Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
28.01.2020

Днями прем’єр-міністр України відзвітував, що вартість комунальних послуг зменшилася на 30%. Але, судячи з отриманих платіжок за грудень, не для усіх українців та не в усіх містах. До розгляду питання, що відбувається з тарифами та від чого залежить їхній розмір, ми залучили свідчення читачів, а також звернулися за роз’ясненнями до експертів

Декларацію уряду зі зниження тарифів населення сприйняло на ура. Тим більшим було розчарування тих, хто ніякого зниження не побачив. Багато людей отримали платіжки, де суми платежів за опалення навіть більші, ніж минулої зими, яка була не такою теплою, як цього року. 

ОПАЛЕННЯ

Суперечливі свідчення про нараховані суми надходять навіть з тих міст, які входять до офіційного переліку населених пунктів, де тарифи на опалення мали переглянути (Вінниця, Луцьк, Дніпро, Маріуполь, Житомир, Запоріжжя, Кропивницький, Сєвєродонецьк, Львов, Одеса, Рівне, Тернопіль, Харків, Херсон, Хмельницький, Чернігів, Івано-Франківськ, Київ).  

Збагнути логіку розбіжностей у платіжках досить складно. Органи місцевого самоврядування, які перераховують розмір тарифу за коефіцієнтом з формули Кабміну, також не завжди можуть це пояснити.  

Так, на початку січня очільник КП «Маріупольтепломережа» Дмитро Мірошниченко пообіцяв, що тариф на теплопостачання зменшиться на 15%. Економія в середньому складе: в 1-кімнатній квартирі 130 грн, у 2-кімнатній – 187 грн, у 3-кімнатній – 264 грн. По факту маріупольчанка Юлія у січні сплатила за опалення однокімнатної квартири в грудні на 176 грн менше, ніж раніше. А от житель того ж міста Павло розповів, що йому на однокімнатну квартиру нараховано більше: «Подзвонив, запитав, мені відповіли, що все перерахували, але, значить, лічильник більше намотав».

Голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко озвучив такі показники по області: тариф на опалення за грудень мав знизитися у Вугледарі – на 16%, Бахмуті – на 12%,  Краматорську – на 11,8%, Покровську – на 10%, Слов’янську – на 9%. Тим часом з 1 січня зросла ціна на газ – з січня по квітень вона складе 5500 грн за 1000 кубометрів без обліку націнок на його доставку і розподіл, з якими в залежності від регіону газ може коштувати 7,2-7,8 тис грн за тисячу кубів (що дешевше торішніх 8,5 тис грн, але явно дорожче грудневих 6,5 тис грн). За словами глави Мінекоенерго Олексія Оржеля, який проголосив зниження тарифу на опалення «у середньому на 27%», уряд сподівається на зменшення ціни на газ у подальшому.

Ясно одне – протягом 2020 року фіксованих тарифів не буде. Комунальники-оптимісти кажуть, що, можливо, перерахування тарифу на опалення відбудеться і в січні. Комунальники-песимісти вважають, що зменшення цифри у платіжці було одноразовою акцією. До того ж перераховувалася лише вартість гігакалорії, тож для споживачів, у яких немає лічильників, додасться ще й температурний коефіцієнт. Оскільки січень явно холодніший за грудень, то тільки за рахунок цього чинника нарахування можуть вирости на 5-10%.

ГАЗ

У січні  змінився порядок сплати за газ. Замість однієї платіжки споживачі тепер отримуватимуть дві: окремо за спожитий газ, окремо за його розподіл. Доведеться платити операторові газорозподільних мереж за доставку газу вам додому. Це не додаткові гроші – з платіжки за спожитий газ  просто вилучать суму за транспортування.

Не факт, що всі газорозподільні компанії встигнуть належним чином і вчасно організувати свою роботу. Цілком можливо, що деякі споживачі отримають платіжки в лютому одразу за два місяці. Оператори мереж, які виставляють платіжки за розподіл, радять за можливості платити відразу за кілька місяців. Так вдасться зекономити кілька гривень, не сплачуючи щоразу комісію. Затягувати з оплатою не варто, бо інакше нараховуватиметься ще й пеня.

За сам газ в іншій квитанції треба розрахуватися протягом 5 днів з моменту отримання рахунку. 

Для 44 регіональних газорозподільних компаній з січня тариф на розподіл становить від 0,28 до 1,99 грн за куб газу на місяць. Чим менше місто, тим більша ціна у платіжці. У мегаполісах мережі доволі короткі, а споживачів багато. Там, де тариф більший, мережі довші, а споживачів менше, тому треба більше коштів на їх утримання. Тож найдорожче платитимуть мешканці сіл та селищ, а також малих міст.  

