Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
20.10.2021
Фото авторки

Вчителька з Краматорська зібрала етнографічну колекцію з 500 експонатів, що увійшла до експозиції культурно-просвітницького центру «Етнофундація Рід». Експозиція представлена у міській бібліотеці імені Чехова. Побачити її можуть усі охочі.

Оксана Проселкова – філологиня Краматорської школи №11, викладає українську мову та літературу. Торік ми вже писали, що вона почала збирати колекцію старожитностей. Вишиті рушники, сорочки, весільні віночки та хатні ікони купувала власним коштом. За рік пані Оксана назбирала понад 500 експонатів з історії Краматорська та Наддніпрянщини. 

Цікавість до історії та культури, власного коріння у вчительки зросла після перегляду лекції про рушники дослідниці Олександри Сторчай з Музею Івана Гончара. 

– Після цієї лекції у соціальних мережах я побачила рушник, який продавали колекціонери. Він коштував дві тисячі гривень. Це був рушник кінця ХІХ століття з Полтавщини, символізував рід. Врешті я придбала його. Власне, з того рушника усе і почалося, – згадує пані Оксана.

ЩО В КОЛЕКЦІЇ?

Цей рушник та інші старожитності вчителька почала приносити до школи на свої уроки, розповідала учням про значення вишивки на рушниках, сорочках. Щомісяця із заробітної плати витрачала певну суму на купівлю експонатів. Шукала оголошення у соцмережах, інколи купувала предмети старовини на місцевій барахолці. Особливо пані Оксана тішиться тим, що вдалося купити та вивезти старожитності з тимчасово окупованих територій – у колекції є речі із села Благодатного, Макіївки. 

Скільки витратила за рік – не каже. Але називає ціни, які сьогодні є на ринку. Приміром, вишита сорочка, якій 50-70 років, коштує від 500 гривень. Автентичний стрій (спідниця, сорочка, керсетка, фартух) може коштувати до 3 тисяч гривень, але дослідники з Вінниці продали стрій з однієї скрині всього за 500 гривень. Це велика рідкість для колекціонерів – мати повний комплект одягу однієї людини. Історії багатьох предметів – їхнє походження, дату, регіон – Оксана Проселкова записала. На 30% експонати – місцеві, з Краматорська або його околиць.

Поступово колекція почала зростати, і виникла ідея показати усе назбиране жителям Краматорська. З пропозицією надати частину приміщення до пані Оксани звернулася директорка міської бібліотеки Марина Щукіна. Почалася ретельна підготовка до експозиції, адже колекцію потрібно було впорядкувати, розділити по складових: рушники, ікони, строї, намиста, кераміка, книжки. 

– До нас на Донеччину зараз багато їде людей, ми цікаві гостям з інших регіонів. А що ми можемо показати свого? З думкою зібрати власну історію, яка буде цікавою і місцевим, і тим, хто приїжджає, я і створювала цю колекцію, – розповідає вчителька. – Я хотіла представити Наддніпрянщину та Слобожанщину, показати і спорідненість, і відмінності. Наприклад, на Слобожанщині поділ сорочки не вишивався, внизу робили мережку. Зазвичай це сорочки «доброкарівського» періоду, коли масово почали вишивати трояндочки. До речі, раніше усі сорочки були додільніми, тобто довгі, додолу. Це вже потім їх почали підрізати та робити короткими.

РОДОВІД ДО СЬОМОГО КОЛІНА

Одночасно зі збором експонатів Оксана Проселкова цікавилася історією власного роду. По родинних фото, спогадах, розповідях родичів, архівах їй вдалося дослідити своє коріння до сьомого коліна. Дійшла до 1703 року, дізналася про походження свого роду з Сумщини. 

– Мій рід з Харківщини, але мені вдалося розшукати своїх предків та дізнатися, що вони були з Сумщини. Сорочка моєї прабабусі, яку подарувала тітка, була звідти. Мої пращури жили у маленькому селі Сомівці, якого зараз немає на карті. Вони займалися обробкою скла, звідти мали прізвище – Склярі. Мали багато землі, але у 1930-ті її забрали у колгоспну власність, а прадіда, якого визначили куркулем, розстріляли у лісі. Торік я їздила туди з тіткою. Стоячи на околиці яру, де колись було село, я, здається, відчула той зв’язок з предками. Це дуже цінно для мене. Додому я привезла жменьку землі та каміння. Звідтіля мій рід, це моя історія. 

Наразі Оксана Проселкова продовжує збирати та купувати експонати для своєї колекції. Мріє про експедиції для дослідження Донеччини, які допоможуть глибше та краще дізнатися про історію та культуру регіону. Планує зробити каталог, який можна презентувати гостям та дослідникам. А ще сподівається, що дорослі та діти, зацікавлені експозицією, захочуть більше дізнатися про історію свого власного роду, свого села, свого міста, своєї країни. 

Наталка СТЕПОВА/Громада Схід №18(51) 2021