Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
11.04.2020

Для більшості людей інформація про реформування, первинні, вторинні, третинні ланки системи надання медичної допомоги – просто набір слів. «Реформа буде прийнята населенням, коли буде зрозуміла», – сказав один з відомих лікарів. Отже, спробуємо пояснити зрозуміло.

1 квітня в Україні стартувала Програма медичних гарантій, які держава пропонує кожному пацієнтові на безоплатній основі. Вважається, що громадяни України вже заробили собі медичну допомогу своїми податками. Діятиме Програма в усіх медичних закладах у будь-якому куточку країни – за умови, що заклад уклав відповідну угоду на фінансування з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Ця установа виступає гарантом між пацієнтом та медичним закладом на кшталт страхової компанії.

ПАЦІЕНТИ ЕКОНОМЛЯТЬ

Запровадження Програми медичних гарантій – можливість для  кожного громадянина реалізувати своє право на якісну, безпечну та доступну медичну допомогу від держави. По суті, це другий етап медичної реформи, що розпочалася за часів Уляни Супрун в уряді Порошенка. Якщо перший етап медреформи стосувався первинної ланки медицини (педіатрів, сімейних лікарів, терапевтів), то другий торкнеться фахівців вузького профілю та лікарень. 

На сьогодні з НСЗУ уклали контракти майже 90% всіх лікарень України. Тобто кожна лікарня запропонувала НСЗУ перелік медичних послуг, який вона може надати пацієнтові, та повідомила про наявність технічного обладнання, яке потрібно для цього. Таким чином, практично всі комунальні медичні заклади (районні, міські, обласні лікарні) країни увійшли в реформу і будуть отримувати кошти з держбюджету. І всі вони стають доступними кожному – прив’язки пацієнта до районної чи міської лікарні більше не буде.

На реалізацію Програми медичних гарантій-2020 у бюджеті передбачено 72 млрд грн, що складає 64% від бюджету на всю медичну галузь.

Механізм «гроші йдуть за пацієнтом» здається дуже простим. Отримавши направлення від свого сімейного лікаря, для подальшого лікування громадянин України має право вибирати медичний заклад або фахівця, незалежно від місця проживання або реєстрації. Гроші від держави будуть перераховані Національною службою здоров’я саме в той стаціонар, лікарню чи спеціалізований заклад, де людина буде лікуватись, оперуватися  чи обстежуватися. 

За словами в. о. голови НСЗУ Оксани Мовчан, особливий акцент зроблено на таких пріоритетних послугах, як лікування гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомога в пологах і неонатальна допомога, ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань.

Від пацієнта вимагається лише одне – мати декларацію з сімейним лікарем. Бо якщо такої декларації у вас досі немає, ви не потрапляєте до системи безоплатної медичної допомоги і гроші НСЗУ за вами не «підуть». Відтепер у разі вашого звернення без скерування сімейного лікаря до будь-якого спеціаліста – ЛОРа чи хірурга – останній має право затребувати з вас плату за свої послуги. Виняток: без скерування лікаря первинної ланки безоплатно можна буде звертатися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога і лише за екстреною допомогою. 

Скерування до вузьких спеціалістів буде в електронному вигляді, як і медична картка пацієнта. На телефон пацієнта, якого сімейний лікар скеровує на консультацію до вузького спеціаліста, прийде відповідний код. Для літніх пацієнтів, яким непросто користуватися телефоном, код можуть роздрукувати. Пацієнт приходить, скажімо, до кардіолога і називає йому свій код. Кардіолог заходить в його електронну карту і бачить, з якими проблемами до нього сімейний лікар скерував пацієнта.

Що це за 26 пакетів медичних послуг, які з 1 квітня 2020 року є гарантовано безоплатними для людей? Надаємо повний перелік:

  • первинна медична допомога 
  • екстрена медична допомога 
  • амбулаторна вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога дорослим та дітям
  • мамографія молочної залози
  • гістероскопія
  • езофагогастродуоденоскопія
  • колоноскопія
  • цистоскопія
  • бронхоскопія
  • лікування хворих методом екстракорпорального гемодіалізу в амбулаторних умовах
  • хірургічні операції дорослим і дітям в стаціонарі
  • стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій
  • медична допомога при гострому мозковому інсульті
  • медична допомога при гострому інфаркті міокарда
  • медична допомога при пологах
  • медична допомога новонародженим в складних неонатальних випадках
  • діагностика та хіміотерапевтичне лікування онкологічних захворювань
  • діагностика та радіологічне лікування онкологічних захворювань
  • психіатрична допомога дорослим та дітям
  • діагностика і лікування дорослих і дітей з туберкульозом
  • діагностика, лікування та супровід осіб з ВІЛ
  • лікування осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів з використанням препаратів замісної терапії
  • стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям
  • мобільна паліативна медична допомога
  • реабілітація немовлят, які народилися передчасно і/або хворими, протягом перших 3 років життя
  • реабілітація дорослих і дітей від 3 років з ураженням опорно-рухового апарату
  • реабілітація дорослих і дітей від 3 років з ураженням нервової системи

Пацієнтові важливо знати, що на кожен пакет послуг є свій додаток. Лікарня повинна розмістити цю інформацію у себе на видному місці – це зобов’язання. Перелік установ, які надають дані послуги по Україні, можна буде знайти на сайті НСЗУ. 