Найменший тариф на розподіл – 0,28 грн – встановили для АТ «Київгаз», найбільший – 2,73 грн – для ТОВ «Спектргаз» (Львів). У нашій області для споживачів ПАТ «Донецькоблгаз» тариф складе 0,84 грн, ПАТ «Маріупольгаз» – 1,14 грн. 

З липня тариф виросте і складе від 0,28 до 2,73 грн в залежності від регіону.

Плату за розподіл газу розраховують індивідуально. Для цього рахують обсяг газу, спожитого домогосподарством протягом попереднього газового року (наразі він триває з 1 жовтня 2018 по 30 вересня 2019), множать його на тариф на розподіл (незалежно від того, загальнодомовий у вас лічильник або знаходиться у квартирі), і цю річну плату  ділять на 12 щомісячних платежів. 

Теоретично подорожчання за рахунок транспортного тарифу має бути невеликим, адже ця складова і зараз є в платіжці, просто окремо вона не виділяється. Але незрозуміло, як буде на практиці. Плюс варто врахувати, що кожна зайва платіжка – це додаткові гроші на її адміністрування, тому газ може додати в ціні від кількох десятків копійок до гривні на кубі. Станом на 29 січня платіжки жителів Донецької області на розподіл газу різняться дуже суттєво – від 5-6 грн до 300 з гаком (інформація зі Слов’янська). «У мене на однокімнатну квартиру площею 29,9 прийшла платіжка близько 27 грн, а у доньки трикімнатна площею 60 – і платіжка 6,65 грн. І як розуміти?». – пише маріупольчанка Ірина. Чому така різниця – з’ясувати не вдалося, додзвонитися до «Маріупольгазу» нереально. При цьому у платіжках вимагається сплатити до 20-го числа місяця, в якому надається послуга, тоді як перші платіжки за транспортування газу надійшли 21-23 січня.

ЕЛЕКТРИКА

Тарифи на електроенергію поки що не змінилися. Але підвищення – у планах компанії ДТЕК, яка пропонує збільшити тариф на перші 100 кВт-год/місяць до 1,68 грн з 90 копійок за кВт. Для тих, хто споживає понад 500 кВт-год/місяць, пропонується підняти тариф на 1,2 грн кВт-год до 2,88 грн за кВт. Надалі тариф для населення, яке споживає до 500 кВт-год/місяць, планують підвищувати щорічно на 25%.

Поки що такого зростання тарифів не затвердили, вони лишилися на рівні 90 коп. за кВт-год, якщо використано на місяць до 100 кВт. Вище 100 кВт – 1,68 грн.

 

 

8 ПОРАД ДЛЯ ЗАОЩАДЛИВИХ ГОСПОДАРІВ

Жителі європейських країн постійно шукають шляхи скорочення виплат на комунальні послуги.  Звичку заощаджувати можемо перейняти і ми.

  • Зменшення споживання електроенергії у 8 разів досягається повною заміною усіх радянських ламп розжарювання на сучасні світлодіодні (LED). Пенсіонери зазвичай їх не купують, бо вони здаються дорогими, тому змушені замінювати радянські лампи кожні 3-4 місяці. 
  • Економити електроенергію можна навіть за рахунок кольору стін: біла стіна відбиває 80% спрямованого на неї світла, темно-зелена – 15%, бордова – лише 10%.
  • Якщо вимикати воду під час чищення зубів, то за рік вийде зберегти близько 8 000 літрів. При використанні склянки для полоскання можна ще більше зменшити витрати, адже воду вмикатимете лише раз. 
  • На кухні зазвичай використовується близько 8-15% від загальної витрати води на будинок. При митті посуду ефективніше або користуватися раковиною як тазиком, наповнюючи її водою, або спочатку прополоскати весь посуд, потім намилити його, а тоді змити мийний засіб.
  • Кран, що протікає, призводить до витрат 7000 літрів води на рік (за умови, що вона крапає повільно), якщо ж вода біжить тоненькою цівкою,  то її втрати становитимуть 30 000 літрів на рік. Це потрібно швидко виправити і припинити витрату ресурсу. Поки проблема не розв’язана, воду, що витікає, краще збирати і повторно використати – наприклад, на полив рослин. 
  • Завантажуйте пральну машину щонайменше на три чверті. При заміні звертайте увагу на сучасні пристрої з функцією «Еко» – вони сконструйовані так, щоб зменшити витрати води. Порівняно зі старими моделями економія води може досягти 50%. 
  • Втрати енергії через холодні стіни становлять 40-70%  від загальної потреби в теплі. Тож якісна теплоізоляція стін – це запорука економії енергоресурсів та збереження нормального мікроклімату у приміщеннях Особливо це актуально для приватних будинків, які не залежать від комунальних котельних.
  • Закриваючи на ніч штори, можна зменшити втрати тепла через вікна.

