Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
21.03.2021

Молодняк бройлерів, гусей, курчат, індиків різних порід виводять та продають Юлія та Юрій Найдиш із села Євсуг  Біловодського району Луганщини. Завдяки виграному гранту вони стали засновниками власного підприємства «Гусь Bro», якому вже більше року.

У 25 років Юлія відчула, що хоче змінити своє життя. На той час вона спробувала себе у різних сферах, але по-справжньому щасливою почувалася, лише коли приїздила до рідного села. Там все рідне, та й люди більш відкриті. Отже, у майбутньому дівчина прагнула поєднати творчу роботу та власну родинну справу у селі. 

Так і сталося. Наразі Юлія працює сценаристкою проєкту «Телебачення Торонто» і допомагає батькові розвивати бізнес. 

Все почалося з навчання бізнесу від Програми розвитку ООН. Пройшовши тижневий курс, Юлія дізналася про можливість захистити власний бізнес-проєкт та отримати фінансування. Їй це здалося чимось фантастичним, проте вирішила спробувати. Ідей з напрямків бізнесу було багато, але перш за все дівчина думала про батька, який незабаром мав виходити на пенсію. 

— Пам’ятаю ще з дитинства, як у нас були саморобні інкубатори і ми перекладали яйця, спостерігали за курчатами. Для мене це було прикметою повсякденного життя навесні, — розповідає про свій вибір Юлія. — Я давно виросла, а батько продовжував виводити домашню птицю. Тож і вирішила, що хочу підприємство із найсучаснішими інкубаторами: батько займатиметься улюбленою справою, а я —допомагатиму. 

До написання грантової заявки дівчина поставилася дуже серйозно. На обґрунтування бізнес-ідеї витратила півтора місяця. Зізнається, що вперше в житті самостійно прораховувала деталі будівництва приміщення для інкубаторів. Тепер точно знає, скільки потрібно шлакоблоку та під яким кутом робити нахил даху. Відправила бізнес-план і через місяць отримала запрошення на захист проєкту:

— На захисті мене слухало близько 15 фахівців, ми спілкувалися, мені ставили питання. Я ще так активно підійшла до захисту: зробила фірмову футболку з назвою підприємства і намальованим гусаком. Хвилювалася дуже, але марно. Адже, якщо ти знаєш свій проєкт, то захист пройде легко. 

Наприкінці зими 2020 року Юлія підписала угоду по грантовій програмі та відкрила ФОП. А вже за місяць було готове приміщення, яке збудував батько разом із помічниками.

— Це, до речі, важливий момент: у деяких грантах є такі умови, що здобувач має вкласти або певний відсоток власних коштів, або якусь частину роботи за проєктом. На грант нам виділили 250 тисяч гривень, а власний внесок ми вкладали будівництвом, власними коштами, витратили багато на матеріали та доставки.

На кошти гранту родина закупила два великих сучасних інкубатори. Старт підприємства відбувся пізно, як для сезону, тож перший вивід був лише наприкінці травня. 

Юлія розповідає, що спочатку продавали продукцію на базарі, але потім стратегію змінили:

— Справа в тому, що базар у багатьох людей вже не викликає довіри. Бо хтось обіцяє, що з курчати буде п’ять кілограмів, а у результаті два — і як тобі потім доводити, що у тебе курчата інші? Все, що залишається продавцям, то просто закликати гучніше. Тож зараз ми працюємо на замовлення клієнта, на якість, а не на кількість.

Для реклами Найдиші активно використовують фейсбук-сторінку, де Юлія розповідає про різновиди порід, відмінності яєць, догляд та результати. Там же інформує щодо замовлень і консультує.

— Із появою власної справи наше життя дійсно змінилося. Для мене це – азарт, багато нових знань, багато відповідальності, позаяк процес планування виключно у моїх руках. Я самостійно організовую поставки та доставки, всі ці клопоти мені до вподоби. Але ж на татові найважливіша місія – інкубація і догляд. 

Юрій Найдиш почав займатися інкубацією більше 25 років тому — не з цікавості, а тому, що часи були важкі. Аби годувати та забезпечувати родину, він працював будівельником, газовиком, трактористом, навіть міліціонером. А після роботи самотужки будував інкубатори, навчаючись за книжками. 

— Саморобний інкубатор складався із двох мисок та лампочки. Вперше для експерименту заклав тоді 20 курячих яєць, щось навіть і вийшло з цього, — сміється. 

За словами пана Юрія, в інкубаторах старого типу проблемним завжди був терморегулятор для підтримки температури. Контроль температури — то взагалі була ще та загадка, адже кілька термометрів показували різні дані. Каже, що останнім часом в домашніх інкубаторах у нього навіть термометру не було — він просто прикладав яйце до щоки і так відчував перегрів або недогрів. 

У сучасних інкубаторах, які працюють на електроніці, контроль температури та вологості повністю автоматизований. Тож працювати стало набагато легше. Втім, є і свої ризики, пов’язані зі збоєм програми або відключенням електроенергії. Як виникають питання, чоловік консультується телефоном з фахівцем, якого через інтернет також допомогла знайти донька. 

— Коли донька розповіла про свій задум із бізнесом, я більше занепокоївся тим, що я вже не молодий. А ще мені не вірилося, що можна отримати кошти на підприємство. Але вона своєю наполегливістю та бажанням все ж довела протилежне, – каже Юрій Найдиш. 

Спеціальні інкубаційні яйця родина закуповує українські та імпортовані з Угорщини. Їх поставляють з племінних господарств та профільних підприємств. Вартість угорського яйця дорівнює вартості добового українського курчати, проте Найдиші прагнуть, щоб у клієнтів був вибір. Перед кожною кладкою інкубаційні яйця дезінфікують, а також сортують за формою. 

— У нас два інкубатори з двома відсіками. У кожний відсік можна закладати, залежно від розміру, до 1800 яєць. А відсіків чотири, тож виходить, що інкубатори можуть вмістити більше 7 тисяч яєць.

Найскладніше стає, коли розпочинається вивод. При вилуплюванні температура значно підвищується, тож коли цей процес стартує, у приміщенні треба знаходитися постійно, щоб вчасно його охолоджувати або провітрювати. 

На початку цього весняного сезону у Найдишів вже розписані замовлення. Найчастіше замовляють гусей та бройлерів, але родина хоче спробувати зайнятися ще й перепілками. Можливо, будуть розводити і декоративних птахів. 

Такі амбітні плани вимагають розширення підприємства. Юлія та Юрій до цього готові. Всі сумніви залишилися позаду, тепер – тільки розвиватися.

Лілія УДОДЕНКО/Громада СХід №5 (38) 2021