Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
01.10.2019

Промисловий Донбас завжди був одним з найбільш екологічно напружених регіонів України, адже на нього припадала значна частка промислових викидів й виробництва відходів у країні. Сьогодні до звичного забруднення внаслідок діяльності підприємств гірничодобувного комплексу, металургії, хімічної промисловості та важкого машинобудування додаються наслідки екологічних проблем, зумовлених війною.

Нещодавно у соцмережах промайнула інформація про підтоплення бізнес-центру «Сєвєрний» в окупованому Донецьку. Очевидці кажуть, що рівень підземних вод у підвалі приміщення  досяг 1,2 м на загальній площі 4 500 м². Оприлюднені фото, на яких вода підходить до ескалаторів найбільшого у Донецьку торгово-офісного центру.

Підтоплення БЦ "Сєвєрний"

Це – наслідок припинення відкачування води на шахтах, які затоплюються. Проблема поширюється і спричиняє подальші катаклізми: просідання ґрунтів, засолення сільськогосподарських угідь, – попереджають експерти ОБСЄ, які з 2017 року за запитом Міністерства екології та природних ресурсів досліджують екологічний стан на Сході України.

Грунти і води

Зараз експертам відомо про 39 шахт на окупованій території, які частково або повністю затоплені. Одна з таких –  шахта «Юний комунар» поблизу Єнакієвого, де у 1970-ті відбувся радіоактивний вибух.

«З 2017 року ця шахта затоплюється, там демонтували насосне обладнання. Наразі затоплено 35% шахти, там знаходиться радіоактивна капсула, і жоден експерт не знає, в якому вона стані. Це загрожує потраплянням радіації у підземні води, а потім і до річки Сіверський Донець, з якої Донбас п’є воду. Далі річка впадає в Дон і в Азовське море, тож це може призвести до низки дуже негативних екологічних наслідків», – розповів експерт ОБСЄ з питань екології Дмитро Аверін.

За його словами, в окупованій Горлівці затоплені майже усі шахти. На деяких з них (зокрема, шахті «Олександр-Захід») теж зберігалися небезпечні промислові відходи. Також у Горлівці відбувається накопичення метану під землею.

Ще близько 70 шахт окупованої території знаходяться на стадії ліквідації, й принаймні частина з них також буде затоплена.

Через космічне агентство України ОБСЄ отримало знімки, що підтверджують: на будівлях на окупованій Донеччині почали з’являтися тріщини.

«У підвалах на окупованій території у людей стоїть вода, це ґрунтові води. У Донецьку є просідання поверхні до 10 см. Стіни будинків почали тріщати, може статися обвал. А якщо це промисловий об’єкт – шахта, завод, склад якийсь, то небезпека зростає в рази», – зазначає експерт.

Порушення поверхневого шару ґрунтів, що зменшує їхню родючість та призводить до руйнації ландшафтів, характерно для всієї площі, де тривали чи тривають бойові дії. Це відбувається кожного разу при переміщенні великої військової техніки, проведенні бойових маневрів або військових навчань, будівництві фортифікаційних споруд, вибухах та згоранні боєприпасів. Так, тільки внаслідок розриву влітку 2014 року 15,5 тисяч снарядів на ділянці 225 квадратних кілометрів біля Савур-Могили у Шахтарському районі було викинуто мінімум 91,4 тисячі кубічних метрів ґрунту.

Використання земель, пошкоджених унаслідок бойових дій, ускладнено необхідністю їх рекультивації після розмінування і знешкодження боєприпасів, що не розірвалися.

Зокрема, на території заповідника «Клебан-Бик» у 2014-2015 роках були розташовані фортифікаційні споруди Збройних сил України. Їх звели на екологічній стежці у парку, внаслідок чого частково було пошкоджено екосистему парку.

«Щоб відновити екскурсії до парку, фахівці ДСНС проводили розмінування. Лише після того, як ми отримали акт-підтвердження безпеки, змогли поновити екскурсії до парку. Екологічна стежка, де росли червонокнижні рослини, була зруйнована, зараз вона поступово відновлюється, але на це потрібні роки», – розповіла начальниця відділу з рекреації регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик» Тетяна Керносенко.

«Там, де були бойові дії, у ґрунтах виявили перевищення по стронцію, кадмію, ртуті – інколи у 17 разів. Усе це залишки боєприпасів. Частково ці території очищені від боєприпасів різними службами – як українськими, так і закордонними партнерами, але дуже багато металу війни ще залишається у землі”, – повідомляють в ОБСЄ.

