Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
29.11.2020
Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада

І знову повертаємося до теми кооперативів. 15 листопада 2020 року вступив у дію Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію», який, на думку експертів, має надати фермерським спільнотам суттєвих переваг. Наразі частка кооперативів у загальному обсязі виробленої сільськогосподарської продукції в Україні становить менше 1%, кількість громадян, об’єднаних у кооперативи, менше 30 тисяч осіб (близько 0,2% від сільського населення). Натомість у ЄС частка кооперативів на аграрному ринку складає 40-50%, а в окремих державах цей показник сягає 70-80%

СПІЛЬНОДІЯ В ДІЇ

У селі Олександро-Калинове Іллінівської ОТГ на Донеччині вже сім років існує сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) «Універсал». Назвали його на честь старовинного трактора, що став візитівкою не лише місцевого музею, а й тоді ще усього Костянтинівського району. Заснувати кооперацію ще до війни допомогли міжнародні партнери. Гуртуватися і тоді було складно, каже фермер Андрій Тараман, бо спільнодія асоціювалася у селян із колгоспами, тож доводилося людям роз’яснювати, подекуди навіть вмовляти. На початку діяльності за грантовий кошт придбали трактор, знаряддя, навісне обладнання. Наразі майже сорок жителів Олександро-Калинового, котрі вступили до кооперативу, обробляють свою землю щонайменше вдвічі дешевше за інших. Це, відповідно, робить дешевшою їхню продукцію. 

За статусом кооператив «Універсал» – неприбутковий. Це дає учасникам кооперативу змогу отримувати послуги за собівартістю, ще й брати участь у грантових проєктах. Чим селяни і користуються. Завдяки гранту  придбали техніку для переробки зернових: гранулятор та екструдер, який з мішка кукурудзи робить сім мішків «кукурудзяних паличок» для худоби (а взагалі-то, може працювати з різними зерновими). Від влади кооператив отримав нову сівалку. Останнє надбання – подрібнювальна машинка для переробки бадилля у щепу, якою опалюють теплиці та використовують як добрива. 

СОК «Універсал»

Дивлячись на такі результати, багато хто з сусідніх сіл тепер проситься до кооперативу, але «ганяти» техніку далеко невигідно. З інших районів ба навіть областей приїжджають, аби перейняти досвід. Вже й самі учасники СОКу хочуть розширювати свої можливості через співпрацю з іншими коопераціями. На жаль, подібних аграрних спільнот у нас на Сході поки що небагато.

Зареєстрованих у Донецькій області кооперативів – менше 20. Таких, що дійсно успішно працюють, менше вполовину. На Луганщині більш рясно: на листопад 2020 року тут зареєстровано 43 кооперативи, з них працюючих – 39. Більшість спеціалізується на обробці землі, 11 займаються збиранням молока, нещодавно утворився кооператив з виробництва картоплі у Сватовому, а про овочевий кооператив «Овочі Станичників» ми навіть і писали вже.

МАЙБУТНЄ КООПЕРАЦІЇ: БАГАТСТВО ТА ВПЛИВОВІСТЬ

Досвід європейських країн показує, що з впровадженням кооперації зменшується кількість посередників у процесі просування продукції від виробника до кінцевого споживача.  Отримання економічних переваг робить кооперативи не лише багатими, а й впливовими. І тоді через розв’язання системних проблем вони можуть бути рушійною силою суттєвих змін в аграрних районах.

– Головна мета кооперації – отримати синергетичний ефект від об’єднання зусиль. Тобто, якщо одній людині може бути економічно невигідно утримувати, наприклад, елеватор чи реалізовувати вирощену продукцію, то разом дрібні господарства стають сильнішими. І тоді особисті селянські господарства, об’єднанні у дієвий кооператив, здатні конкурувати навіть з великими виробниками, – коментує керівник Донецького офісу Програми «U-LEAD з Європою» Максим Ткач. 

За його словами, новою редакцією Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», що була прийнята 22 липня 2020 року і вступила в дію в листопаді.Верховна Рада значно полегшила життя кооператорів. Наприклад, врегулювала перехід до єдиної організаційно-правової форми – «сільськогосподарський кооператив» (СК), в рамках якої селяни зможуть самостійно обирати та змінювати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний. Ще нова редакція дає можливість діяти як з метою отримання прибутку, так і зберегти за собою неприбутковий статус, при чому запобігає подвійному оподаткуванню (як на рівні кооперативу, так і на рівні його членів). 

