Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
24.01.2021

Окрім того, що настав новий рік, у січні 2021-го відбулося ще багато подій. Які новини найчастіше обговорювали люди, що з цього правда, а що фейк? Захмарні цифри у платіжках за грудень (і це, на жаль, правда). Початок видобування сланцевого газу під Святогірськом на Донеччині (люта брехня: не на Донеччині, а на Харківщині, і не сланцевого з гідророзривами, а звичайного у традиційний спосіб). Впровадження «мовного закону» 16 січня і штрафи за вживання російської – тут зупинимося докладніше. Адже маніпуляцій навколо закону безліч, а люди ж у нас, як відомо, повірять скоріше у найгірше, аніж у щось нейтрально-безпечне.

Отже, Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності 16 липня 2019 року. В його прикінцевих положеннях щодо статті 30 (Державна мова у сфері обслуговування споживачів) вказано, що вона починає діяти через вісімнадцять місяців з дня набрання чинності Законом. Тобто 16 січня 2021 року.

У ці вісімнадцять місяців не відбувалося нічого. ЗМІ потеревенили і замовкли, пов’язаний з обслуговуванням бізнес замість того, щоб готувати персонал, робив вигляд, що календар – не для слабаків. Чи якось воно та само розсмокчеться. Не розсмокталося…

Вкотре впевнюємося: коли нема здорової роз’яснювальної інформації – порожнеча заповнюється дезінформацією. Яких тільки дзвінків наша гаряча лінія за останній тиждень не отримувала! І що без іспиту з української мови відтепер не братимуть на роботу, і що звертатися до будь-яких державних служб тепер можна тільки державною мовою, і що за спілкування іншими мовами людей штрафуватимуть просто на вулицях, і що дітям заборонять вживати у школах навіть суржик!

Всю цю дичину розповсюджують місцеві пабліки у соцмережах, а потім легковірні громадяни лякають нею сусідів.

ДЕЗІНФЕКЦІЯ ВІД ДЕЗІНФОРМАЦІЇ

Так що ж насправді прописаною у законі? Лише те, що відтепер кожен, хто надає послуги в Україні, зобов’язаний «за замовчуванням» обслуговувати споживачів суто українською мовою. Просити чи нагадувати про це споживач не повинен. Але якщо ви наполягаєте на обслуговуванні іншою мовою, і це прийнятно для протилежної сторони, то за згодою надання послуг може відбуватися і не державною. 

Отримувати ж послуги ви взагалі можете будь-якою мовою, кажіть «дякую» хоч на суахілі. Те саме стосується спілкування людей у побуті, адже закон про мову не поширюється на сфери приватного спілкування і релігійних обрядів.

Якщо вам дуже хочеться мати інформацію про послугу чи товар російською мовою, то вам ніхто не забороняє запитати у продавця викласти і її. Головне, щоб, наприклад, меню російською за обсягом було не менше, ніж меню українською. Таким чином держава захищає права україномовних споживачів. 

Зрештою, така практика розповсюджена в усіх країнах світу. Погодьтеся, було б дивно у магазинах Німеччини чи, не знаю, Данії чекати на те, що вас обслуговуватимуть українською? 

Щодо покарання за невиконання закону. Спеціальних перевірок бізнесу не планують, але відстежувати порушення може секретаріат Уповноваженого з захисту державної мови. Вже зараз ми бачимо, що принципові прихильники закону з числа громадян готові активно захищати своє право на обслуговування українською – звертатися до адміністрації установ, складати скарги, телефонувати на гарячі лінії тощо. 

Якщо буде доведено зазначений у скарзі факт, то заклад, що вперше порушив закон, отримає лише попередження і припис про усунення порушення впродовж 30 днів. А от за повторне порушення протягом року вже буде накладено штраф на суму від 5 100 до 6 800 гривень. За законом, попередження і штрафи отримує заклад, а не найманий працівник. Проте якщо працівник порушить закон всупереч настановам роботодавця, то можемо припустити, що заклад вирішить стягнути з такого працівника завдані штрафом збитки. Але це вже внутрішня справа самого закладу, що регулюється цивільним і трудовим законодавством, а не законом про мову.

