Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
08.09.2020
На фото: громадські активісти села Орловське

Робота навіть маленьких громадських організацій та ініціативних груп є дуже важливою для суспільства. Лише у казках одна людина – багатир, який самотужки всіх рятує. А в житті дістатися суттєвих результатів можна лише гуртом. Наша експертка з гуманітарних питань – керівник проєкту «Простір підтримки» Благодійного фонду «Карітас Маріуполь» Валерія ГАРМАШ – розповідає, як правильно згуртуватися, щоб мати вплив на розвиток своєї громади.

В одному селищі поблизу лінії розмежування живуть Марина та Петро, котрі попри всі негаразди вірять у прийдешні зміни на краще. Одного дня знайома з сусіднього села розповіла їм, що міжнародна організація, яка раніше привозила нужденним продукти, запропонувала створити громадську спільноту, аби відновити занедбаний дитячий майданчик. Подружжя вирішило й собі запросити тих фахівців, щоб запитати, як простим селянам зорганізуватися задля вирішення місцевих проблем.

Коли до їхнього селища завітали запрошені Петром представники організації, у клубі зібралися всі небайдужі. Після знайомства, в першу чергу, обговорили власне проблеми: відсутність доріг до районного центру, створення робочих місць, опіка літніх людей, реконструкція парку. Зрештою вирішили створити мапу, де були б позначені загальні потреби селища; люди, які потребують окремої допомоги; а також ті, хто готовий допомагати. Наталя, керівник клубу, запропонувала для цієї роботи кімнату, а Катерина надала свій старий ноутбук. 

До роботи долучилося багато людей. Хтось прийшов до клубу повідомити, що поряд живе самотня бабуся, а хтось був готовий колоти дрова, ремонтувати хати, ходити за ліками, поділитися одягом чи продуктами. Таким чином, без сторонньої допомоги громада села вже організувала посильну підтримку для нужденних. Тепер всі знали, куди можна прийти за допомогою та з допомогою.

Успішною виявилася і спільнодія щодо парку. Організувати її визвалися знов Марина та Петро, які вже влаштовували свята для односельців. Вони зібрали ще декількох активних жителів і розробили план з відновлення паркової зони. Але спочатку вирішили прибрати сміття та торішнє листя. В обраний день і діти, і дорослі взялися наводити лад. Толока завершилася святкуванням: піснями, іграми, конкурсами. Щоправда, ввечері у парку стало темно, з дітьми вже не погуляєш, тож довелося рано розійтися. 

Тим часом до селища приїхала міжнародна організація, що мала ремонтувати будинки, пошкоджені внаслідок обстрілів. У розмові з місцевими жителями фахівці організації дізналися про активістів, зустрілися з ними та були вражені їхньою обізнаністю та ініціативністю. Надалі це селище було позначене організаціями як таке, що має ресурс для партнерства. Сюди все частіше почали приїжджати із допомогою, так було системно вирішено проблему з опікою нужденних.

Щодо освітлення у парку  ініціативній групі запропоновали пошукати грантові можливості, адже зібрати достатню суму коштів громада була не в змозі. Невдовзі грантові програми знайшлися, але до участі запрошувалися лише зареєстровані громадські організації. Знову була скликана зустріч з односельцями, щоб вирішити, як бути далі. Виявилося, що багато людей вже звикли працювати у цій команді, тож рішення про реєстрацію організації стало цілком логічним. Було знайдено юриста, який допоміг зібрати необхідні документи для оформлення. Певний час зайняло обговорення назви, врешті решт зупинилися на «Наші ангели» – так своїх помічників називали ті, кого вони підтримували. 

Коли  новостворена організація отримала офіційний статус, її учасники вже пройшли необхідні тренінги з написання проєктів та прорахували вартість освітлення парку і створення дитячого майданчика. Ці дві ідеї «Наші ангели» подали на конкурс та потрапили до фіналістів. Їхня згуртованість та розуміння, чого вони прагнуть для свого села, стали запорукою перемоги. Тож після тривалої роботи у День захисту дітей відбулося урочисте відкриття оновленого парку. 

Давайте заглянемо не декілька років вперед. Маючи необхідні знання та набутий досвід, громадська організація «Наші ангели» змогла надалі реагувати на виклики самостійно. За підтримки партнерських організацій сільські активісти залучили до селища програми зі створення робочих місць та розвитку сільського господарства. Налагодивши відносини з сільрадою, разом знайшли рішення щодо відновлення важливих доріг. Спільно з сільським головою звернулися до районних органів влади і, доклавши зусиль, домоглися збільшення кількості автобусів на маршруті, що зв’язує селище з райцентром.

Авжеж, не все і не відразу у них стало добре. Довелося і програвати у конкурсах заявок, і конфліктувати з органами місцевої влади, і втрачати активістів, які поїхали шукати іншого життя. Але ініціативний осередок продовжував свою діяльність, члени організації підтримували один одного, громада села все більше залучалася до суспільної діяльності. Тепер, яка б біда не прийшла, вони готові протистояти їй гуртом, а не сам на сам. А як щось змінюється на краще, вони знають, що зробили це власноруч, і цінують здобутки ще більше. 

Валерія ГАРМАШ:

– Підсумуємо. Перший крок будь-якої ініціативної групи  – вивчення проблем своєї громади та збір ідей щодо їхнього розв’язання. Другий крок – виявлення активістів, готових взяти на себе відповідальність за втілення ідей. Третій – аналіз власних ресурсів та зовнішніх можливостей. Четвертий – складання плану дій. Далі приймається рішення про те, чи буде створена офіційна громадська організація, чи достатньо залишатися ініціативною групою. Після подолання цих перших кроків розпочинається активне творення змін.