Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
19.12.2021
Фото авторки

Покрокова інструкція щодо оформлення права власності на земельні ділянки, яку «ГРОМАДА Схід» оприлюднила у попередньому числі, спонукала до дій багатьох жителів сільської місцевості. Громадські юристи кажуть, що до них почастішали запити щодо оформлення повного пакету документів на право володіння землею. Чому не варто затягувати із цим питанням розповідають адвокати Маріупольської асоціації жінок «Берегиня» Андрій РУДКОВСЬКИЙ і Дмитро КОНСТАНТИНОВ, а також керівниця організації Марина ПУГАЧОВА.

НЕ БАЧИШ МЕЖУ? А ВОНА Є!

Зараз в роботі у фахівців «Берегині» дев’ять справ мешканців Сартанської, Мангушської та Нікольської ОТГ. Дві стосуються оформлення земельних ділянок, решта – прибудинкових територій. Юристи вже відправили відповідні запити до управлінь землеустрою, сільських та селищних рад. А деякі – і до суду, бо є випадки, коли питання можуть бути розв’язані тільки у судовому порядку. Йдеться, зокрема, про межі земельних ділянок. 

– Якщо подивитися на карту розподілу землі, то іноді здається, що ви окуляри забули вдягнути: межі однієї ділянки заходять на іншу, – каже Андрій Рудковський. – З урахуванням масштабу це може бути дуже значна територія. Не знаю, як такі помилки сталися, але так є насправді. Конфлікт між сусідами починається тоді, коли один з них вже оформив ділянку і намагається на начебто власній землі будувати господарські споруди. А фактично будує їх на землі сусіда. 

Є три способи вирішення цієї проблеми. Якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, то насамперед треба звернутися до органів місцевого самоврядування, бо вони – головний землевпорядник. Якщо це земля поза межами – помилки може виправити Держгеокадастр разом з місцевою владою. У разі, коли власників не задовольняє рішення землевпорядників будь-якого рівня – треба йти до суду. 

На те, щоб привести справи до ладу, знадобиться час. Чекати відповіді на адвокатські запити доведеться три місяці, це термін за законом. Загальна вартість переоформлення земельної ділянки у приватних юридичних установах може сягати 6 тисяч гривень. Якщо ви звертаєтеся до громадських юристів, які надають послуги безоплатно (як, власне, юристи «Берегині»), то вам залишається викласти лише 1,5-2 тисячі за складання нового плану земельної ділянки. На жаль, і ці гроші багатьом людям здаються занадто великими, тим більше у зимовий період, коли доводиться обирати між опаленням та оформленням. Але багато хто, стверджують юристи, вже почав накопичувати кошти, аби вже навесні розпочати процес отримання прав власності.

ПРИМАРНА ЕКОНОМІЯ

Приголомшливою новиною для сільських жителів стала вимога щодо приватизації прибудинкових територій та городів. Багато років, десятиліть вони автоматично вважалися власністю господаря будинку, а тепер, виявляється, ці ділянки за законом є комунальними. Їх можуть забрати, чи, наприклад, сільрада може побудувати на вашому городі водогін.

Ця новела викликає у селян протест, на який накладається ще й небажання сплачувати податок на землю. Така хибна позиція може призвести до того, що та ділянка, де людина мешкає, буде вважатися покинутою, нічиєю, і рано чи пізно її хтось приватизує. 

– Інформацію про вартість податку можна дізнатися у сільраді або у старости, – розповідає Дмитро Константинов. – Податок складає в середньому 0,3% від нормативної вартості землі, яка залежить від регіону та від цільового призначення землі. Є категорії громадян, котрі звільнені від сплати податку або мають низьку ставку. Про це теж відомо органам місцевого самоврядування.

Мешканців міст не здивувати тим, що абсолютно за все треба сплачувати. І не один раз на рік, а щомісяця, бо якщо не сплатити – не буде води, опалення, світла, не вивезуть сміття вчасно, щось не відремонтують. До того ж, несплата – це накопичення боргів, які потім дуже важко віддавати. Тому примарна економія селян в умовні 100 гривень на рік за власну землю, ще й за відсутністю штрафів за несплачене у попередні роки (а їх дійсно немає), для містян-юристів виглядає дуже дивно. 

За словами Марини Пугачової, коли після виходу нашої статті почалися масові звернення громадян до юристів організації, з’ясувалося, що права власності на землю у них або зовсім відсутні, або оформлені не до кінця. Люди у більшості вважали, що, отримавши у спадок будинок, вони отримали і землю. 

– Дуже часто людина вважає себе власником де-факто, а де-юре не має права навіть на курник на власному подвір’ї, бо та споруда стоїть на комунальній землі, яка в будь-яку хвилину може бути приватизована громадою або приватною особою. Адже в Держгеокадастрі вона нічия, а людина-«власник» не має на ту землю жодного свідоцтва. Тож треба привести всі папери до ладу: і на землю, і на будинок, і на прибудинкову територію, навіть якщо ви не плануєте їх передавати, дарувати чи продавати. Те, що люди почали діяти – великий плюс. Саме так можна уникнути проблем у подальшому. Зараз ті, хто звернулися по допомогу до наших юристів, разом з ними проходять всі етапи оформлення земельних ділянок. Коли отримаємо перші результати, ми обов’язково складемо для читачів алгоритм дій з урахуванням всіх нюансів та «підводних каменів». 

Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада Схід №20(53) 2021

Марина ПУГАЧОВА, авторка:

– Вітаю з Новим роком всіх українців, а особливо тих, хто живе у сільській місцевості. Адже саме для селян цьогоріч відбулося багато змін стосовно земельного законодавства та прав на власність. Кажуть, що під лежачий камінь вода не тече, тому я від усього серця бажаю, щоб вам завжди вистачало енергії та бажання змінювати своє життя на краще. Всі ми перед Новим роком прибираємо у хаті, наводимо лад, намагаємось завершити всі справи. І я, як юристка, хочу, щоб серед цих справ були такі, що дозволять вам завершити свої земельні справи, щоб ви були справжніми власниками.

Нехай наступний рік буде для вас прибутковим, бажаю всім щастя та здоров’я, щоб завжди поряд з вами були близькі та рідні, щоб в кожній оселі було тепло, а на душі затишно.

 

 

Фото: Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада

ФЕРМЕРІВ ОБТЯЖАТЬ НОВИМИ ПОДАТКАМИ

30 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5600 про внесення змін до Податкового кодексу. Так званий «податковий» законопроєкт ще називають «ресурсним» та «антиолігархічним», бо готувався він з метою вивести з тіні певні галузі економіки та обтяжити їх податками. До цих галузей віднесено і аграрну. То що несе селянам новий бюджетний рік? 

Згідно з прийнятим законопроєктом, власники або користувачі сільськогосподарських ділянок, які перебувають за межами населених пунктів, відтепер зобов’язані щороку сплачувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), навіть якщо на цих ділянках вони нічого не вирощують. Таким чином уряд хоче побороти тіньовий обробіток землі, котрий, як зазначається, щороку завдає бюджету збитків на майже 12 млрд грн.

«Ідея нового обов’язкового платежу для фермерів полягає у тому, що сума всіх сплачених податків, що сплачується за таку ділянку, не повинна бути меншою за МПЗ (з 2022 року — 4%, а з 2023-го — 5% від НГО землі). В іншому випадку, власнику землі доведеться доплачувати різницю між МПЗ та сумою сплачених податків», — йдеться у документі.

Методика розрахунку нормативної грошової оцінки (НГО) землі теж ухвалена лише у листопаді 2021 року, тож порахувати, скільки доведеться платити, можна наразі лише умовно. Отже, приміром, землевласник має пай у Луганській області розміром 5 га. Середня нормативна грошова оцінка землі по області дорівнює 27 125 грн/га. Відповідно, МПЗ вже наступного року становитиме близько 5,3 тисячі грн. А з 2023 року МПЗ перевищить вже 6 тисяч грн за пай.

Фермер, який обробляє пай, або власник землі, який користується нею самостійно, має скласти разом всі податки, які він уже заплатив: податок на землю; податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із зарплати найманих працівників. У разі, якщо загальна сума всіх цих сплачених податків з паю буде меншою за 5,3 тисячі грн, то різницю власник або користувач ділянки повинен буде доплатити.

Від сплати МПЗ звільняються власники земельних ділянок, які станом на 1 січня 2022 року перебуватимуть у межах населених пунктів або у дачних та садових кооперативах. Також фізичні особи звільняються від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив податкове повідомлення-рішення (ППР) у відповідні строки.

Також наголошується, що порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками.

Ще одна нова норма: 18% податку мають сплатити люди, які продають третій за рік об’єкт нерухомості (а такими вважаються і будівлі, і ділянки землі). Цей пункт стосується усіх власників, які планують операції з нерухомим майном. Адже, нагадаємо, оформлення документів на будинок, прибудинкову територію та город – це три окремі правочини.

Окремим пунктом йде «податок на городину». Відтепер господарі мають сплачувати 18% податку на доходи фізосіб, якщо дохід від продажу власноруч вирощених на своїх присадибних ділянках овочів перевищує 12 мінімальних зарплат (у 2022 році це 78 тисяч гривень) на рік.

Законопроєкт у другому читанні підтримали 255 народних депутатів, 69 голосували проти, 23 – утрималися, 23 – не голосували. Більшість голосів – 210 – дала фракція партії «Слуга народу». Її підтримали голосами групи «За майбутнє» та «Довіра», а також 6 позафракційних депутатів.

7 грудня на сайті президента України з’явилася петиція № 22/128612. «Селяни України не найбагатші громадяни. Ми живемо в умовах, коли платимо за енергоносії з розподілом газу більше, ніж у містах. Ми виживаємо, як можемо, працюючи на землі. На гектар паю податкове навантаження 1 500 грн призведе до остаточного знищення села», —  йдеться у петиції.