Деякі послуги залишаться платними. Якщо людина на власний розсуд потребуватиме, наприклад, рентгену чи УЗД поза межами лікарні, масажу чи проведення лабораторних досліджень у спеціалізованих закладах, або у плановому порядку захоче звернутися до стоматолога (це стосується і дитячої стоматології), то такі послуги потрібно буде сплачувати власним коштом. 

ЛІКАРІ ЗАМИСЛЕНІ

З початком другого етапу медреформи передбачається збільшення зарплатні лікарів. Якщо фахівець провів для вас консультацію, то його робота буде оплачена з бюджету. Якщо пацієнту зробили операцію – лікарня також отримає конкретну суму. Для цього у МОЗ розробили прейскурант цін на кожну маніпуляцию з пакету безоплатних послуг. На думку чиновників, це стане запобіжником в отриманні хабарів.

Згідно тарифікації, за мамографію медзаклади отримають 204 грн, діагностику ВІЧ – 1 500 грн, пологи коштуватимуть 8136 грн, лікування інсульту – 19332 грн, інфаркту – 16001 грн тощо.

До тарифів за медичні послуги не включена вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів. Ними медзаклади будуть забезпечувати централізовано за рахунок інших програм державного бюджету. Тож вимога лікарів купити ліки чи заплатити за аналізи, обстеження тощо – незаконна. Запам’ятайте номер 16-77 – це гаряча лінія НСЗУ, яка буде збирати такі скарги і вживати відповідні заходи. Ця установа має право призупинити оплату і навіть розірвати угоду з такою лікарнею.

В межах другого етапу заплановано створення спеціальних госпітальних округів, до яких входять 3-5 районів. На сьогодні у Донецькій області таких округів шість: у Маріуполі, Волновасі, Покровську, Краматорську, Слов’янську та Бахмуті.  В цих містах працюватимуть 11 опорних лікарень інтенсивного лікування. Вони, як вважають автори реформи, замінять районні лікарні, а сама ідея створення таких округів, на їхню думку, допоможе підняти доступність установ для пацієнтів – шлях до лікарні не може перевищувати однієї години.

Для лікарів та медустанов розпочинається епоха шаленої конкуренції у боротьбі за пацієнта та ті гроші, що йдуть за ним. Адже фінансова спроможність лікарні тепер буде залежати не від кількісті «койко-місць», що їх гарантовано заповнять пацієнти з районної полікліники (або своїми податками ми сплатимо за пусті ліжка). Відтепер вибір за пацієнтом, і успіх медзакладу залежитеме від наявності «популярних» фахівців, яким люди довіряють, сучасної діагностичної апаратури, ввічливості персонала. 

Як ставляться до таких нововведень медики? Багато хто з керівників лікарень вважає, що в алгоритмі впровадження другого етапу є ціла низка «недоопрацювань». Вартість послуг, кажуть лікарі, є на 40-50% нижчою, ніж того потребують реальні витрати. Не зовсім зрозуміло, як буде проводитися закупівля ліків в ринкових умовах, а це мають самостійно робити саме медичні заклади і тільки з Національного переліку лікарських засобів. Не відпрацьований логістичний механізм перевезення хворого в екстрених випадках. За яким протоколом і яка лікарня має приймати таких хворих, поки неясно. Є побоювання, що у разі недостатньої кількості пацієнтів багато лікарень, особливо  в малонаселеній місцевості, не отримають достатньо коштів від НСЗУ, а місцеві бюджети не зможуть їм компенсувати будь-які витрати. Деякі маленькі лікарні взагалі не зможуть укласти угоду з НСЗУ, бо не мають коштів на технічне обладнання, яке повинно бути в лікарні на момент підписання угоди. У кращому випадку лікарні скоротять частину медперсоналу, у гіршому – закриються. 

Під загрозою закриття залишаються деякі профільні стаціонари, на кшталт туберкульозних та психіатричних диспансерів. Їхня робота буде оптимізована.

В уряді зазначають, що лікарню не закриватимуть, якщо вона не буде відповідати критеріям НСЗУ – у такому випадку її може фінансувати місцева влада. Але чи будуть на це гроші у місцевих бюджетах?

