Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
25.04.2020

Скільки б не було масок – їх все одно не вистачає. Хтось сам шиє для себе, а хтось шиє й для інших також.

КРАСНОГОРІВКА, КУРАХОВЕ, МАКСИМІЛЬЯНІВКА

У Мар’їнському районі шиють підприємці, вчителі та молодіжні працівники. 

Десять волонтерів Курахового за два тижні виготовили 2 500 марлевих масок багаторазового використання, які роздали тим, хто найбільш потребує допомоги і уваги. Матеріали придбали за рахунок міської ради. Усім небайдужим знайшлась робота: хтось різав матеріал, складав, нарізав резинки, інші розбирали заготовки та шили вдома. 

Катерина Волкодавець за роботою

Катерина Волкодавець, завідувачка молодіжного центру «380 V», за кілька днів пошила сотні масок:

– Дома є швейна машинка, непогано шию. На карантині вільного часу більше, тож вирішила  допомогти. Маски шила за інструкцією з інтернету, з восьми шарів марлі, на зав’язках або резинках.

Півтори сотні масок пошили у шкільній швейній майстерні ЗОШ № 5 вчителька трудового навчання та технологій Ірина Семикліт і вчителька мистецтва Марія Картечєва. 

– Процес доволі трудомісткий, але під час пандемії свинячого грипу 2009 року довелось шити маски, тож знала, як це робити, – розповідає пані Марія. Матеріал нам надали, машинки у школі є, тож, якщо треба, будемо шити знову. Сьогодні в аптеці запитала у провізора про маски, вона повідомила, що немає і найближчим часом не буде. До того ж, пенсіонери не можуть самостійно придбати необхідну кількість масок, які коштують 20 гривень. До речі, маски можна шити із тканини. Ми на початку року шили комбіновані марлево-тканинні, з марлі та білої бязі. Вони більш міцні, але, звісно, собівартість більша.

Маски від волонтерів Максимільянівки

У селі Максимільянівка, за 7 кілометрів від Курахового, з ініціативою пошити маски до молодіжного центру «Мексика» звернулась підприємниця, власниця масажного кабінету Інна Дараган. 

– З початком карантину масажний кабінет припинив роботу, у мене залишилася тканина, яку використовують для виготовлення медичного одягу та гігієнічних засобів. Тож звернулась до небайдужих жителів села з пропозицію пошити маски для тих, хто потребує, бо сама шити не вмію та й машинки не маю. Відгукнулись Сергій Дерека, Юлія та Станіслав Кужель, Ілона Калинка. За допомогою сільради та Стели Богінської закупили агроволокно для фільтру і пошили більше 300 масок. Матеріал залишився, плануємо шити і далі,  – каже підприємниця. 

За її словами, маски, виготовлені волонтерами, кращі, ніж  аптечні, бо між шарами матеріалу вшивали агроволокно. До того ж, волонтери дотримувались стандартів та шили маски розміром 19 х 20 см. Маски такого розміру щільно закривають рот та ніс до вух, а аптечні не завжди захищають обличчя повністю. 

– У нас добротні тришарові маски, то на вулиці до нас підходили люди і казали: дайте вашу маску, аптечну носити не хочу, – сміється волонтерка Ілона Калинка, яка власноруч пошила 80 масок. 

Волонтерські маски роздавали жителям Максимільянівки, які не мають змоги купити зайве, залишали у магазинах та сільській раді, передали працівникам районного військового комісаріату.

Як розповів завідувач центру «Мексика» Сергій Дерека, волонтери створили місцеву групу підтримки у вайбері та планують доставляти односельцям похилого віку продукти та засоби гігієни із магазину, аби люди з групи ризику не виходили зайвий раз на вулицю та не наражались на небезпеку. Поки ніхто не звертався, але волонтери готові також допомагати соцпрацівникам відвідувати одиноких пенсіонерів. 

– На випадок спалаху захворювання у селі ми навіть заготовили захисні та дезінфікуючі засоби для самих волонтерів, які допомагатимуть людям, – доповідає про «готовність номер один» Інна Дараган. 

У Красногорівці маски шиють майстрині ізостудії «Веселка» Ольга Кицманюк, Світлана Можаєва та Наталія Лагіна. 

– Через карантин в ізостудії немає занять, але ж ми вирішили не сидіти без діла, – розповіла керівниця ізостудії Ольга Кицманюк. – Тканина у нас була – волонтери з усієї країни ще кілька років тому присилали та привозили її для вишиванок та ляльок-мотанок, які роблять наші вихованці. Тож ситець просто чекав свого часу. Маски з нього вийшли добротні, зручні, з резинками, що переміщуються. За тиждень роздали більше 300 штук. Плануємо шити ще, поки шукаємо резинки, а тканини у нас вистачить. 

Ірина ДІМІТРОВА/Громкор Громада Схід №7(16) 2020

 

ОРЛОВСЬКЕ, МИРНЕ, СВОБОДНЕ

Мешканці сіл Приазов’я вирішили бути корисними, бо хто, як не вони?