– У старій версії було багато колізій, було важко змінити тип кооперативу з обслуговуючого на виробничий чи навпаки. Наразі подібні зміни можна провести вже в процесі діяльності. Прибуткові кооперативи отримали право тимчасово надавати послуги особам, які не є членами кооперативу, за умови, що сукупно розмір таких послуг не перевищуватиме 20% загального обігу коштів кооперативу за попередній податковий (звітний) рік, чого теж не було раніше, – акцентує Максим Ткач.

Також оптимізовано систему прийняття рішень загальними зборами кооперативу. Відтепер СК, крім інтересів власне учасників об’єднання, має не забувати і про інтереси територіальної громади, де він розташований – це потрібно для її сталого розвитку. 

В цілому законом декларується закладення нової, більш ефективної моделі економічної діяльності сільськогосподарського кооперативу, яка дозволить підвищити його конкурентоздатність на аграрному ринку. Більше того: вважається, що нововведення дозволять фермерам експортувати великі товарні партії за кордон. Як воно буде на практиці – покаже час.

А втім, аналітики прогнозують, що в найближчі 30 років фермери стануть найбагатшими людьми на планеті. Адже останні десять років світ стабільно споживає більше, ніж виробляє. Поки це не занадто помітно на рівні розвинутих країн, де, як і раніше, викидають величезну кількість їжі. Але незабаром абсолютно всі змушені будуть економити продукти харчування, основними постачальниками яких будуть фермери.

Лілія АНДРУСИК/Громада Схід 22(31) 2020

Любов БЕЗКОРОВАЙНА, заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації:

– Кооперативи розвиваються щороку, для людей – це створення робочих місць у сільській місцевості, тому ми за розвиток цього напрямку. Підтримуємо інформаційно, моніторимо ситуацію, залучаємо проєкти, мотивуємо людей, аби вони навчалися, долучалися до кооперативів та відкривали власні. Готові вислухати потреби кооператорів, допомогти обрати більш ефективні напрямки і знайти ринки збуту. Для цього у нас налагоджена співпраця з департаментом зовнішніх відносин, а також з профільним міністерством.

 

Україна – в лідерах постачання агропродукції до ЄС

Україна увійшла в першу четвірку країн-постачальників продуктів харчування до Євросоюзу. Минулого року наша країна посідала п’яте місце. Щодо ринку меду – то тут ми стали постачальником №1.

Згідно зі звітом Єврокомісії, 38% поставок на європейський ринок здійснили п’ять країн: Великобританія, Бразилія, США, Україна і Китай. Минулого року п’ятірка лідерів виглядала так: Бразилія, США, Китай, Аргентина, Україна.

Щоправда, у фінансовому вимірі обсяг експорту товарів до ЄС у євро склав на 11,8% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Зниження в основному пов’язане з падінням поставок пшениці. 

А от обсяги постачання меду до ЄС зросли 2020 року на 16% (проти такого ж періоду 2019-го). На цьому ринку ми перемогли минулорічного лідера – Китай і стали постачальником номер один. 31 130 тонн українського меду склали майже 30% всього «медового» імпорту Євросоюзу. Про це повідомила консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка.

Також Україна повернула собі місце в топ-25 світового рейтингу експортних поставок кавунів, звідки випала кілька років тому. Цьогоріч вона продала на зовнішні ринки майже 36 тисяч тонн кавунів і динь.  Попередній рекорд експорту, встановлений 2018 року, був перевищений відразу на 87%. Традиційно основний обсяг експорту припадав на кавуни, однак і обсяг експорту динь також був рекордним.

Загалом за шість останніх років Україна досягла значного успіху у постачанні до Європи агротоварів, у тому числі – готової продукції. Великим проривом стало отримання дозволу на експорт молочної продукції. Причому, якщо, наприклад, Хорватія чекала років п’ять від отримання ратифікації ЄС до поставок, то Україна пройшла цей шлях за рік. Популярністю на заході також користуються українські соки, олія, свіжі та сушені фрукти. Перспективним для України вважається експорт червоного м’яса.