Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
22.05.2021

За статистикою нашого регіону, найбільш активно вакцинуються люди віком 40-49 років. Молодь, мабуть, сподівається, що перехворіє на коронавірус у легкій формі, а літні люди… просто надіються, що їх хвороба мине. Ми вже писали, що більшість «страшилок» про вакцинацію є псевдонауковою маячнею, але є й інший бік проблеми. Навіть люди, готові отримати щеплення, стикнулися з тим, що механізм вакцинації дає збій на місцях.

Зокрема, читачі повідомляють, що не можуть подолати вже перший крок – звернення до сімейного лікаря. Бо вони… залишилися без «сімейника». Таке відбулося через те, що відтоді, як люди складали декларацію, пройшло більше року, лікар за цей час міг звільнитися. Декларація, відповідно, втратила дію, а пацієнт про це навіть не дізнався. Тож заздалегідь подбайте про те, аби не залишитися без нагляду сімейного лікаря. Зателефонуйте до лікарні та у разі потреби складіть нову декларацію.

Ще одна проблема – надлишкове завзяття деяких лікарів, які, наприклад, можуть призначати перед вакцинацією антикоагулянти. Це досить розповсюджене явище, яке, мабуть, має під собою бажання мінімізувати ризик тромбозу. Проте UNICEF-Україна публічно застерігає лікарів від призначення антикоагулянтів, а пацієнтів – від їхнього приймання. Виняток – коли вони є складовою лікування вашого основного захворювання. Тоді продовжувати приймати антикоагулянти треба. Інше – зайве.

Також немає жодної потреби у проведенні перед вакцинацією ПЛР-тесту – такої вимоги немає у жодній країні світу. Витрачати гроші на аналізи на імуноглобулін M чи G теж непотрібно.

Призначати після вакцинації парацетамол та ібупрофен «профілактично на три дні» – поширена, але хибна практика. Вони потрібні, лише коли з’явилися температура, біль, нездужання. Не можна без симптомів споживати ліки. Авжеж, це стосується і антибіотиків, адже їхнім призначенням з приводу та без також часто грішать деякі лікарі.

І ще одна порада від медичних консультантів UNICEF. Якщо ви правша, робіть щеплення у ліву руку. І навпаки. Адже місце уколу може кілька днів боліти, і якщо це буде «робоча» рука, це завдасть вам зайвих незручностей.

Євген ТОПОР/Громада Схід №9 (42) 2021

ПОРАДИ ВІД ЛЕСІ

Інший блок проблем виникає під час перебування людини у лікарні. Дуже часто родичі стикаються з тим, що «важкого» пацієнта просто здають їм на руки, мотивуючи тим, що від ковіду він вилікувався, а зайвих ліжок у лікарні нема. Тут доречним буде досвід Лесі ЛИТВИНОВОЇ, керівниці благодійного фонду «СВОЇ», який з початку пандемії на волонтерських засадах збирає гроші на кисневі концентратори і постачає їх нужденним по всій Україні. Далі пряма мова.

  1. Пацієнта, який не тримає самостійно сатурацію вище 92, виписати можуть тільки за згодою пацієнта або родичів. Ще раз: ТІЛЬКИ за згодою пацієнта або родичів.
  2. Коли доктор говорить, що ковіда у пацієнта більше немає, і тримати його в лікарні не мають права – вас вводять в оману, м’яко кажучи. Куди подіти пацієнта з низькою сатурацією – проблема лікарні, а не родичів. Переводити до іншого відділення, перевозити до іншої лікарні –неважливо. Цим повинна займатися лікарня. Поки ви не погодилися забрати людину додому, вона знаходиться під юридичною відповідальністю лікарів.
  3. Якщо ви все ж таки вирішили забрати людину додому, ви маєте розуміти, що концентратор – не панацея. Варто чітко розпланувати, що ви будете робити, якщо у вас відключать світло, якщо зламається апарат, якщо людині стане гірше. І тільки в тому випадку, якщо абсолютно впевнені, що життю пацієнта нічого не загрожує, забирати його додому.
  4. Не всі пацієнти відправляються додому тому, що їм стало легше. Деяких виписують, аби не псувати статистику смертності по лікарні. Багато людей забирають членів сімей додому, аби провести з ними останні дні їхнього життя. Це правильне рішення. Але якщо ви до цього не готові, а вам намагаються віддати на руки паліативного хворого? Лікарня має перевести такого пацієнта до хоспісу, де йому буде гарантовано догляд. І цим повинні займатися знову ж таки не ви.
  5. Перечитайте ще раз пункт перший. І пам’ятайте, що телефон гарячої лінії НСЗУ – 1677. Дзвінок зі скаргою на спроби насильницької виписки сильно допомагає. Телефон поліції – 102. Дзвінок з проханням прийняти заяву про те, що лікарня залишає людину в ситуації, яка загрожує життю, допомагає ще краще.

