Вона з тих людей, чиєї любові та турботи вистачає не тільки на рідних дітей… Ганна ПАКАЛОВА опікується сиротами та допомагає їм отримати професію і навчитися самим заробляти на життя.
Ганна – власник невеликої перукарні «Аннушка» в Маріуполі. Бізнес сталий, проте вона не припиняє вчитися новому. Закінчила безоплатні курси від БФ «Карітас Маріуполь», далі було навчання в Центрі розвитку бізнесу, Маріупольській Асоціації підприємців, курси від ПРООН… Подивилася на свою справу іншими очима, почала шукати можливості її осучаснення.
Та сьогодні розповідь геть про інше…
– Син виріс і почав жити окремо. Тоді в мене виникло бажання допомагати дітям, які зростають без батьків.
Разом із однодумцями Ганна почала навідуватися до сиротинців міста. Так в її житті з’явилися Олег і Вова.
– Коли ми прийшли до міського інтернату №2, я звернула увагу на те, як стильно підстрижені хлопці. Як виявилося, їхні зачіски робив один з восьмикласників – Олег Баширзаде. Тоді я вирішила, що допоможу хлопцеві розвинути свій талант. І стала наставницей для нього та його однокласника Вови.
Володі більш подобається поратися з технікою, тому він отримав профільну освіту та влаштувався працювати на СТО. А от Олег вирішив вступати до ліцею на перукаря. Літо перед вступом він прожив в будинку Ганни.
– З інтернату його вже випустили, а для оформлення у студентський гуртожиток треба було дочекатися вступу. Тому я його забрала до себе. Щоб не гаяти час, знайшла хлопцеві короткі перукарські курси, щоб трошки «набити руку».
Після ліцею Олег працює в престижному барбершопі Маріуполя. Хтозна, чи вдалося б йому добитися мети, якби не трапилася на його шляху ця маленька сильна жінка.
А цієї зими Ганна Пакалова організувала благодійну акцію з надання безоплатних перукарських послуг. Прийшла до ліцею, де навчався Олег, та запросила двох дівчат на практику.
– Разом розклеїли оголошення про безоплатні стрижки для всіх охочих. І людям добро зробили, і дівчата професійний досвід отримали. Звісно, перевагу надавали малозабезпеченим та дітям. Акція тривала трохи більше місяця, за цей час ми обслугували 65 осіб (а Олег свою тисячу голів ще в інтернаті підстриг). Наразі ми цю роботу завершили, проте, якщо буде попит, будемо продовжувати.
Тепер жінку непокоїть доля ще двох вихованок інтернату.
– Дівчат знаю ще з того часу, як вони були зовсім малі, а вже в сьомому класі навчаються. Для початку хочу навчити їх основам перукарської справи, знайти спонсорів чи виграти грант, щоби придбати необхідне перукарське приладдя. І нехай би вони робили зачіски вихованцям інтернату, Знову ж таки, і притулку – користь, і дівчатам – практика. Акцент будемо робити на чоловічі стрижки, бо процентів 70 вихованців інтернатів – хлопці. Дівчат набагато частіше забирають до родин…
Але і на цьому Ганна не зупиняється. Ділиться своєю заповітною мрією:
– Була б я мільйонеркою – забрала б їх усіх з того інтернату до себе…
Юлія ЧЕБРЕЦЬ/Громада Схід №3(12) 2020