Майстрині швейної міні-майстерні з села Орловське, вони ж – членкині ГО «Будемо жити» Лариса Перетятько та Катерина Кирилова почали виготовляти маски для потреб односельців ще тоді, коли їхнє носіння не було обов’язковим. Закупили в аптеках за свій кошт останню марлю та почали роботу. Шили, а потім роздавали рідним, близьким, сусідам. 

У той час у селищі Мирне під керівництвом голови ГО «Модерна нація» Олександра Яроцького волонтери роздруковували інформаційні листівки про те, як захиститися від вірусу. Розклеювали біля під’їздів кожного багатоквартирного будинку Мирного, роздавали людям на вулиці,  передали для розповсюдження до магазинів сусідньої Новоселівки.   

Майстрині Свободного шиють у три зміни

А потім всією «Модерною нацією» скинулися на марлю, і дві Світлани – Сковальчинська та Романовська, а також Оксана Мармур та Олена Горишняк почали шити вдома маски. Як марля закінчилася – почали використовувати ту тканину, що була. Понад 150 масок роздали людям похилого віку, а далі вже – просто всім охочим, з поясненнями, як і скільки часу треба носити маску, як її потім обробляти. 

Приклад надихнув місцеву підприємницю Аллу Кононенко, яка забезпечила масками парафіян місцевої церкви. 

Матеріали швидко закінчилися, а потреба в масках – ні. Тоді домовилися про співпрацю з гуманітарною місією «Проліска».

– Зараз чекаємо на матеріал та фурнітуру для пошиття близько 3 000 масок. Частина з них залишиться у нас, а решту місія розповсюдить по інших прифронтових населених пунктах, – розповідає Олександр Яроцький. – Плануємо передати певну кількість масок до  поштового відділення. Люди будуть приходити, щоб отримати пенсію або сплатити комуналку, та відразу й маски брати. 

По декілька годин щодня готові витрачати на пошиття масок і учасниці гуртка крою та шиття «Силует» із села Свободне. Приміщення, де проходили зустрічі майстринь, відповідає усім необхідним нормам – там і шиють. Кімнату жінки регулярно обробляють дезінфікуючим розчином. Працюють в захисних масках, шапочках та рукавичках. 

Починали роботу керівниця гуртка Світлана Тимошенко, завідувачка місцевим дитсадком Тетяна Величко. А ще – Любов Нестеренко та Лариса Мироненко. З часом і інші селянки забажали допомагати їм – тепер волонтерок десятеро. Працюють за змінами по троє, щоб зберігати необхідну дистанцію. Незважаючи  на те, що в кожної дома – сім’ї, господарство, купа сезонної роботи, у доцільності своєї волонтерської діяльності не сумніваються. 

Звісно, і вони зіткнулися із браком матеріалів та обладнання. Звернулися по допомогу до благодійних організацій. Одну швейну машинку подарував IMC («Міжнародний медичний корпус»), другу – вже знайома нам «Проліска», яка забезпечила майстринь матеріалом для 2 000 масок. 1 500 штук місія розповсюдить по сусідніх селах, а 500 залишили у Свободному – передали до місцевого ФАПу, роздали людям із хронічними захворюваннями та з інвалідністю.   

Кількість волонтерок зростає. Ті, хто не шиють, проводять просвітницьку роботу, обходячи домівки односельців та розповідаючи, як вберегти себе. Напередодні Великодня збирали від людей записочки із іменами для молебну та відносили їх до місцевого храму, щоб уникнути скупчень прихожан у церкві.  

Символічно, що до боротьби із COVID-19 стали переважно жінки. Виходить, що берегині домашнього вогнища намагаються вберегти здоровим і суспільство, не чекаючи допомоги від держави. Втім, бажання робити добро та не лишатися осторонь спільної біди не має поділу на стать, вік чи місце проживання. А держава – це кожен з нас. 

Юлія ЧЕБРЕЦЬ/Громада Схід №7(16) 2020

 

ВОЛНОВАХА

Багатодітна родина пошила більше 1000 масок

Подружжя Дьоміних з Волновахи виховує дев’ятеро дітей у будинку сімейного типу. А ще –  допомагає малозабезпеченим містянам захиститися від коронавірусу. Тканину для масок Оксана Дьоміна купує за власний кошт, шиє власноруч, а потім разом з чоловіком Ігорем безоплатно роздає. Діти також допомагають – прасують вже пошиті вироби.

За останні два тижні Оксана пошила більше 1000 масок, які роздали по відділеннях волноваських лікарень, перехожим на вулиці та захисникам на блокпостах.

Дьоміна – звичайна. Маючи безліч власних турбот, пані Оксана вона залишається позитивною та енергійною українською жінкою, яка не чекає на сторонню підтримку і завжди готова прийти на допомогу :

– Наразі важливо бути відповідальними та чітко дотримуватись карантинних заходів. Турбота про себе і тих, хто поруч із нами, — це є надійний спосіб захисту, який дає шанс на те, що вас і ваших близьких омине коронавірус.

 

YuliyaGL/Громкор Громада Схід №7(16) 2020