Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
14.02.2020

Ми читаємо і чуємо безліч інформації про здорове харчування і небезпечну їжу. Але чи є вона достовірною? Споживати інформацію про продукти треба не менш прискіпливо, ніж споживати самі продукти. Так вважає наша громадська кореспондентка, яка на власному досвіді переконалася, що деякі публікації можуть бути набагато небезпечнішими, ніж банани з Китаю (до речі, вірус 2019-nCoV не передається через фрукти, адже не може існувати поза організмом більше 2 діб).

Якось мені впала в очі публікація під назвою «Майже всі продукти харчування заточені на те, що б (саме так – роздільно – було у тексті. – авт.) зробити нас онкохворими і безплідними». Текст набрав дуже багато переглядів і широко цитувався багатьма ЗМІ. У тому числі й нашої області. Скажімо, на сайті «Новости Краматорска» цей матеріал набрав понад 2,5 тисячі переглядів.  Написаний він зі слів начебто хірурга-стоматолога районної лікарні, який вважає, що «ми переходимо на новий технологічний уклад, в якому люди зайва ланка», а тому ми всі приречені на передчасну смерть через «отруєні» продукти.

ТРОШКИ МЕДІАГРАМОТНОСТІ

Ще півроку тому я, мабуть, і сама б взяла на озброєння декілька фактів, що мене в цій публікації найбільш вразили, особливо про стан здоров’я дітей. Адже  я часто спілкуюся з хворими дітьми і спостерігаю справді критичні випадки, які батьки пов’язують з нездоровою їжею. Але щось мене зупинило. Восени минулого року я брала участь у тренінгу з медіаграмотності від газети «ГРОМАДА Схід», де розповідали про різні техніки маніпуляцій у ЗМІ.  Завдяки цьому я поставилася до надрукованого уважніше, ніж зазвичай.

Що мене збентежило у першу чергу? Помилка у заголовку. Оце «що б» замість «щоб». Ніби маленька деталь, але суттєва – на тренінгу мені розповіли, що поважні видання мають коректорів і не припускають обдруківок у публікаціях. Натомість так звані «зливні бачки» у такий спосіб привертають увагу не дуже освіченої аудиторії– ну, немов роблять автора простішим, «ближчим до людей», нібито занадто схвильованим глобальною проблемою, аби перейматися дрібними помилками.

Далі я звернула увагу на надзвичайно емоційну подачу матеріалу. Починаючі з заголовку і далі мене як читача постійно залякували (тут і далі збережено авторську орфографію): «Кожна друга вагітна у нас в пологових будинках закінчує або викиднем або погано розвиваючою вагітністю, тобто гіппоксією всередині матки. І про це мовчання. Все нам хіханьки та хахоньки, дивимося КАМЕДІ КЛАБ або інші дурні передачі, і не помічаємо того, що нас винищують». Про таке нам також говорила тренерка з медіаграмотності: першою ознакою маніпуляції є емоційний тиск. Люди вмикають почуття (страху, обурення, суму тощо) і – вимикають розум, надаючи маніпулятором доступ до свого мозку.

Я не дала мозку вимкнутися і запитала себе: «А чому експерт, будучі стоматологом, надає статистику з гінекології? Хіба це суміжні області?» До того ж я трохи обізнана із ситуацією з пологами, і вона, за моїми даними, зовсім не така безнадійна. То хто ж цей автор і чому він нагнітає?

Тут я скористалася пошуком в інтернеті і на мій запит імені-прізвища «стоматолога» отримала інформацію, що автор «страшилок» Олег Матвійчев взагалі не є українським лікарем (недарма мене насторожила згадка про «Камеді клаб» замість «Кварталу» чи інших наших популярних шоу), а є… російським політологом, професором Вищої школи економіки в Москві. Працював у багатьох виборчих кампаніях, був заступником губернатора Волгоградської області з інформаційної політики, постійним гостем скандальних ток-шоу, де засвітився низкою провокацій.

