Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
04.04.2021

Неподалік від Бахмуту є на Донеччині місто Соледар. А під Соледаром є ще одне місто – єдине в Україні туристичне місто, розташоване на глибині 300 метрів, на дні прадавнього моря. У ньому немає жителів, але є вулиці, площі, скульптури, дерева, музеї, футбольне поле, концертна зала, навіть церква і лікувальний заклад є.

Йдеться про соляні копальні, які за понад сто років підземних робіт з вирубки солі перетворилися на печери протяжністю понад 200 кілометрів. Втім, маршрути для туристів значно коротші, десь з півкілометра. Один з них –  «Таємниці підземного соляного світу» –  відкрито 30 березня у найстарішій соляній шахті Донеччини, започаткованій 1881 року.

Промисловий туризм в усьому світі користується популярністю. І є, до речі, джерелом прибутку для місцевих бюджетів, якщо до справи поставитися з розумом. Соледарські соляні печери – чи не найвідоміша туристична пам’ятка Донеччини, але радше тому, що інші просто більш занедбані. З 2004 року тут відбуваються симфонічні концерти та оперні вистави, які стають короткостроковими подіями у світі музики, але потім інформаційний шлейф надовго вщухає. На постійній основі якихось шоу не проводиться, тож і спланованого туристичного буму не відбувається.

У соляній шахті для військових грає симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії, 2018

А між тим, туристичних «магнітів» у підземному царстві під Соледаром багато. Поруч із екскурсійними маршрутами функціонує спелеосанаторій «Соляна симфонія», де з успіхом лікують бронхіальну астму, астматичний, обструктивний бронхіт, хронічну пневмонію, алергічний риніт, атопічний дерматит, нетяжкі форми псоріазу, зниження імунітету, захворювання щитовидної залози. Можна придбати курсівку на курс реабілітації, а можна записатися на одноденну оздоровчу програму. Само перебування в соляній шахті впродовж двох годин цілюще впливає на імунітет і замінює 15 процедур інгаляції. 

Гідно представлені історичні цікавинки, що реконструюють становлення промислового Донбасу, яке розпочалося саме з солі. Тут варто нагадати, що солевидобуток став одним з найперших промислів у Київській Русі, і саме через наш край століттями пролягав знаменитий чумацький шлях за сіллю до Криму. А взагалі-то ще до нашої ери люди випаровували цей життєво важливий мінерал з солоної ропи, яка утворилася у районі Торських та Бахмутських озер близько 250 мільйонів років тому. Проте лише у XVI столітті видобуток виварювальної солі тут став регулярним, і з його розвитком нерозривно пов’язана історія усього Донбасу. 

Історики кажуть, що виробництво виварювальної солі вимагало все більшого спалювання деревини, що привело до знищення навколишніх лісів. Потрібний був новий енергоносій, яким і стало виявлене близько 300 років тому в Донецькому краю кам’яне вугілля. Його використовували перш за все для збільшення виробництва солі, а вже згодом — для розвитку металургії та інших індустріальних потреб.

Сенсаційне відкриття величезних соляних покладів, придатних для виробництва у промислових масштабах, відбулося вже наприкінці ХІХ століття. Відтоді промисловці розгорнули у регіоні інтенсивне будівництво соляних шахт, що підтягнуло будівництво залізниці і розгортання робітничих селищ.

Одне з таких селищ утворилося на місті села Брянцівки, де було відкрито найпотужніший соляний пласт і збудовано першу копальню. Першими мешканцями села були козаки та переселенці з північних областей України. Поруч у селі Деконська у 1880-х роках заснували німецьку колонію і побудували залізничну станцію. 

Процедурні кімнати спелеосанаторію

За радянської влади робітниче селище називають ім’ям Карла Лібкнехта, 1965 року воно стало містом, і лише 1991 року Карло-Лібкнехтовськ був перейменований на Соледар.

«При правильному підході соляні шахти можуть стати одним із символів Донеччини, а соляний туризм – важливою статтею доходу і підприємства, і області», –  наголосив на відкритті нового маршруту очільник Донецької області Павло Кириленко.

Ну що ж, колись кілька підприємців розбудували цілу індустрію, тепер потрібно з вже побудованого започаткувати символ. Бог, як то кажуть, у поміч. Наче ж нічого не заважає?

Михайло СКОРИК/Громада Схід №6 (39) 2021