Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
05.07.2020
Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада

З 1 квітня 2020 року в Україні розпочалася реформа другого рівня надання спеціалізованої медичної допомоги. Вона передбачає впровадження на «вторинці» програми медичних гарантій. Це коли люди безоплатно отримують медичні послуги, а лікарня за ці види медичної допомоги отримує гроші від Національної служби здоров’я України (НСЗУ). То що ж відбувається наразі у лікарнях другої ланки Донеччини?

Максимальна кількість угод, які можна було укласти з НСЗУ – 27, кількість залежала від наявних кадрів та медичного обладнання. Найбільше договорів в Донецькій області – на 17 пакетів послуг – уклала Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування у Бахмуті.

– За квітень-травень наша лікарня отримала по 9,5 мільйонів гривень на місяць. – рахує головна бухгалтерка КНП «БЛІЛ» Бахмута Марина Шумац. – Після звірки з НСЗУ ці суми можуть змінитись. Але у третьому-четвертому кварталах ми очікуємо менше фінансування, бо НСЗУ мотивує нас надавати більше платних послуг. Так, на третій квартал заплановано 25,5 мільйонів гривень, або 8,5 мільйонів на місяць. А потім, залежно від фактично пролікованих випадків, ми зможемо отримати ще додаткові кошти.

Найбільшу суму від НСЗУ за угодою отримає Донецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Краматорськ) – 285 мільйонів гривень на рік. Онкодиспансер у Краматорську («Обласне територіальне медичне об’єднання») отримає понад 214 мільонів гривень, це на 140 мільйонів більше за 2019 рік.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ФІНАНСУВАННЯ?

На початку місяця лікарня отримує 50% грошей – свого роду аванс за пролікованих пацієнтів. За основу НСЗУ бере статистичну інформацію 2018 року, яку надавали лікарні. Якщо на кінець місяця буде розбіжність, лікарня отримає доплату за більшу кількість пацієнтів.

– У квітні 2018 року ми пролікували 17 інсультних хворих, тож на початку квітня 2020 року отримали за них 50%. Але на кінець місяця цих хворих було 22 людини, і тоді різницю НСЗУ нам доплатила. З пологами вийшло інакше. 2018 року у Костянтинівці у квітні народилося 39 немовлят, а 2020 року – 33. Ці гроші ми недоотримали, так працює нова система фінансування, – каже директорка Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради Олена Руденко.

Олена Руденко, директорка Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради

Схожа ситуація у Бахмуті. Там у лікарні запланували лікувати 19 інсультних хворих щомісяця. У квітні їх було 29, у травні – 33 людини. За кожного пацієнта лікарня додатково отримає 19 300 гривень.

У Костянтинівці наразі укладено 6 угод на 6 пакеті послуг – на більшу кількість не вистачило необхідних ресурсів. Між тим, до впровадження реформи у Костянтинівці готувалися кілька років. Лікарня стала неприбутковим комунальним підприємством, провели оцінку майна, отримали ліцензії. Замість трьох лікарень зі своєю бухгалтерією стала одна – Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради. Останні два роки робили ремонти у відділеннях, на нове обладнання витратили кілька мільйонів гривень. Зокрема, за гроші з держбюджету придбали комп’ютерний томограф, додаткове обладнання до нього оплатив місцевий бюджет. Капітально відремонтували пологовий будинок, придбали апарати штучної вентиляції легенів (зараз у лікарні 21 апарат ШВЛ – частину передали спонсори, частину купили за гроші з міського бюджету), обладнання для кардіології, спеціальні безтіньові лампи для проведення операцій, автомобіль для перевезення пацієнтів між відділеннями у разі потреби.

Попри це у місті не зможуть надавати психіатричну допомогу, допомогу новонародженим з ускладненнями і хоспісним хворим (пацієнтам різних вікових груп, які страждають на невиліковні хвороби). На пакет з надання допомоги немовлятам не вистачає неонатолога і пересувного рентген-апарата. На хоспісних хворих немає лікаря-реабілітолога, психолога у штаті, спеціальних матраців, помп для примусового харчування. Це все у проєкті на 2021 рік. До того часу найближчі лікарні для отримання такої допомоги – у Бахмуті і Краматорську.

– Щоб укласти угоду, потрібно мати певну кількість лікарів, обладнання. Якщо одна позиція не співпадає, угоди не буде, – розповідає Олена Руденко. – Наприклад, ми уклали пакет «Стаціонарна допомога хворим з хірургічними втручаннями». Це усі відділення, які надають хірургічну допомогу – хірургія, травматологія, гінекологія, очне відділення. Цей пакет вимагав функціональних ліжок, анестезіологів, усього, що потрібно при наданні такої допомоги.