А тепер увага – питання! Навіщо у статті українською мовою в українських виданнях мені надають іноземну статистику від імені людини, яка є експертом не з медицини, а з політтехнологій? У вас є відповідь? 

В мене є, але вона мені не подобається – хтось хоче склеїти з мене дурепу. Тож для спростування інформації, яка мене ледь не обдурила, я обклалася медичними книжками, звернулася по допомогу до фахівців і наразі маю багато аргументів для спростування наведених у статті «фактів». На жаль, багато з них вже живуть у підкірці нашого мозку у вигляді сталих міфів, і цим залюбки з невідомо якою метою користуються маніпулятори.

Отже, викладаю власне міфи, їхнє подання у статті (зі збереженням орфографії) і фахову інформацію, яку підтвердили медики. А ви вирішуйте самі, що більш токсичне для здоров’я – їжа чи забобони.

МІФ 1.  Всі напівфабрикати начинені отруйним глутаматом натрію

«Коли ви купуєте своїм дітям солодкі газовані напої, чіпси, сухарики та напівфабрикати, то ви робите їх клієнтами онкоцентру. Чим більше дитина їсть глутамат натрію тим більше вона гіперактивна. Дитина повинна бути спокійною. Я б взагалі заборонив глутамат натрію».

Якщо хтось вважає, що цю приправу стали використовувати тільки зараз, то ні: глютамат натрію згідно з держстандартом (славнозвісний «ГОСТ») був у переліку сировини для  консервованих продуктів та паштетів і у радянські часи.

Глутамат натрію Е621 за результатами численних досліджень визнаний умовно безпечною харчовою добавкою при вживанні в гранично допустимих кількостях. Доведених свідоцтв явного негативного впливу на організм людини глутамату натрію в розумних дозуваннях не виявлено.

Зазвичай глутамат натрію використовують для збагачення смаку та аромату у виробництві сухих супів, бульйонів, продуктів швидкого приготування, чіпсів, крекерів, соусів, майонезів, кетчупів, м’ясопродуктів, консервованих море- і рибопродуктів у кількості від 0,1 до 0,5%. 

Добова доза споживання глутамату натрію для дорослих не повинна перевищувати 1,5 г, для підлітків – не більше 0,5 г. Дітям до трьох років споживати продукти з вмістом глутамату натрію не рекомендують. 

При  надмірному вживанні їжі з харчовою добавкою людина звикає до її насиченого смаку, всі інші страви здаються їй прісними, тож в результаті вона відмовляється від страв з натуральним смаком, як то каші, тушковані овочі, супи і салати. Цим, власне, ризик і обмежений. Усі світові рекомендації щодо харчування сходяться в тому, що саме їжа (а не добавки) має бути джерелом поживних речовин. Дорогі органічні «безглютенові» суперфуди не нашкодять, але вони не входять до обов’язково рекомендованих продуктів.

МІФ 2.  Всі дешеві продукти з низьким вмістом жиру небезпечні

«Всі низькожирні продукти містять сою, рослинні жири і вкрай небезпечну пальмову олію. Все найдешевше – це пальмова олія, яке переробляється тільки при температурі 38 градусів.  Так як температура тіла в середньому у людини 36,6, то пальмова олія осідає на стінках судин і призводить до інсультів та інфарктів».

Наразі гіпотеза про зв’язок між споживанням пальмової олії і раком науково не підтверджена. Розчинна система людини влаштована таким чином, що нагріває температуру шлунку до необхідної для травлення (таким чином, до речі, спростовується ще один міф – про обов’язковість гарячих страв).

Згубний вплив на здоров’я людей доведено лише щодо трансжирів (а це улюблена українцями соняшникова олія): дієта, багата на них, на 21% збільшує ризик серцево-судинних хвороб і на 28% – передчасну смертність. Найбільше споживають такі продукти бідні верстви населення. Трансжири мають давати не більше 1% від енергії у щоденному раціоні. Тому треба відмовлятися від смаження на рафінованій олії. А якщо ви щось все одно смажите, то додавайте спеції: розмарин, орегано, чебрець, чорний перець, мелену паприку. Спеції дещо запобігають утворенню канцерогенів.