 

ВИ «ЗА» ЧИ «ПРОТИ»  ВАКЦИНАЦІЇ ВІД КОВІДУ?

Роман ШОСТАК, Станиця Луганська:

– Я тільки «за» вакцинацію. Активно слідкую за цією ситуацією. Буду точно робити щеплення. Це убезпечить мене на деякий час, і я не буду так сильно хвилюватися, що підхоплю коронавірус у магазині чи, наприклад, у лікарні. Головне, аби вистачило запасів вакцини, адже перш за все її потребують лікарі, які кожного дня рятують людей.

 

 

 

 

 

Галина КУЛИК, Миколаївка:

– Щодо вакцинації ще не замислювалася, оскільки нам її поки що не можна проводити – коронавірусною хворобою у важкій формі перехворіла вся моя родина. На лікування витратили близько 18 тисяч гривень і продовжуємо сплачувати чималі кошти за ліки. Після перенесеної хвороби у мене з’явилися проблеми з серцем, підвищився рівень цукру в крові та погіршилася пам’ять. Разом з чоловіком нас досі турбує кашель. 

 

 

 

 

 

Ольга МАКСИМЕНКО, Званівка:

– Не можу сказати на сто відсотків, хворіла я чи ні. Характерних ознак саме ковіду не було, щоби пропали відчуття смаку чи запаху. Тестування не проходила, лікар не направляв. Тож нашої родини це не торкнулося, але багато знайомих перехворіли, всі – в легкій формі. Великої кількості хворих у селі нема. Летальних випадків від коронавірусу також не було. Серед літніх людей паніка присутня, звісно. Кожен хвилюється за своє здоров’я, бо наслідки хвороби можуть бути неочікуваними. До щеплення ставлюся негативно. Сучасним вакцинам не довіряю. Тим більше, пам’ятаю, як нам в дитинстві робили щеплення від віспи, і в мене була дуже погана реакція: майже місяць трималася висока температура, гнила ліва рука.

 

 

 

Тетяна АЛЕКСОПУЛО, Сартана:

– Я б хотіла вакцинуватися, якщо була б впевнена в якості вакцини. Серед молоді багато хто згоден отримати щеплення, є розуміння, що тільки так ми поборемо цю недугу. А літні люди переважно категорично проти. Хворіють на ковід в селищі багато людей, навіть дитячий садочок через це закрили. Ми самі минулого місяця родиною перехворіли (дорослі, окрім дітей). Загальний стан здоров’я під час захворювання часто залежить від віку: ми перенесли досить легко, а сусідці моїй 62 роки, то вона і під киснем лежала, і пневмонію перенесла. Ми лікувалися вдома, нам телефонували щодня, цікавилися самопочуттям. Хто зовсім погано почувався, то стаціонарно лікували, але увагою з боку медиків ніхто не був обділений. 

 

 

 

Андрій ГОРОБЕЦЬ, Старобільськ:

– Сам на коронавірус не хворів, сім’я – також, бог милував. Стосовно якості медобслуговування нічого сказати не можу – намагаюсь якомога рідше відвідувати лікарів, бо вважаю, що наша медицина знаходиться на дуже низькому рівні. До вакцинації ставлюся негативно, як і більшість моїх знайомих.