – цього року на дорадчі послуги можна отримати фінансування від держави.  

Зокрема, у квітні 2021 року постановою Кабміну запроваджено виплати у розмірі 36 тисяч гривень на сільськогосподарську дорадчу послугу за такими напрямами: зоотехнія, ветеринарія, агрономія, органічне виробництво, екологічне управління, бухгалтерський та управлінський облік, оподаткування, залучення фінансово-кредитних ресурсів та диверсифікація сільськогосподарської діяльності. 

Це означає, що на будь-якому етапі ведення бізнесу є можливість звернутися за консультаційною підтримкою до фахівців, а потім покрити свої витрати, скориставшись допомогою держави.

Втім, навіть в цьому випадку ви маєте бути співавтором заявки, бо ніхто краще за вас не знатиме нюанси вашого бізнесу. Наприклад, важливим аспектом у заявці є правильне визначення цільової аудиторії. Іншими словами, ви маєте визначитися, хто ваш клієнт, попрацювати над його портретом. Характеристика не має обмежуватися лише віком, портрет повинен враховувати особливості, притаманні вашій місцевості. Якщо ви реалізуєте молоко, то ваші споживачі – не просто чоловіки та жінки, що люблять «молочку». Це і молоді батьки, в яких діти потребують екологічно чистого продукту, і фермери, котрі вирощують молодняк, і молочні кооперативи-переробники, і спеціалізовані крамниці, і навчальні та оздоровчі заклади тощо.

Обов’язково треба пов’язати свій проєкт із глобальними цілями сталого розвитку. Словосполучення «сталі цілі» часто зупиняє новачків ще на старті, бо не всі знають, що це таке і як їх сформулювати. А насправді все легко – йдеться про залучення до вирішення проблем, які у пріоритеті в усьому світі. Іноземним грантонадавачам важливо розуміти, що вони витрачають гроші своїх платників податків не на чиєсь збагачення в Україні, а з метою подолання конкретних «больових точок» планети (як то бідність, нерівність, забруднення надр тощо). Вигадувати нічого не потрібно. Глобальні цілі сталого розвитку вже виписані, їх усього сімнадцять. Заявнику необхідно лише вибрати з них, як правило, три пріоритети, до яких найбільше тяжіє той чи інший бізнес, організація чи проєкт.  

– Ми зареєстровані 2015 року, але перші гроші отримали лише 2017-го. Багато чого можна зробити, знайшовши гідну команду, партнерів, порозумітися з місцевою владою. Бо проєкти – це речі, які захоплюють, але й неабияк вимотують. Тому потрібно розуміти, на що йдеш, і завжди рухатися вперед, – каже керівниця громадської організації «Чарівні руни» Званівської сільської громади Юлія Тимчак. 

Зупинятися дійсно не можна – нині конкуренція значно виросла, а донори стали більш прискіпливими. Тож головна порада тут: набирайтеся терпіння, бо шлях до перемоги буде складним. 

Лілія АНДРУСИК, Дмитро ЛЕЩУК/Громада Схід №10(43) 2021

 

СЕКРЕТИ УСПІШНОЇ ЗАЯВКИ ВІД ЮЛІЇ ТИМЧАК 

Юлія Тимчак

Єдиного рецепту успіху не існує, бо кожен донор пропонує свої умови і має власну форму проєктної заявки. Однак досвідчена Юлія ТИМЧАК знає, яких помилок абсолютно точно не варто припускатися. 

За її плечима близько сотні написаних проєктів, 32 з них успішно реалізовані у Званівській громаді на Донеччині. Наразі активісти ГО «Чарівні руни» працюють над новою заявкою. До слова, вони вже мають попередню згоду на реалізацію проєкту та вже вшосте його переписують. Отже, кілька корисних порад:

  • Уважно вивчіть «правила гри»: читайте інструкцію, перелік документів, додатки. 
  • Звертайте увагу на умови грантового конкурсу (обов’язкове співфінансування тощо).
  • Завжди пам’ятайте про конфлікт інтересів. У деяких донорських заявках заборонено керівнику організації бути керівником проєкту. 
  • Дивіться на заявку очима грантонадавача. Думайте про те, що для нього є пріоритетом та яким чином ваша діяльність за проєктом підкріпить ці пріоритети.
  • Сталість – це про те, що залишить по собі проєкт, які набуті знання чи ресурси продовжать приносити користь.
  • Добре написаний проєкт – вже половини роботи.
  • Якість проєкту – це продуманий кошторис. Завжди пам’ятайте про дрібниці (банківські послуги, добові, курс валют, канцтовари тощо). Добре, якщо є бухгалтер, хоча б на час проєкту. 
  • Краще, коли всі грошові операції безготівкові.
  • Під час написання заявки варто пам’ятати, що у разі перемоги за отримані гроші доведеться звітувати. 
  • Ставте запитання. Краще перепитати, аніж зробити на свій розсуд, а потім не знати як за це відзвітувати.
  • Будьте готові до несподіваних нюансів, які можуть з’явитися вже у процесі реалізації. За можливості врахуйте їх всі.
  • Добре, якщо є листи підтримки від партнерів. Знання англійської також стануть у нагоді. Якщо з іноземною погано – варто мати когось на приміті.
  • Якщо вірити статистиці, ви маєте один шанс з десяти, що саме ваш проєкт пройде. Коли ви напишете їх десять, то хоча б один – обов’язково «вистрілить».