Натомість насичені жирні кислоти мають складати до 10% калорій, які ми щодня отримуємо з їжею і напоями. За їхньою допомогою в організмі розчиняються вітаміни A, D, E, K. Норма насичених жирів становить 20 г на добу для жінок та 30 г – для чоловіків. Це приблизно 2,5 столові ложки вершкового масла або чотири сосиски для жінок та великий гамбургер і чотири ложки вершків для чоловіків. Три шматочки піци містять 10 г насичених жирних кислот – половину рекомендованої добової норми для жінок і третину норми чоловіків.

В Україні традиційний  продукт, що містить жири – сало: співвідношення насичених, моно- і поліненасичених жирних кислот є найбільш оптимальним серед усіх рослинних і тваринних жирів. Воно забезпечує відчуття ситості і його складно з’їсти більше, ніж потрібно. 85 г бекону містить приблизно 30 г насичених жирів – добову чоловічу дозу.

Знежирені продукти не є корисними, адже там не буде жирів, у яких розчиняються вітаміни. Найкраще купити йогурт з трохи меншою жирністю, ніж знежирений зовсім.  

МІФ 3. ГМО-продукти впливають на клітини і спричиняють онкологію та безплідність

«ГМО призводить щурів в першому поколінні до онкології, а третього покоління взагалі немає. Вони стають безплідними».

Здебільшого українці бояться слова «ГМО» (генно-модифіковані організми), не розуміючи, що результати генної інженерії вже давно присутні в нашому житті. Це, наприклад, деякі ліки, що почали розроблятися ще у 80-х роках минулого століття. Про продукти годі й казати. Чи знаєте ви, що ми їмо триплоїдний мутант банана, бо він смачний, а ось дикий банан – він з кісточками і неїстівний?

Насправді трансгенна технологія – це по суті те ж, що й добре знайома нам селекція, тільки пришвидшена. Штучно викликана мутація, яка передбачає посилення «замовлених» якостей через коригування ДНК. Так отримують більш стійкі сорти пшениці, фрукти, які не псуються, або рис, який не їдять шкідники. 

Коли ми споживаємо будь-який продукт, він в організмі розщеплюється до амінокислот і надалі всмоктується в кров. Всі процеси травлення відбуваються за законами хімії, інших немає. Хоч продукт генно-модифікований, хоч звичайний – він завжди містить білки-жири-вуглеводи-нуклеїнові кислоти і більше нічого. Вони розкладаються однаково, а що не розчиняється – виходить з калом, тож нічого зайвого до клітин людей не потрапляє і ніде не виростає. Іншими словами, якщо ми їмо кріп, то це не означає, що ми мутуємо в кріп. Або якщо надаватимемо перевагу свинині – то з часом почнемо і рохкати.

На сьогодні немає досліджень, які доводять шкідливий вплив споживання генно-модифікованих продуктів на здоров’я людини. 

Але у щось погане людина чомусь вірить скоріше, аніж у щось хороше. Тому я навіть знайшла те дослідження на щурах, на яке посилається автор  публікації. Це робота російської дослідниці Ірини Єрмакової, яка, на її думку, демонструє патологічний вплив генно-модифікованої сої на репродуктивні якості тварин. Але огляд шести незалежних світових експертів встановив, що її висновки спричинені недостатнім доглядом за щурами. Дослідження визнане таким, що не наводить докази, крім того, «у своїй роботі Єрмакова зазначила, що отримала трансгенну сою з Нідерландів, хоча зазначена фірма не поставляє генно-модифіковану сою».

Людство контролює розвиток технології і намагається інформувати споживачів належним маркуванням продуктів. У Канаді та США маркування є добровільним, тоді як у Європі всі продукти, які містять більше ніж 0,9% схвалених до використання ГМО, мають маркуватися. В Україні маркуванню підлягають не тільки продукти, отримані з ГМО, а й харчові добавки, отримані за допомогою ГМО. Тож вибір залишається за споживачем.

