Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
27.07.2021

Знову обстріли. Цього разу снаряди влучили у житлові будинки мешканців селища Нью-Йорк на Донеччині. Першими на допомогу постраждалим прийшли волонтери гуманітарної місії «Проліска». Як це часто-густо і буває.

Ключову роль у підтримці місцевого населення на восьмому році війни так і продовжують відігравати переважно волонтери та благодійники. Допомога надається не тільки в екстрених ситуаціях. Адже люді на прифронтовій території хворіють, старіють, втрачають сили, аби впоратися із проблемами самотужки. Розв’язання побутових проблем для людей уразливих категорій і у мирному житті задача не з простих, а в умовах війни й поготів. 

ВИЙТИ ДО ЛЮДЕЙ

Рік у полоні власної квартири. За співрозмовника – телевізор. Тетяна Смілянець із Зеленопілля має інвалідність і не може самостійно пересуватися. Із найстрашніших думок її «витягає» психологиня. Наша газета стала, каже Тетяна, єдиним «подихом свіжого повітря». «ГРОМАДУ Схід» жінці приносять під двері. Далі вона не дістанеться – кілька сходинок у під’їзді відрізали їй шлях до людей.

Тетяна Смілянець

Січень 2015 року Тетяна й досі бачить у страшних снах. Снаряд впав у подвір’я. Дерев’яні вікна у двоповерховому будинку повилітали, дах посікло осколками. Того дня у її подруги загинули чоловік і син. Тетяна, панічно намагаючись знайти в квартирі безпечне місце, вдарилася ногою об залізний стілець. Спочатку ходила на милицях, а згодом наслідки тієї травми всадили жінку до інвалідного візка. 

– Я хочу вийти на вулицю, подивитися на людей, поспілкуватися, крізь сльози каже Тетяна.

Але для цього їй потрібен пандус. А у старих будинках пристосування такого немає і зробити його нікому, бо має бути чимало узгоджень. Самостійно збирати папери Тетяна не в змозі. Діти приїжджають нечасто і переважно тільки на вихідні. Сусідів лишилося одиниці, та й ті пенсійного віку. 

Скільки їх, людей з обмеженими можливостями, чиє життя минає в чотирьох стінах, подекуди у цілковитій самотності? І чи всім, як Тетяні, зможуть допомогти волонтери?

– Ми хочемо поліпшити емоційний стан жінки і перервати нарешті цю її вимушену ізоляцію. Це не перший наш досвід. У нас є програма індивідуальної фінансової допомоги від Агентства ООН у справах біженців. Суми вистачає лише на будівельні матеріали. Роботи виконуємо спільними зусиллями своїх волонтерів та залучених робітників громади, – розповідає начальниця гуманітарного центру «Проліска-Майорськ» Анна Тимофєєва. 

Перший пандус працівники гуманітарної місії зробили у Жованці. Пам’ятаєте, «ГРОМАДА Схід» якось розповідала про жвавого дідуся Олександра Кауліна, котрий не хотів сидіти без діла у хаті? Так от, тепер він вільно виїжджає у подвір’я і там хазяйнує. 

Олександр Каулін

ВЕЛОСИПЕД ПРОТИ БЕЗДОРІЖЖЯ

У багатьох населених пунктах вздовж лінії розмежування інфраструктура або дуже погана, або її немає взагалі. Переважно відсутні медустанови та транспортне сполучення, тож люди там також фактично ізольовані – від будь-яких послуг. 

Як розповів керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін, аби не залишати самотніми маломобільних людей, з’явилася ідея купити електровелосипеди для соціальних та медичних працівників, волонтерів та листонош.

Відтоді організація передала прифронтовим громадам 123 електровелосипеди, які були закуплені за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців і Гуманітарного фонду для України, яким керує Управління ООН з координації гуманітарних справ, на суму понад 2 мільйони гривень.

Часто один волонтер відвідує своїх підопічних у кількох селах, відстань між ними може бути суттєвою, а велосипед дає змогу робити в один день кілька виїздів.

– Наша маленька громада поповнилася. Днями до Гладосового привезли старенького, якому під 90 років. Сказав, що хоче свій вік доживати у рідній оселі. Буду навідуватися, – розповідає волонтерка Інна Чиж з Травневого.

Інна Чиж

ЧИСТОЇ ВОДИ КОВТОК

А ось селище Щербинівка. Нещодавно тут були почищені чотири колодязі з питною водою. А загалом у прифронтових населених пунктах гуманітарною місією було відновлено 42 колодязі.

– Колодязі тут були. Але вони були у жалюгідному стані. Люди приносили з собою і відро, і мотузку, і вантаж. Тепер це новенький зруб. Склад води попередньо перевірили. І коли переконалися, що смакові властивості відповідають усім вимогам, її безпечно вживати – джерела почистили і обладнали всім необхідним, – відзначила керівниця гуманітарного центру «Проліска-Торецьк» Світлана Алещенко.

Тетяна Тимофіївна

– Сюди за водою йдуть і місцеві, і військові, і з Торецька навіть їдуть, – нахвалює місцева жителька Тетяна Тимофіївна. – Ми ж через цю війну частенько без води сидимо. А тепер добре. І криничка гарненька, і вода чистенька. Дуже смачна..

Спробували. На смак дійсно відрізняється від кип’яченої. Дуже м’яка і прохолодна – саме те, що потрібно у палючу спеку. 

Дмитро ЛЕЩУК/Громада Схід №13(46) 2021