Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
17.10.2020

Напередодні місцевих виборів 25 жовтня востаннє звертаємося з проханням до тих читачів «ГРОМАДИ Схід», котрі братимуть участь у голосуванні (адже 18 громад Сходу позбавлені такої можливості). Будь ласка, поставтеся до цієї процедури відповідально! Не дозволяйте спіймати себе  на гачок популістів, які обіцяють мир в усьому світі, а насправді спроможні хіба що привласнити собі кілька лавочок, поставлених саме під вибори. І поставлених, зазначимо, на гроші платників податків. На наші, тобто, гроші.

Сумно, але більшість українців не вважають себе причетними до наповнення бюджетів. Ну, є державний бюджет, ще обласний, районний, навіть у нас в селі якийсь бюджетні гроші є. Звідки ці гроші? Казначейство видає. А казначейство їх звідки бере? Ну, країна ж багата у нас – на надра там, вугілля, ще метал ми продаємо…

»ДЕРЖАВНИЙ КОШТ» – ЦЕ МИ

За даними соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 2020 року, лише 29% мешканців Сходу України знають, що державний бюджет складається передусім (на 2/3) з податків громадян. 20% вважають, що більшу частину бюджету становлять податки з приватних і державних підприємств, а 13,5% думають, що це міжнародні позики і фінансові операції Нацбанку. При цьому 32% відкрито визнають, що не знають відповіді на питання: звідки гроші у бюджеті?

Ймовірно, така ситуація склалася через те, що в Україні податки за працівника здебільшого сплачує роботодавець. Якби ми сплачували усі податки особисто, як це роблять громадяни інших країн або підприємці України, ми б розуміли їхню цінність значно краще – адже податки складають майже половину того, що ми заробляємо (з урахуванням вартості сплачених акцизів може бути і більше). А оскільки ми тих грошей не бачимо і не відчуваємо їхню вагу у своєму гаманці, то вони проходять повз нашу свідомість і розчиняються десь у повітрі, замість того, щоб надавати нам відчуття власної значущості. 

Між тим, саме на наші з вами гроші працюють чиновники всіх державних установ і соціальних служб, у тому числі депутати, міністри та президент. Це на наші гроші будуються дороги і встановлюються дитячі майданчики. Це на наші гроші утримуються лікарі, вчителі, безробітні та пенсіонери. Іншими словами, немає ніяких міфічних «державних грошей», є гроші платників податків, якими є всі працюючі громадяни. А це означає, що ми можемо і мусимо контролювати, чи ефективно наші гроші витрачаються тими, кому ми це доручили. 

Питати про стан державного бюджету ми маємо у тих, кого обрали на парламентських виборах 2019 року. А про використання місцевих бюджетів – у тих, кого обиратимемо 25 жовтня.

РАЗ БЮДЖЕТ, ДВА БЮДЖЕТ

Для багатьох буде відкриттям, що місцевий бюджет територіальної громади є відокремленим, а не частиною державного чи інших місцевих бюджетів (області чи району). Держава не може втручатися у процес формування, затвердження і виконання місцевих бюджетів. Саме в цьому і полягає реформа децентралізації, що розпочалася 2016 року і досягла своєї кінцевої мети – гроші тепер не йдуть до Києва, а залишаються у громадах.

З яких саме джерел складаються наразі бюджети громад? Їх чотири:

  1. Місцеві податки і збори, зокрема, єдиний податок, податок на майно, збір за місця для паркування тощо. 
  2. Загальнодержавні податки. Наприклад, 60% податку на доходи фізичних осіб йдуть у місцеві бюджети, а 15% – в обласний. 
  3. Неподаткові надходження. Це гроші зі здачі в оренду комунального майна, штрафів, надання ліцензій та дозволів, дохід комунальних підприємств. Пам’ятаємо, що саме ради громад розпоряджаються землями комунальної власності: передають ділянки у власність чи надають у користування.
  4. Субвенції та дотації з державного бюджету. Вони йдуть напряму у місцеві ради, не проходячи через сита обласних адміністрацій та райрад.

Бюджет громади не лише визначає прогноз на надходження коштів, але й показує, на що конкретно підуть ці гроші. Пріоритети визначають депутати ради територіальної громади, яку ми і маємо обрати. Десь головною витратою може бути налагодження транспортного сполучення між селами громади, десь – модернізація водогону, десь – ремонт ба навіть будівництво житла, десь – соціальна підтримка певних категорій людей.