Інші п’ять пакетів – це стаціонарна допомога хворим без хірургічних втручань, амбулаторна допомога, допомога ВІЛ-інфікованим і два пакети пріоритетного напрямку по пологах та інсультах. Гроші за них лікарня отримує за підвищеним тарифом. На лікування інсультного хворого держава виділяє 19 300 грн, на пологи – 8 136 грн.

– Щоб укласти пакет на лікування хворих з інсультом, ми відремонтували неврологічне віддлення, купили нове обладнання – кисневі концентратори, монітори пацієнта, пульсокриметри, запустили цілодобову комп’ютерну томографію, відкрили дві палати інтенсивної терапії. До цієї суми у 19 300 гривень входять багато складових: ліжко в лікарні, білизна, харчування, зарплата лікаря, комунальні послуги, комп’ютерна томографія, ліки, які мають бути у відділенні. Але ця сума точно не покриває усіх витрат на препарати, а разом з ними лікування інсульту коштує понад 100 тисяч гривень. Зараз, наприклад, інсульти лікують введенням тромболітичних препаратів, які розчиняють тромб. Одна доза коштує 17 тисяч гривень, але така методика дозволяє повернути втрачені мозкові функції і кровообіг. Ми закупили препарати, щоб забезпечити пацієнта хоча б на перші три дні лікування, – каже Олена Руденко.

Додатково у 1 кварталі 2020 року лікарня Костянтинівки отримала від НСЗУ  3 мільони гривень за лікування пацієнтів із COVID-19. На такий вид допомоги уклали додаткову угоду. А от із соціальною складовою важче: наприклад, покинуті діти, що завжди перебувають у лікарнях,  не відносяться до пролікованих пацієнтів і на їхнє утримання фінансування НСЗУ не передбачене. Тож гроші на те, щоб такі діти були нагодовані, одягнені і отримували медичний догляд, доводиться брати з місцевого бюджету.

Відремонтоване відділення Костянтинівської лікарні

За словами Олени Руденко, 2020 року за спеціально розробленою програмою місцевої підтримки на соціальні ліжка для покинутих дітей, самотніх людей, яких ніхто не забирає з лікарні костянтинівська лікарня отримає 17 мільйонів гривень.

А ЩО ОТРИМУЮТЬ ЛІКАРІ?

У першому кварталі 2020 року, коли фінансування здійснювали за старою системою, лікарня у Костянтинівці отримала 16,4 мільйонів гривень субвенції з державного бюджету. Цих грошей не вистачило на заробітну плату, з місцевого бюджету додавали 4,3 мільйонів. У квітні 2020 року від НСЗУ Костянтинівська лікарня отримала 5 мільойнів гривень. Ці гроші повністю пішли на заробітну плату медикам, але їх також не вистачило, і понад 300 тисяч гривень знов виділяли з міського бюджету. У травні фінансування НСЗУ на заробітну плату вистачило. Грошей з місцевого бюджету вже не просили.

А ось медики Дружківки на початку червня озвучили, що їм на виплату заробітної плати грошей не вистачає. У Дружківці, як і у Краматорську лікарні не об’єднувалися в один заклад за прикладом Бахмута і Костянтинівки. З 14 лікарень Краматорська, кожна з яких самостійно укладала договори з НСЗУ, 10 отримали більше фінансування, ніж було до реформи. Але ж кожна лікарня уклала певну кількість угод – від 1 (наприклад, стоматологія) до 13 – онкодиспансер). Відповідно, гроші усі отримують різні, і це відбивається на статках лікарів.

Станом на сьогодні НСЗУ підписала угоди з 1662 закладами вторинної допомоги – це майже всі комунальні медичні заклади нашої держави (районні, міські, обласні лікарні). З них чи не половина має дефіцит бюджету, в багатьох лікарнях відбулося скорочення медпрацівників. У більшості випадків оптимальне використання бюджету – результат умілого менеджменту лікарень, їхніх власників (міських чи сільських рад) і тих кроків, які були зроблені ще до старта реформи.

Наша співразмовниця Олена Руденко сподівається, що у подальшому за рахунок надання якісних послуг лікарні зможуть забезпечити усіх медиків гідною заробітною платою.

Дмитро Степовий/Громада Схід №11(20) 2020

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.