Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
16.11.2020

Через військові дії 2014 року подружжя Ганни та Олександра БЕЗРОДНІХ разом із дітьми змушені були виїхати до Івано-Франківська. Згодом вони переїхали до Житомира, і саме звідти привезли додому ідею створення першої у Мар’їнці кав’ярні. 

– Ми любили у Житомирі гуляти містом з дітьми, часто заходили до кав’ярень. Нам подобались затишні кав’ярні, розраховані на невелику кількість відвідувачів, із зручними диванчиками, столиками, картинами на стінах, аксесуарами, зробленими власними руками. У них якась особлива домашня атмосфера, затишок. Особливо любили «Булочну №1», де, окрім кави, можна замовити сік, чай, тістечко, піцу або булочку з різноманітними начинками – від курки до шоколаду. До того ж ціни там були дуже демократичні, нам вчотирьох вистачало 45-50 гривень, аби пообідати. Тоді ми і вирішили, що, коли повернемось додому, обов’язково відкриємо такий заклад і у своєму місті, – розповідає про виникнення ідеї Олександр.

2016 року сім’я повернулася додому. Ганна, яка до війни працювала бухгалтером у банку, орендувала приміщення у будівлі універмагу, де спочатку відкрила «комісіонку», а потім магазин дитячих речей. Олександр працював тренером у дитячо-юнацькій спортивній школі, але завжди допомагав дружині. Вони удвох прибирали орендоване приміщення від решток вікон та скла, виколупували зі стін уламки набоїв, ремонтували пошкоджений обстрілами дах. І  увесь час пам’ятали про свою ідею щодо кав’ярні.

У грудні минулого року від знайомих Ганна почула про проєкт Міжнародної організації з міграції, спрямований на підтримку відновлення постраждалих громад Сходу України. Стало зрозуміло, що це шанс перетворити мрію на реальність. Власним коштом подружжя зробило ремонт приміщення для кав’ярні, розробило бізнес-план, який успішно захистило. Завдяки гранту на понад 70 000 гривень Ганна та Олександр закупили все необхідне: меблі, кавомашину, конвекційну піч, вафельницю, холодильник. 

Наразі у кав’ярні вони працюють разом. Готують найсмачнішу у місті каву та бельгійські вафлі з солодкими добавками-топінгами. Ціни на каву в них чи не найнижчі у районі:  смачне лате можна купити за 15 гривень, а вафлі коштують 25. Власниця кав’ярні стверджує, що секрет смачного напою простий – якісна зернова кава. 

– Ми самі завзяті кавомани, тож нам подобається дегустувати нові сорти, вивчати ринок. За рекомендацією нашого постачальника ми обрали каву, яка на конкурсі у Німеччині посіла перше місце, – каже Олександр.

Безродні відкрилися під час пандемії та карантину – не кращий час для розвитку закладів громадського харчування. Тож напрацювати велику клієнтську базу вони ще не встигли, щодня до них приходять 5-7 відвідувачів. Переважно це молоді люди 30-40 років, поціновувачі лате. Є і постійні клієнти – знайомі, друзі. 

Кав’ярня поки немає назви та вивіски, яка, до речі, коштує недешево. Але власники згодом планують встановити не лише вивіску, а й нові двері, електробатарею та вітрину-холодильник, аби розширити асортимент та продавати тістечка, круасани, морозиво. Була ідея придбати ще й машину для виготовлення морозива, але поки вирішили почекати, бо коштує такий пристрій, що був у вжитку, не менше 1 000 євро. Планують натомість прикрасити приміщення картинами та бра. Згодом Безродні хочуть також зробити окремий вхід до свого закладу. Адже зараз вони змушені працювати лише до 14 години – аби підлаштовуватися під графік роботи магазину, який працює на першому поверсі універмагу до обіду. 

За словами Олександра, життя у прифронтовому місті потроху налагоджується, і мар’їнці, які виїздили з міста під час активних бойових дій, повертаються. Але ж у місті погано з роботою, є проблема з відновленням газопостачання та якістю води. 

Люди неохоче повертаються до багатоповерхівок, бо газу немає, взимку мерзнути ніхто не хоче. Якщо обігріватися електрикою – треба міняти проводку, та це й дорого. Вода з крану тече чорного кольору, для приготування їжі всі купують бутильовану воду. Авжеж, в таких умовах підприємцям складно працювати. Якби малий бізнес у прифронтовій зоні мав податкові пільги, якісь знижки на оренду приміщень, то це дало б поштовх розвитку підприємництва на цій території, – розмірковує Олександр. 

А поки вони з дружиною мріють, що саме їхня кав’ярня стане тим затишним місцем, куди люди приходитимуть з родиною чи друзями провести вечір за кавою зі смачною випічкою та неспішною розмовою. 

Ірина ДИМИТРОВА/Громкор Громада Схід 21(30) 2020