Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
30.08.2021
Фото: Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада

Матеріал «Б’є – значить, суд!» у № 42 «ГРОМАДИ Схід» про побутове насильство у сім’ї викликав неабиякий резонанс серед наших читачів. Переважно жінки зверталися на гарячу лінію із запитанням: а якщо не доводити справу до суду, то які ще є засоби захисту? У відповідь на цей запит ми дізналися про такі можливості, вони доступні і селянам. Розповідаємо. 

Проблема насильства в родині виникла не сьогодні і не вчора. Відповідальність наздоганяє і зупиняє кривдника нечасто, але такі приклади не поодинокі. Ось декілька історій. 35-річний мешканець Андріївки розв’язував конфлікти за допомогою кулаків та лайки. Тепер на кривдника очікує до двох років позбавлення волі. Мешканка Ольгинки неодноразово скаржилася на свого 47-річного чоловіка, який приходив додому у стані алкогольного сп’яніння і вчиняв сварки. Дільничні офіцери Волновахи склали відносно нього кілька протоколів про адміністративні правопорушення, але чоловік не змінив своєї поведінки. Наразі відкрито вже кримінальне впровадження. Зі схожими скаргами звернулася до дільничного офіцера 60-річна мешканка села Сонячного.  Поліцейські не обмежилися приписами та протоколом, адже конфлікти у сім’ї на тлі зловживання алкоголем відбувалися регулярно. Тож і цей насильник понесе кримінальну відповідальність за свої дії.

Зрозуміло, що не кожен/кожна з постраждалих звертається за допомогою до поліції, аби далі відстоювати свої права у суді. Більшість людей жаліє кривдника, сподіваючись на те, що акт агресії не повториться, хтось боїться подальшого загострення ситуації і більш тяжких наслідків. Тож – терплять, не в змозі розірвати коло насильства.

Фахівці розуміють, що до розв’язання цієї проблеми треба підходити делікатно та комплексно. Для цього у жовтні 2016 року у Донецькій та Луганській областях було створено по 6 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги. Мобільна бригада – це команда практичних психологів та соціальних працівників, котрі надають екстрену та планову допомогу постраждалим (дорослим та дітям) від домашнього або гендерно зумовленого насильства. Завдання бригади – виїжджати у населені пункти за місцем мешкання особи, яка звернулася по допомогу.

Що включає соціально-психологічна допомога? Йдеться про оцінку психоемоційного стану постраждалої особи та складання плану її безпеки. Далі здійснюється соціальний супровід до трьох місяців, який передбачає проведення індивідуальних та групових консультацій, а у разі складних ситуацій – переадресація до інших служб, в тому числі поліції тощо. 

Допомога надається як постраждалій особі, так і кривднику, якщо він дає згоду, а також дітям. Адже навіть якщо дитина і не була об’єктом насильницьких дій, проте наочно їх бачила, то вона вже отримала психологічну травму. Крім того, роздається гуманітарна допомога постраждалим і нужденним – гігієнічні набори, новий одяг, взуття.

Розглянемо цю діяльність на прикладі роботи Волноваської мобільної бригади соціально-психологічної допомоги № 24. У її складі працюють два соціальні працівники та психолог, які обслуговують весь район.

 Одного разу бригада отримала телефонний дзвінок від директора загальноосвітньої школи, яка повідомила: на території їхньої сільської ради мешкає мати чотирьох неповнолітніх дітей , яка протягом двох місяців потерпає від фізичного та психологічного насильства з боку колишнього співмешканця. На момент приїзду мобільної бригади на жінці були синці. Вона була у розпачі і не знала, як захистити себе й дітей. Після того, як з нею поспілкувалися психологи, постраждалій було організовано медичне обстеження, вона лікувалася в неврологічному відділенні Волноваської центральної районної лікарні. Також жінці з дітьми було запропоновано тимчасове влаштування до закладу для постраждалих від насильства, але вона відмовилася. З результатами зняття побоїв та довідкою про лікування їй було рекомендовано звернутися до відділу поліції для подальшого розв’язання її проблеми. Жінка пообіцяла дотримуватися цих рекомендацій. Після роботи з постраждалою її психоемоційний стан покращився. Жінка почувається більш впевнено, адже знає, що робити далі й куди звертатися. Підтримує постійний зв’язок з мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги.

Окремо можна розповісти про шелтери – установи-притулки, де жінки, які через насильство мають реальні загрози життю і здоров’ю, можуть перебувати кілька місяців разом з дітьми. У цих установах надається відповідна допомога, проводиться реабілітація. Працівники мобільних бригад завжди готові скерувати постраждалих жінок до найближчих шелтерів або денних центрів, де їм нададуть допомогу та реабілітацію. 

Тож якщо ви або ваші знайомі перебувають у небезпеці через регулярні прояви домашнього насильства – не вагайтеся і мерщій звертайтеся по допомогу. Адже коло насильства має бути розірване.

Владислав СЕЧИН/Громкор Громада Схід №15(48) 2021

 

З жовтня 2016 року по теперішнійчас до Волноваської мобільної бригади звернулися більше 1 970 людей. За серпень 2021 року їх було 24. Якщо раніше мобільні бригади соціально-психологічної допомоги Донецької та Луганської областей отримували по 3-5 дзвінків на день, то зараз таких дзвінків 5-10. Більше 90% тих, хто звертається – жінки.

 

МОБІЛЬНІ БРИГАДИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ 

Донецька область

Краматорськ, Дружківка – (099) 366 63 48, (063) 340 86 51.

Слов’янськ – (099) 366 63 29, (093) 379 20 91.

Костянтинівка, Торецьк – (093) 310 82 17, (099) 366 63 28.

Бахмут – (093) 949 53 67, (066) 076 02 36.

Волноваха –  (099) 366 63 12, (063) 026 93 21.

Селидове – (093) 310 78 29, (099) 366 63 59.

 

Луганська область

Сєвєродонецьк – (063) 335 85 51, (099) 366 62 80.

Рубіжне – (093) 949 54 39, (099) 326 42 41.

Попасна –  (093) 949 54 52, (099) 328 25 06.

Кремінна– (063) 026 29 73, (099) 366 63 08.

Новоайдар – (097) 824 20 22, (099) 366 64 43.

Станиця Луганська – (097) 824 20 51, (099) 366 63 11.