Найганебніший фейк, який довелося почути – що продавців будуть штрафувати за помилки у вживанні української. Наприклад, за суржик. Це абсолютна брехня. Закон контролює сам факт застосування української мови, а не її бездоганність. Про жодні штрафи чи інші санкції за мовні помилки не йдеться!

ДОПОМОГТИ ЗАМІСТЬ ГЛУЗУВАТИ

Авжеж, помилки поширені у будь кого і у будь-якій мові, тож соромитися їх не варто. Проте правильно говорити українською – то краще. І допомогти в цьому своїм рідним та близьким можуть, наприклад, діти, для яких зазвичай не є проблемою грамотні мовні конструкції.

Адже насправді продавчині у звичайному магазині треба знати всього кілька речень, аби виконувати закон про мову. «Вітаю! Добрий день! Доброго вечора! Пакет потрібен? Будете сплачувати готівкою чи карткою? Так, ковбаса свіжа. Тримайте яблука. Вам пиріжок з вишнями чи сливами? Ось ваша решта! Дякую! До побачення! Гарного дня!». Погодьтеся, ці фрази без напруження можуть вивчити навіть ті, хто ніколи навіть не чув української. А таких у наших широтах, мабуть, і немає, особливо у сільських районах.

Перший тремор від публічного вживання недосконалої української допоможе подолати особистий словничок з найбільш необхідними для роботи нсловами і реченнями, який варто тримати при собі. Якщо активно ним користуватися –  за кілька днів він вже не знадобиться.Тій самій продавчині достатньо просто кілька разів промовити вголос назви товарів, що вона продає: хліб, цукор, вершки, цукерки, запальничка, сірники… 

Або ось ще дієвий приклад «мовної» допомоги. Країною поширюється ініціатива відомого журналіста, популяризатора українського контенту Богдана Логвиненка, який визвався провести один день у будь-якому закладі Києва, де працівники невпевнено почувають себе через перехід на державну мову. Він готовий безоплатно попрацювати стажером у магазині, кафе або їдальні, аби мотивувати колектив до вільного спілкування українською зі споживачами. До подібного волонтерства залучаються наразі багато інших українців, радих підтримати бізнес своїх рідних чи знайомих.

ЄВГЕН ТОПОР/Громада Схід №1 (34) 2021

 

ЗАКОН ПРО МОВУ: Я КАЛЕНДАР ПЕРЕГОРНУ

Станом на зараз державна мова в Україні має застосовуватися в діяльності органів влади і самоврядування, державних і комунальних підприємств та організацій; в освіті, науці, охороні здоров’я, в рекламі, на транспорті, у всій сфері послуг. Але це ще не все.

З 16 липня 2021 року переважно українською мовою мають проводитися культурно-мистецькі заходи. З цього ж дня не менш половини асортименту книгарень мають становити видання українською мовою. Інформація в музеях і на виставках має подаватися українською, але може дублюватися іншими мовами. 

Для зайняття посад в уряді, на держслужбі, в керівництві закладів освіти чи поліції потрібно буде скласти спеціальний іспит і отримати сертифікат про відповідний рівень володіння мовою.

З 16 січня 2022 року на українську мову перейд всеукраїнська преса. Офіційні сайти органів влади, установ, медіа тощо мають за замовчуванням завантажувати україномовну версію. Комп’ютерні програми, встановлені на товарах, що реалізуються в Україні, повинні на той час мати україномовний інтерфейс.

З 16 липня 2024 року вимоги щодо української версії поширюються на регіональну й місцеву пресу, а мінімальна частка української мови в ефірі загальнонаціональних телеканалів та радіостанцій має зрости з нинішніх 75% до 90%, місцевих та регіональних – з 60% до 80%.