Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
27.07.2021

Пані Олена доглядала Лідію Степанівну за договором довічного утримання. Договір передбачав, що після смерті підопічної жінка отримає у власність будинок з усіма спорудами та забудовами, що розташовані на земельній ділянці розміром 567 квадратних метрів. Але під час оформлення документів з’ясувалося, що присадибна ділянка біля будинку належить третій особі.

Жінка, яка 14 років ретельно виконувала свої обов’язки і після смерті Лідії Степанівни почала займатися переоформленням прав власності, була у розпачі: під час перевірки технічної документації землевпорядна організація встановила, що присадибною ділянкою володіє інша людина – пані Ірина. 

Пані Олена вирішила звернутися до міської ради з клопотанням передати їй у власність цю частину земельної ділянки. Але очікувано отримала відмову, вмотивовану тим, що земельна ділянка належить іншій особі. Жінка втратила надію. Без власниці цієї частки землі оформити належним чином документи неможливо. Де її шукати, вона не знала, а зайвих грошей на адвоката не було. 

Одного дня Олена Вікторівна зустріла близьку знайому, яка порекомендувала звернутися до центру безоплатної правової допомоги. У Бахмутському бюро Краматорського місцевого центру справу жінки доручили юристці Оксані Судак. Та ознайомилася з документами та з’ясувала всі обставини.

Як з’ясувалося, Лідія Степанівна свого часу придбала житловий будинок разом із земельною ділянкою у чоловіка, який був громадянином іншої країни. Оскільки він не мав права володіти землею на території України, то, коли купував нерухомість, не зміг належним чином оформити на себе право власності на землю біля будинку. Як результат, ця частка землі так і залишилася у власності пані Ірини – першої власниці будинку та земельної ділянки. 

Аби вирішити це питання на користь пані Олени, юристка підготувала судовий позов про визнання її права власності на земельну ділянку. Оскільки Олена Вікторівна є малозабезпеченою особою, юридичне представництво у суді та складання процесуальних документів було для неї також безоплатним.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області було схвальним. Наразі пані Олена щаслива та займається питаннями переоформлення вже власної земельної ділянки. 

Оксана СУДАК, юристка:

– Правова позиція ґрунтувалася на нормах статті 377 Цивільного Кодексу України у редакції 2003 року. Зазначена норма стверджує, що особа, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 1 січня 2004 року, одночасно отримує у власність земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Це правило, згідно зі статтями 120 та 125 Земельного Кодексу України, стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. 

Тобто Лідія Степанівна, яка набула право власності на будинок саме 2004 року, стала власником земельної ділянки на тих же умовах, на яких вона належала попередній власниці, а саме пані Ірині.

Таким чином, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній об’єктів нерухомості, маємо зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбає особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.