А поки люди бояться, пряму користь від поширення страшилки про ГМО отримують маркетологи, які просувають свою продукцію, розміщуючи наліпки «Без ГМО» навіть там, де ГМО не може бути ні теоретично, ні практично (наприклад, вода без ГМО або сіль без ГМО).

МІФ 4.  Хліб треба пекти самим, бо той, що в магазині, містить небезпечні дріжджі

«Дріжджовий хліб, булочки, пиріжки і взагалі все що містить дріжджі – це повільна отрута. Навчитеся пекти самі або купуйте тільки бездріжджовий хліб або батони».

Насправді  штами дріжджів, якими так лякають, зберігають свою активність при 40, окремі штами витримують до 48-50, але не 100-200, при яких випікається хліб. 

А ті виробники, які продають свій хліб як «бездріжджовий», мали би чесно називати його хлібом на комбінованій заквасці. Бо насправді ті закваски, на яких вони випікаються, містять ті ж самі дріжджі, просто із молочнокислими бактеріями .

МІФ 5. «Яєчний» холестерин і все-все-все

 Насамкінець – коротко про найпоширеніші міфи, у полоні яких ми опинилися останні 20 років, і які нам наполегливо нав’язують ЗМІ. 

Щоб не підвищувати рівень холестерину, споживання яєць краще замінити білками, а жовтки вживати не більше двох на тиждень. Яєчний жовток має найбільш сприятливе співвідношення холестерину та його основного антагоніста лецитину. Рекомендації щодо обмеження вживання яєць через високий вміст холестерину не мають достатнього наукового обґрунтування і можуть стосуватися лише невеликої кількості хворих.

Часто їсти м’ясо небезпечно для здоров’я. Небезпечно не їсти м’ясо щодня. Кому вірити? Частота смерті у веганів, вегетаріанців і м’ясоїдів приблизно однакова. Раніше вважалося, що вегани та вегетаріанці живуть довше, проте новітні дослідження спростували цю інформацію. Правда в тому, що м’ясо варто їсти приблизно через день і воно доступніше, ніж ковбаса, яка точно збільшує ймовірність раку. В середньому 100 грамів ковбаси чи сосисок обійдеться в 25 гривень. У цих грамах міститься денна норма насичених жирів, канцерогени, кінцеві продукти глікації, майже денна норма солі і менше білка, ніж у звичайному м’ясі. Натомість сире неперероблене м’ясо коштує від 50 грн/кг (цілі кури-бройлери) до 180-200 грн/кг (яловичина). Отже 100 грамів добірної яловичини, в якій багато заліза, цинку та незамінних амінокислот, карнітину і таурину, коштує менше, ніж 100 грамів поганеньких сосисок. Тож їжте м’ясо на здоров’я, тільки обирайте нежирне і готуйте його без додавання жирів: відварюйте, запікайте.

Печінка накопичує отрути. Насправді печінка накопичує вітаміни. Вона досить доступна за ціною (куряча – 60 грн/кг) і при цьому знешкоджує ліки, гормони та важкі метали – вона робить їх розчинними у воді і виводить із жовчю. Печінка не накопичує все те, що знешкодила, і не відрізняється принципово від м’яса. Їжте сміливо.

Запивати їжу шкідливо. Ні. Можна навіть запивати гаряче холодним або навпаки. Шлунку байдуже. Хіба що зубна емаль буде проти.

Мікрохвильова піч руйнує корисні якості їжі. Їжа з мікрохвильової печі не шкідлива. Випромінювання мікрохвильовки не іонізуюче, тобто не може змінювати структуру молекул. В деяких випадках готування у мікрохвильовці не лише зберігає, а й сприяє кращому засвоєнню поживних речовин, наприклад, лікопену в помідорах  та каротиноїдів у моркві. Небезпечним може бути лише застосування пластикового посуду – деякі хімічні речовини можуть потрапляти в їжу під час нагрівання.

