Михайло ГРЕБЕННИК з Луганщини – бджоляр з двадцятирічним стажем. Його пасіка на 400 бджолосімей розташована у селі Новоолександрівці Біловодського району. І їй… 140 років.
Колись давно чоловік зацікавився історією свого роду – ким були його прапрадіди, чим займалися, як склалися їхні долі. Через різні пошукові системи та родинні перекази він віднайшов інформацію про чотири покоління пращурів-бджолярів та зібрав родовід від 1880 року.
– Колись мій прадід Тихон і прабабуся Наталія піймали рій бджіл. Так почалася наша сімейна історія бджільництва. З часом вони мали найбільшу пасіку на Луганщині, збудували млин, провели у село радіо та електрику. Під час колективізації їх вислали до Середньої Азії, але їм вдалося повернутися і продовжувати розвивати свою справу, – розповідає Михайло.
Коли 2000 року він засновував власне виробництво, то традиції поєднав з новаціями. Його пасіка – кочова. Бджоляр перевозить її залежно від того, де краща кормова база. Так бджоли мають кращий доступ до квітучих рослин і можуть назбирати більше пилку.
Мед зі своєї пасіки Михайло продає оптом до крамниць Сєвєродонецька та Рубіжного. Кілька років тому почав його фасувати – каже, так вартість більша і рентабельність зростає. Продавати вчиться на тренінгах та «в полі», адже сам собі і маркетолог, і дизайнер. У планах – налагодити поставки меду за кордон:
– Моєю продукцією зацікавилася компанія-експортер меду до Японії. Скоро буду відправляти пробну партію невикачаного меду у стільниках, він цінується за кордоном.
Наразі Михайло готує свою пасіку до зимівлі та переймається зміною клімату, адже він дуже впливає на бджіл.
– Весна цьогоріч була доволі незвичною: рання, але затяжна і холодна. Мої колеги з 60-річним досвідом такого не пам’ятають. Бджоли мусили пристосовуватися, через це меду з акацій, різнотрав’я ми не отримали, – каже бджоляр. – Літо з кожним роком все більш спекотне, тож бджоли мають працювати більше та потужніше, аби підтримувати постійну температуру у вулику. Тобто меду вони знову приносять менше, бо виснажені. Хочу взяти участь у фаховій дискусії про зміну клімату, почути експертів – які прогнози, як пристосувати пасіку до нових умов. Треба знати, що нам робити тут, у степовій частині України, щоб не втратити свої позиції.
Наталя ДОНЕЦЬКА/Громада Схід 19(28) 2020