Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
07.02.2021
Фото: Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада

Всі ми прагнемо закінчення війни. Але чи ми до цього готові? Чи має держава стратегічне бачення, що буде наступного дня після того, як у Донецьку та Луганську замайорить український прапор? Чи є в нас «дорожня карта» з покроковим алгоритмом: як саме відбуватиметься деокупація звільнених територій? Чи знайдені відповіді на нагальні запитання: як відновлювати господарство, що робити з документами невизнаних «республік», хто нестиме відповідальність за скоєні злочини, що власне вважатиметься злочином, а що – ні? Адже невідоме лякає. Люди в окупації, не обізнані щодо планів України щодо себе, починають вірити чуткам і боятися власної країни.

Насправді дискусії щодо політики деокупації точаться вже кілька років. До розгляду суспільства було запропоновано чимало стратегій. Умовно їх можна поділити на радикальні та ліберальні. І більшість авторів (а це науковці: філософи, історики, соціологи, психологи-конфліктологи, юристи) схиляються все ж таки до позиції «м’якого» відновлення української державності.

Підсумком цієї роботи став законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей, Криму та міста Севастополя», розробку якого завершило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. У МінТОТі зазначають, що головним завданням під час цього періоду є відновлення довіри між людьми.

Інформація щодо законопроєкту була оприлюднена 31 грудня 2020 року, тому з його 99 сторінками суспільство знайомилося вже у січні 2021-го. У разі прийняття цей законодавчий акт має змінити всі попередні закони і постанови щодо тимчасово окупованих територій, а інші нормативні акти – привести у відповідність із запровадженою термінологією.

У законопроєкті закріплюються такі основні терміни та дати: Росія – агресор і окупант, початком окупації вважається захоплення Криму 20 лютого 2014 року, з 14 квітня 2014 року розпочинається конфліктний період і там, де не відбулося визволення, він продовжується дотепер. Далі з моменту, коли агресор піде, настає постконфліктний період, який має скінчитися періодом сталого миру, коли у регіоні почнеться розвиток. Загалом перехідний період закінчиться через 25 років з дати відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону.

 

Яким чином законопроєкт пропонує узгодити колізії, які виникають і ще виникнуть через невідповідність окупаційного режиму міжнародним юридичним нормам і нормам дотримання прав людини?

  • Окупація українських територій вважається незаконною, незалежно від її тривалості.
  • Всі рішення, угоди і зобов’язання окупаційної влади вважаються нікчемними.
  • Паспорти та інші документи, видані українцям на окупованій території, вважаються незаконними. Примусове або автоматичне набуття громадянами України громадянства Російської Федерації не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України. 
  • Свідоцтва про смерть, народження, укладання та розірвання шлюбу підлягають конвалідації (узаконенню). Документи про освіту не визнаються, для отримання законних документів про освіту здійснюється атестація (за бюджетний кошт) здобутих кваліфікацій та результатів навчання на окупованих територіях. У разі успішної атестації надається можливість подовження вищої освіти за бюджетним замовленням чи за контрактом.
  • Об’єкти власності, незаконно вилучені під час окупації, повертаються власникам. Якщо власників вже немає в живих, або неможливо встановити власника, або власник – Російська Федерація, тоді такі об’єкти передаються державі Україна (у тому числі Чорноморський флот РФ на території Криму).
  • Заборгованість зі сплати податків, що виникла з дати тимчасової окупації, визнається безнадійною та підлягає списанню.
  • Людям, які постраждали від збройного конфлікту, належить компенсація заподіяної шкоди. Україна сприятиме тому, щоб покласти відшкодування матеріальної та моральної шкоди на Російську Федерацію як державу-агресора. 
  • Злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, не підлягають амністії.
  • Законопроєкт вводить люстрацію для тих, хто входив до складу збройних сил РФ, сприяв їм, займав високі посади в окупаційній адміністрації. Ці люди не зможуть займати державні посади в Україні.
  • Особи, які у складі окупаційної адміністрації забезпечували життєдіяльність населених пунктів (наприклад, займалися подачею води, тепла, світла), від люстрації будуть звільнені.
  • Люстрація здійснюватиметься спеціально створеною комісією, до складу якої увійдуть авторитетні українці з бездоганною репутацією. 
  • Забороняється використання символіки «республік», а всі пам’ятники, встановлені окупаційною адміністрацією, мають бути демонтовані.

Покроковий процес відновлення державності протягом шести місяців після завершення конфліктного періоду складатиметься з наступних етапів: утворення транзитних органів влади (державних перехідних, міжнародних перехідних або військово-цивільних адміністрацій), розв’язання гуманітарних проблем населення, відновлення обігу гривні, охорона та оборона Нацгвардією стратегічних об’єктів, калькуляція об’єктів, які потребують відновлення, демілітаризація, забезпечення порядку та правосуддя тощо.

Вибори на колишніх окупованих територіях пропонується проводити не раніше ніж через два роки після деокупації.

Території, що нині окуповані (Горлівський, Донецький, Кальміуський райони Донеччини та Алчевський, Довжанський, Луганський, Ровеньківський райони Луганщини) визначаються територіями пріоритетного розвитку, на яких, наряду з іншими районами Донецької та Луганської областей, з дня деокупації на 25 років буде запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності. 

Іншими словами, Україна готова вкладати гроші у розвиток Сходу, аби якнайскоріше подолати наслідки війни та окупації. Така політика вселяє оптимізм. Погодьтеся, приємно побачити світло у кінці тунелю. Питання лише одне: коли вже, зрештою, з окупованих територій розпочне відступати темрява? 

Дмитро ЛЕЩУК/Громада Схід №2(35) 2021

 

Рубрика ЦИФРИ

Збитки України через агресію Росії сягають 100 мільярдів доларів. 

Згідно з січневим дослідженням аналітиків Atlantic Council, лише внаслідок анексії Криму Україна втратила 1,4 мільйона гектарів землі, вартість якої оцінюється у 1,8 мільярда доларів. 

Українські банки втратили від 1,7 до 1,9 мільярда доларів активів, що залишились у Криму. Ще 1 мільярд доларів — втрати внаслідок конфіскації компанії «Крименерго».

Втрати інфраструктури внаслідок бойових дій на сході України експерти оцінили у 9,5 мільярда доларів. 

Ще 14 мільярдів доларів Україна втратила внаслідок згортання торгових відносин з Росією.