Здорове харчування – це дорогі продукти зі спеціальних магазинів. Здорові продукти ростуть на кожному городі. Наприклад, авокадо, яке стало символом свідомого здорового харчування (в ньому багато вітамінів, мононенасичених жирів та клітковина) можна замінити двома вареними яйцями і тушкованим зеленим горошком. Вони майже ідеально еквівалентні. Коли яйця і горошок набриднуть, спробуйте печену картоплю і сало. Сало досить близьке до авокадо за складом. Смородина, яйця, яблука, синій виноград, гречка, льон, гарбузове насіння, волоські горіхи, чорнослив, зелень, вишні, груші, помідори, перець – дешевші і більш поживні за ягоди годжі, пектин,  резвератрол та гідрохінон у капсулах, кіноа, чіа, мультивітаміни та білковий порошок. Ви не можете компенсувати неправильне харчування дієтичними добавками і суперфудами: шкоду сміттєїжі вони не нейтралізують.

Любов НАЙДЬОНОВА, заступник директора Інституту соціальної і політичної психології НАПН України, доктор психологічних наук, член-кореспондент НАПН України:

– Повідомлення про їжу є для людини життєво важливою інформацією, тому ця тематика так активно експлуатується різними фейковиробниками. Для українців з історичною колективною травмою голодомору їжа – надто чутлива і навіть сакральна тема. Із «сенсаційних» скандалів про токсичність харчів виходять дуже ефективні «димові завіси» для тих тем, які потрібно приховати. Крім того, аналіз шляхів розповсюдження тривожної фейкової інформації дає можливість спрогнозувати, як люди будуть взаємодіяти в разі реальних загроз. Тому дуже важливо визначати першоджерело, яке дає змогу зрозуміти, кому ми розкриваємо наші реакції і мережі контактів, підсилюючи можливості маніпуляторів. 

Найкраще про їжу нам повідомляє наш організм. Просто треба не втрачати здатність розуміти тілесні сигнали і розвивати психологічну культуру зворотних зв’язків із власним тілом.

Надія Гордіюк/ГРОМАДА Схід №2(11) 2020

___

ЯБЛУКО, ЩО НЕ ПСУЄТЬСЯ

Коли вас охопить первісний жах від поширення ГМО, згадайте сорт Симиренка, який спокійно росте собі у вашому подвір’ї. Хіба не становить він загрози для здоров’я? Адже яблука ці підозріло довго не псуються.

Якщо б ми не знали, що офіційно сорт Ренет Симиренка занесений до Державного реєстру селекційних досягнень СРСР 1947 року, то, певно, накинулися б на нього із завзятим контролем та трошки панікою. Бо улюблений багатьма сорт яблук – дійсно один з перших зразків ГМО, який нам відомий.

Вважається, що дерево з такими яблуками було виявлено любителем садівництва, комерсантом-цукрозаводчиком Платоном Федоровичем Симиренком в його власному саду поблизу міста Млієва, Черкаської області, в другій половині ХІХ століття. А розвинув цей зразок вже його син Левко Платонович Симиренко, який став визнаним в Європі плодоводом (був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а 1895 року — Почесним членом Французького національного помологічного товариства). На жаль, 1920 року Левко Симиренко загинув від рук чекістів, його маєток було націоналізовано, а його син Володимир, що у своїй практиці розходився з офіційними поглядами на генетику, був розстріляний 1938 року…

Батько з сином Симиренки ніколи не стверджували, що створили сорт цілеспрямовано, тож про адресну доставку генів тоді ще, мабуть, не йшлося. Але час триває, і процеси генної мутації стають більш складними, ніж перезапилення квітів в саду. Тому – незрозумілими для загалу та такими, що дещо лякають.

P.S. А перше яблуко, що майже не темніє на зрізі, було винайдено 1868 року 79-річною австралійською садівницею Анною Марією Сміт. Ми знаємо цей сорт як Гран Сміт («Бабуся Сміт»).