Затверджує місцевий бюджет також рада громади. Вже потім виконком складає та подає на розгляд депутатів бюджетні прогнози, складає проєкт кошторису, забезпечує його виконання, звітує про хід та результати реалізації. 

ТЕСТ: ЧИ ЕФЕКТИВНИЙ ТИ ВИБОРЕЦЬ

За результатами бюджетної політики 2020 року ми вже можемо поставити собі оцінку як виборцям. Адже це ми обирали минулого року парламентарів, з яких формувався уряд. І, таким чином, саме ми несемо відповідальність за те, як наші обранці розпорядилися своїми повноваженнями щодо зібраних державою фінансів. 

    • Дефіцит державного бюджету склав понад 298 млрд грн або 24% (попередні три роки цей показник складав 8%). Недоотримання планових доходів почалося ще до епідемії коронавірусу через падіння ключових показників виробництва у промисловості, сільському господарстві та будівництві. А далі різко пішли «в мінус» і великі платники податків (на кшталт «Нафтогазу», який 2019 року мав чистий прибуток 63,3 млрд грн, а за перші півроку 2020 року показав лише 11,5 млрд грн), і фізичні особи: доходи працюючого населення від заробітної плати впали на 10,5%, а кількість безробітних цього року сягнула позначки у 2 млн осіб. В НАН України спрогнозували, що рівень бідності в Україні 2020 року зросте на 17% у порівнянні з минулим роком.
    • Українці почали менше інвестувати, натомість – більше заощаджувати. Грошові вклади та заощадження у цінних паперах вже склали майже 52 млрд грн (+81,5% до 2019 року), заощадження в іноземній валюті – 19,8 млрд грн (+56,6% до 2019 року).
    • Не виконується не лише план податкових зборів, але й план видатків державного бюджету. Зокрема, у січні-серпні невиконання плану загального фонду становило 92,4 млрд грн (12,5%). 
    • За рахунок скорочення витрат на освіту, культуру та соціальні програми 65 млрд грн з держбюджету виділено на фонд боротьби з коронавірусом. Половину цих коштів вже витрачено на дороги (?), при тому, що за гроші цього фонду не закуплено ще жодного апарату штучної вентиляції легенів.

 

 

    • У проєкті держбюджету-2021 (який експерти називають дуже оптимістичним) вже закладений дефіцит понад 270 млрд грн. Пріоритети розставлені таким чином: зростуть витрати на всі силові відомства та адмінустанови: на ДБР – на 1,1 млрд (75%), на офіс президента – на 358 млн (40%), на офіс генпрокурора – на 2 млрд (26%), на МВС – на 3,8 млрд (5%) тощо. Натомість скорочені видатки на інфраструктуру, енергетику, армію і субсидії (2,7 млрд грн на субсидії дорівнюються сумі доданих видатків на СБУ).
    • Дефіцит Пенсійного фонду за три квартали 2020 року досяг 17,2 млрд грн. 

 

 

Якщо наведені цифри вас неприємно вразили, висновок один: ми не дуже відповідально впоралися з минулорічним завданням і привели до руля не дуже відповідальних можновладців. Буває. Як кажуть у таких випадках наші просунуті діти: спробуй ще! Але тепер – на місцевому рівні.

ГРЕЧКА ТА ГРАБЛІ

Доводиться чути, що нічого тут не вдієш, обирай-не обирай – все одно нас не спитають, як бюджети будуть «пиляти». То не підемо на ці вибори, лише час витрачати. Не робіть так. Кожен голос матиме значення, адже ніхто за вас не викреслить з влади «гречкосіїв» та корупціонерів. І на відміну від парламентських, місцеві обранці не розчиняться назавтра десь у київських коридорах. З результатами роботи тих, кого ми підтримаємо на місцевих виборах, нам доведеться зустрічатися щоразу, як виходитимемо за поріг свого дому. Цього року до багатьох місцевих рад висуваються молоді та вже помітні громадські діячі – їм так саме, як і вам, набридло дивитися, як за них приймають недолугі рішення щодо їхніх коштів. 

Тому 25 жовтня ми будемо формувати не фіктивні органи, а розпорядників наших з вами грошей. І лише від нас залежить, хто керуватиме бюджетами наступні п’ять років – активні та ефективні люди, які розвиватимуть громади, чи «професійні» політики-популісти з невитравною жагою знову сісти на фінансові потоки і спрямувати їх на власне збагачення.

Євген ТОПОР/Громада Схід 19(28) 2020