Євген ТОПОР/Громада Схід №6(15) 2020

___

БУЛО – СТАЛО

6 ЗДОБУТКІВ МЕДРЕФОРМИ

Попри карантин і дефіцит бюджету, в Україні розпочався другий етап трансформації системи охорони здоров’я. Як висловилася колишня в. о. голови МОЗ Уляна Супрун, «ніщо не спинить зміни, час яких настав».

Авжеж, зміни завжди лякають, і потрібен час, щоб порівняти «було» та «стало» і оцінити переваги. Усі ми пам’ятаємо безліч нарікань та побоювань на першому етапі реформи, коли медичні і навколомедичні спільноти розкололися на прихильників Супрун та її супротивників. Але зараз вже цілком очевидно: реформа кардинально змінила ландшафт системи охорони здоров’я в Україні. 

Нагадаємо: Верховна Рада затвердила медичну реформу у жовтні 2017 року, а стартувала вона з 1 січня 2018 року. Вже наприкінці року українці отримали більш системний доступ до первинної медицини, медики – можливість збільшення зарплат залежно від кількості пацієнтів і якості своїх послуг.

ЗМІНА СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ. Основним принципом системних змін проголосили правило «гроші ходять за пацієнтом». Тепер держава фінансує не медичний заклад, а виділяє фіксовану суму за кожного пацієнта. Середня виплата у первинній ланці на одного дорослого пацієнта складала 370 грн 2018 року, 2019-го — 450 грн.

В успішних і затребуваних лікарів зарплата зросла в 3-4 рази, констатував МОЗ. Рекорд був зафіксований у Хмельницькій області, де зарплата одного з медиків перевищила 30 тис. грн.

ВЛАСНИЙ ЛІКАР ДЛЯ КОЖНОЇ СІМ’Ї. Власного сімейного лікаря, терапевта чи педіатра ми могли обрати з квітня 2018 року. Хтось шукав інформацію по медичних форумах, але більшість з нас скористалася порадами знайомих. Вже до кінця року 23 млн українців підписали декларації з сімейними лікарями. Причому 76% з підписантів, за даними соціологів, були задоволені своїми докторами.

Втім, пацієнти можуть змінити лікаря, якщо їх не влаштовує якість наданих послуг. Достатньо укласти нову декларацію, і система сама анулює попередню.

ДОСТУПНІ Й ЧАСТО БЕЗОПЛАТНІ ЛІКИ.  За умовами програми «Доступні ліки» хворі на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та цукровий діабет 2 типу можуть отримати безоплатно 64 лікарські засоби. Інші 194 надаються зі знижкою. Вартість найдешевшого препарату, який безоплатно надає держава, складає 4 гривні 76 копійок, найдорожчого – 898 гривень 22 копійки. 

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ. Перехід до електронної системи стався ще на етапі підписання декларацій. 1 квітня 2019 року в Україні з’явився електронний рецепт, яким ми вже звикли користуватися з програмою «Доступні ліки». Після призначення певних лікарських засобів пацієнту на мобільний номер надсилають спеціальний код та номер рецепта, який можна «отоварити» у будь-якій аптеці, підключеній до програми.

«НОВА» ОСВІТА ЛІКАРІВ. 2018 року піднявся прохідний бал ЗНО на спеціальності «медицина», «стоматологія» і «педіатрія». Тепер він становить 150 балів із профільних предметів (раніше для вступу потрібен був сертифікат ЗНО хоча б з мінімальною кількістю балів). Щоб зупинити деградацію медичної освіти та навалу малокваліфікованих лікарів, Міністерство охорони здоров’я спільно з Міністерством освіти та науки ухвалило постанову про запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту в системі охорони здоров’я. Для студентів-медиків ввели обов’язковий тест IFOM за зразком американського оцінювання лікарів. Перездавати IFOM можна лише один раз. Це не дуже подобається студентам, які планували купити диплом, а також їхнім корумпованим викладачам. Але, попри спротив, система впроваджується.

ЛІКВІДАЦІЯ НЕПРОЗОРИХ СХЕМ ЗАКУПІВЛІ ЛІКІВ. Вперше в історії України Міністерство охорони здоров’я відкрило свої дані, і вони засвідчили, що 2018 року на закупівлі ліків з 2 млрд грн було зекономлено 800 млн грн держбюджету. Заощаджені гроші дозволили отримати додаткові медикаменти для українських пацієнтів. Через те, що медикаменти закуповувалися не через фармкомпанії-монополісти, а через міжнародні організації – ЮНІСЕФ, ПРООН та інші, деякі з ліків, вакцин, стентів вдавалося купувати в 26 (!) разів дешевше, ніж раніше. Крім того, завдяки рекомендаціям міжнародних організацій з держзакупівель усунули застарілі препарати, замінивши їх сучасними та ефективними. Також була запущена комплексна електронна система обліку ліків в регіонах, що дозволило розподіляти залишки ліків, закуплених за бюджетні кошти.

Влад СУПРУНЕНКО/Громада Схід №6(15) 2020