Результати досліджень показали також підвищені концентрації забруднюючих речовин у воді річок Сіверський Донець, Клебан-Бик, Кальміус і Кальчик. Як вважають експерти, значне (у порівнянні з даними 2008 року) забруднення нерадіоактивним стронцієм і барієм донних відкладів Карлівського і Клебан-Бицького водосховищ може пояснюватися промисловими викидами, але ж ці елементи відомі як стандартні складові сучасних боєприпасів.

Флора і фауна

Ще такий факт: через інтенсивність бойових дій кількість трав’яних пожеж в серпні 2014 року в Донецькій області була вдвічі більшою, ніж у сусідніх областях. Недивно, що флора і фауна Донеччини вздовж лінії зіткнення зазнала значних випробувань. Експерти фіксують непрогнозовані зміни у біорізноманітті: так, станом на 2017 рік зону полишили копитні тварини і птахи, з території національного парку «Меотида» зникли кучерявий пелікан, який там раніше гніздився, і найбільша в Європі колонія чорноголових крячок. Натомість на Сході України відбувається розселення нових для фауни регіону видів ссавців (шакали), риб (сонячний окунь), комах (гармонія азіатська) тощо. Через заміновані поля і неможливість збирання врожаю вздовж лінії зіткнення фіксується зростання популяції гризунів. Полювання в регіоні заборонене, тож спостерігалося також перенасичення популяції диких кабанів. На територіях Шахтарського, Амвросіївського районів та біля Маріуполя зросла щільність лисиць, в зоні бойових дій фіксуються випадки нападу вовків на домашніх тварин.

Крім того, в регіоні відбувається зростання кількості чужорідних видів рослин: ценхрусу якірного, амброзії полинолистої, борщівника Сосновського тощо.

Втім, не все так погано, є і приємні новини. Наприклад, у Кравецькій балці регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик» наприкінці серпня вдруге за рік розцвіла ковила. Це зафіксувала біологиня парку Галина Семеніхіна:

«Це явище виявилось доволі несподіваним, бо ковили квітнуть в основному у квітні-червні. Гадаю, погодні умови так склалися, що маємо повторне цвітіння. За час моєї роботи у парку вперше. Для популяції ковили – це добре, адже це червонокнижна рослина і вона розмножується у такий спосіб. Але чому так сталося, складно сказати».

Клепан-Бик

Промислове забруднення

Потенційна небезпека виробничих аварійних ситуацій також не є надто критичною. Спеціальна місія для УКГП ООН оцінює сучасний ризик виникнення під час конфлікту промислової аварії зі значними екологічними наслідками у межах від «низького» до «середнього».

Серед промислових підприємств, що зазнали пошкоджень внаслідок бойових дій, найбільш екологічно небезпечними є Ясинівський, Авдіївський і Єнакіївський коксохімічні заводи, Єнакіївський, Макіївський та Донецький металургійні заводи, Торецький феросплавний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Слов’янська, Вуглегірська та Миронівська теплові електростанції, горлівський «Стирол» тощо. Але є й такі, що їх жодним чином не зачепили бойові дії, але ж за токсичністю їм немає рівних.

Так, йдеться про Маріуполь – одне з найнебезпечніших міст Донеччини з екологічної точки зору. Два потужні промислові гіганти – меткомбінати «Азовсталь» та імені Ілліча – системно нехтують очисними технологіями, через що рок від року посідають перші місця в українських антирейтингах. Громада називає це екоцидом. У місті створено активний екологічний рух, маріупольці неодноразово виходили на мітинги та акції протесту, вимагаючи від власників заводів встановити сучасне обладнання і припинити отруювати населення. За останніми даними, на кожного маріупольця припадає близько 700 кг токсичних викидів – тут, як-то кажуть, і війни не треба.

Забруднення повітря Маріуполь

І це ще комунальні служби не почали спалювати листя у наших містах і селищах. Чи знаєте ви, що одна тонна спаленого листя дає 30 кг токсичного газу, бензпірену, діоксину, а також багато диму зі зваженими часточками? Чи в курсі, що така «турбота» про довкілля заборонена законодавством?

Природа мудра і має властивість відновлюватися. Але, поки вона сама себе рятує, ми, люди,  продовжуємо її вбивати. Інколи через безвихідь, захищаючись від ворога. Інколи цинічно, у гонитві за прибутком. Інколи просто не замислюючись.

Наталія ДОНЕЦЬКА/ГРОМАДА Схід №3, 2019


Довідка:

З початку бойових зафіксовано понад 500 аварій і випадків порушення нормального режиму роботи промислових підприємств, деякі з них створювали екологічно небезпечні ситуації. Більше 70 підприємств промисловості та більше 10 підприємств комунального господарства залишаються потенційними джерелами аварійного забруднення.