 

РИНОК ЕНЕРГЕТИКИ: ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Доведення українських тарифів до ринкового рівня є вимогою європейських інституцій в обмін на інвестиції. Але також вони вимагають, щоб споживачі, які знаходяться в скрутній ситуації і не здатні платити рахунки, були захищені державою. Про це «ГРОМАДІ Схід» розповів експерт з питань ринку енергетики, директор з досліджень консалтінгової компанії DiXi Group Роман Ніцович.

– Європа нам не диктує, в який саме спосіб нам знизити навантаження на людей. Це мають бути прямі субсидії чи регульована ціна на якійсь обсяг енергоресурсів, коли перші 100 КВт, або перші 100 кубометрів йдуть по пільговій ціні. Є багато способів, і кожна країна сама має вирішувати, як їй захистити споживача, – пояснив Ніцович.

Як український енергоринок працював до 2014 року? Оскільки державного видобутку газу не вистачає на забезпечення всіх потреб населення в газі і в теплі, «Нафтогаз» купував імпортний газ і продавав його за регульованою ціною. Створювався хронічний дефіцит «Нафтогазу», який зжирав мільярдні дотації з бюджету, борги покривалися за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної  позики. Саме цю «чорну діру» закрили збільшенням тарифів з одночасною компенсацією малозабезпеченим. 

– Раніше було так, що багаті могли споживати купу газу для опалення вілли, бо газ був дешевим для всіх. Тому вищі ціни плюс компенсація бідним – це краще, ніж низькі ціни і для бідних, і для багатих,  – пояснив нам член редакційної ради аналітичного видання VoxUkraine Олександр Жолудь.

До того ж низькі ціни для населення компенсувалися за рахунок високих цін для підприємств. Звичайно, сплачували цю ціну все одно ми, адже виробники закладали свої витрати у вартість товарів і послуг.

Відтоді, як Україна Україна почала рухатися у напрямку побудови ринкової моделі, НАК «Нафтогаз» вже 2015 року перетворився із дотаційного монстра на прибуткову компанію, найбільше джерело надходжень до державного бюджету. Замість фірм-посередників, у кишенях яких осідали гроші платників податків, на українському ринку з’явилося понад 500 торговців газом і запрацювала біржа, яка дозволяє купляти енергоносії за зрозумілою ціною. А держава, купуючи і продаючи на ринку певну частину акумульованої у себе енергії, і формує, власне, ту субсидію, яку потім компенсує роздрібним постачальникам.

Наразі маємо в Україні як реформовані ділянки («Нафтогаз»), так і неудосконалені, серед яких є «слабка ланка» – відсутність вибору постачальника послуг. Європейська модель передбачає суто ринкові, неврегульовані ціни, але там у споживача завжди є вибір. Сенс в тому, що постачальники змагаються за свого споживача і ціною, і якістю, і сервісом. За свої гроші ви вільні обрати найкращу пропозицію. 

У нас поки що ці змагання відбуваються у тих сегментах ринку, які відкриті. Це промислові споживачі, бюджетні установи, які купують газ та електрику через платформу закупівель Prozorro. Для населення ціни поки що регульовані. І вони ростуть, попри заяви популістів і спроби зупинити підвищення тарифів у «ручному режимі».

– Іноді наші політики вдаються до неринкових методів: а давайте спишемо заборгованість, а давайте знизимо ціни, – пояснює небезпеку популізму Роман Ніцович. – Подібні рішення можуть мати місце, але, якщо ми підемо таким шляхом, то ми матимемо непрогнозовані наслідки. Тому що все одно хтось має за це заплатити.

– Або державна компанія заплатить недоотриманий дохід, або ми не будемо інвестувати у власний видобуток, у роботу наших мереж і вони розсипляться. Тож матимемо техногенні катастрофи, масові відключення електроенергії, почнуться перебої з поставками послуг, – перераховує передбачувані наслідки Олександр Жолудь.

На думку експертів, треба звикати до факту, що ресурси не бувають  і не можуть бути дешевими. А якщо робити їх дешевими штучно, то остаточна ціна, зрештою, нам також може дуже не сподобатися.

Юлія ГАРКУША, Олексій ГНАТЕНКО/Громада