Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
21.03.2021

Є на Донеччині селище міського типу Ярова. Звичайний, здавалося б, населений пункт має незвичайну відзнаку: вісім розписаних вручну зупинкових павільйонів. На кожному – окреме зображення, навіть ціле полотно із символом селища. А якщо пройтися вулицями Ярової, то можна побачити й інші цікавинки, яких не знайдеш у сусідніх селах. Хто стоїть за всіма цими корисностями – дізналися та зараз вам розкажемо. 

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ = ПЕРЕТВОРЕННЯ

Як виявилося, нове життя селища почалося завдяки переселенцям та створеній ними 2016 року громадській організації «Міцна громада».

Розповідає голова правління організації Олена Гладка: 

– Ми жили у Донецьку, а тут, в Яровій, мали дачу. Приїхали 2014 року на травневі свята – і залишилися назавжди. Ми завжди були соціально активними, тому не мали змоги залишатися у Донецьку, це було ризиковано. Так і стали вимушеними переселенцями. Особливість селища в тому, що тут було багато дачників. Звісно ж, всі вони сюди майнули, коли війна погнала. Жили та помічали, що місцеві жителі нічого не роблять для селища, нікому нічого не цікаво за межами власного подвір’я. 2015 року моя донька поїхала вчитися по магістерській програмі до Великобританії. Подивилася, як там діють громадські спільноти, приїхала сюди на канікули і каже: «Заснуймо громадську організацію! Бо тільки так можна людей згуртувати та отримувати для громади додаткові небюджетні кошти». Так сталося, що всіма активностями, зокрема створенням громадських організацій, займалися переважно переселенці (окрім нашої родини, ще Наталя та Дмитро Гордієнки, Ірина Кащицина та інші) за підтримки селищного голови, а потім вже – селищного старости Олега Богуславського. 

Активісти громадської організації звернули увагу на два зупинкові павільйони у центрі селища, які за власною ініціативою розписала художниця Олена Нагорна, переселенка з Горлівки. Та захотіли, щоби всі вісім зупинок в межах Ярової мали такий чарівний вигляд. Грошей не було, але була ідея.

– З 2017 року почалося перетворення зупинок на арт-об’єкти. Знову ж таки, за підтримки Олега Богуславського та місцевого вчителя-пенсіонера Олександра Гречка. Написали три проєктні заявки. На матеріальне забезпечення перших двох гроші виділила Британська рада в Україні, на решту – ЮНІСЕФ. Весь процес зайняв майже півтора року. Тематику зображень обговорювали разом. Ідеєю самої Олени Нагорної стала «полунична» зупинка, бо Ярова завжди вважалося «полуничною столицею» Лиманського району, дуже багато тут цієї ягоди вирощувалося. Потім з’явилася зупинка із рибами, бо поряд – Донець, а серед місцевих жителів багато рибалок. Також у нас живе багато бджолярів, тому є зупинка із бджолами. Навкруги селища – ліс, національний природний парк, тому на одному з павільйонів зображені лисиці та олені. 

 

Фото: фейсбук-сторінки ГО “Міцна громада” та Ангеліна Шостак

 

Олена Нагорна натхненно створювала свої шедеври, а місцеві дітлахи прибігали та із цікавістю спостерігали за цією магією. Дивним чином у мисткині знаходилися і зайві пензлі та фарби, і вільний куточок для дитячої творчості…

Також завдяки активістам у Яровій з’явилися стовпчики із назвами вулиць і провулків, встановлені таблички з номерами будинків. 

– Це була нагальна проблема, бо у селищі дуже складна схема розташування будинків, – каже Олена Гладка. – Тепер все зрозуміло. Це дуже допомагає при викликах швидкої, поліції, екстрених служб. Також завдяки донорству ПРООН і Лиманської ОТГ, ми домоглися того, що в нас вуличне LED-освітлення є в найтемніших куточках Ярової, там, де ніколи світла не було. Споживання електроенергії суттєво скоротилося попри те, що набагато збільшилася кількість ліхтарів. Всі зупинки також освітлюються прожекторами, спрямованими на павільйони. 

«НАВІЩО ВАМ ЦЕ ТРЕБА?»

В межах перетворення зупинок на арт-об’єкти були виготовлені спеціальні дошки для оголошень, щоб ні в кого не піднімалася рука ліпити папірці на розпис. Але вандалів це не зупинило. Деякі місцеві розтрощували і дошки, і стовпчики із назвами вулиць. Втім, були й такі люди, які протистояли руйнівникам. Одного навіть здали поліціянтам.

– Більшості незрозуміло, як і навіщо можна робити щось безоплатно для інших. Багато хто досі вважає, що ми все це робимо за гроші. Хочеться змінити ставлення людей до навколишнього середовища, щоб вони почали перейматися і тим, що відбувається поза їхнім парканом.

Розповіла пані Олена і про майстер-клас із розпису писанок, і про кіноклуб, який було створено за ініціативою місцевих підлітків на чолі з Кариною та Ярославом Жерновими. Зрештою учасникам ГО «Міцна громада» запропонували допомагати іншим спільнотам виконувати проєкти, і вони їздили по різних містах України ділитися своїм досвідом. 

Тепер у Яровому діють вже кілька громадських організацій, а «Міцна громада» масштабувала свою роботу за межами Донецької області. 

– Наша організація є партнером Британської ради по восьми областях Східної та Центральної України в реалізації проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» за підтримки Євросоюзу. Ми організовуємо у громадах конкурси соціальних проєктів і допомагаємо втілити їх у життя. Наразі разом із партнерами розробляємо онлайн-курси про те, як грамотно виконувати проєктну діяльність. Працюємо над тим, щоб активних громадян в Україні ставало все більше.

Неймовірно: жителі маленького селища на Донеччині стали для всієї України прикладом того, як змінювати свій життєвий простір на більш яскравий та доброзичливий. Ще й темп задають зовсім не повільний. А у їхніх планах – ще багато нових досягнень, попри всі «навіщо вам це треба». 

Михайло ВЕЛИЧКО/Громада Схід №5 (38) 2021