Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
25.07.2020

 

Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку з тимчасовим офісом у Дніпрі, д-р Штефан Кайль, отримує у Міністерстві закордонних справ України екзекватуру – спеціальний дозвіл Уряду на виконання консульських дій у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Донецькій та Луганській області. © Генеральне консульство Німеччини

Газета «ГРОМАДА Схід» з’явилася та існує завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Німеччини. Тож минулого року наше видання жителям Донеччини представляла Пані посол Федеративної Республіки Німеччина Анка Фельдгузен. А для нових читачів Луганської області на наші питання відповідає Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку з тимчасовим офісом у Дніпрі доктор Штефан КАЙЛЬ.

– Німеччина сьогодні – один з найважливіших союзників України, союзників дієвих і системних. Без цієї допомоги Україна точно не вистояла б у війні. Чим для Вашої держави є Україна? Чому Німеччина допомагає?

– По-перше, Німеччина несе історичну відповідальність перед Україною, яка у складі Радянського Союзу зазнала найбільших втрат у Другій світовій війні. З Дніпром та Східною Україною мене пов’язує особиста історія. Мій батько був солдатом Вермахту і частиною нацистської військової машини, коли у 1942-43 роках нацистська армія розташовувалася у тодішньому Дніпропетровську. Для мене ця історія моєї родини – це зобов’язання, стимул та завдання зробити свій внесок до більш інтенсивного розвитку німецько-українських відносин. 

По-друге, Німеччина взагалі зацікавлена, аби в країнах-сусідах панували мир та стабільність. Отже, для Німеччини важлива стабільна та економічно міцна Україна, яка поділяє європейські та західні цінності і стандарти. 

З цієї причини Німеччина знаходиться на боці України також і у питанні подій на Донбасі та намагається, наприклад, у рамках Нормандського формату зробити свій внесок до розв’язання конфлікту.

– Як Ви оцінюєте потенціал проєктів, які уряд Німеччини підтримує на Сході? Зокрема, потенціал газети «ГРОМАДА Схід» для мешканців сіл вздовж лінії розмежування?

– Конфлікт на Донбасі – не лише 13 000 смертей та тисячі поранених, але й страждання та злидні мільйонів людей по обидві сторони контактної лінії і, перш за все, у сірій зоні. Міжнародна спільнота та Німеччина як найбільший двосторонній донор гуманітарної допомоги роблять багато для полегшення умов життя населення, що постраждало від конфлікту. Незважаючи на це, потреба ще залишається досить високою. 

Газета «ГРОМАДА Схід» реалізує важливу місію. Кремль відомий своїми дезінформаційними кампаніями загалом та щодо Донбасу зокрема. Тому важливо, аби цій російській дезінформації щось протистояло. І саме «ГРОМАДА Схід» робить важливий внесок для забезпечення населення Донбасу та окупованих територій фактами, що базуються на знаннях. 

Д-р Кайль під час скайп-спілкування з керівництвом Донецької області з нагоди передачі Донецькому обласному центру з профілактики та боротьби із СНІДом обладнання для проведення досліджень на COVID-19 методом полімеразно-ланцюгової реакції. © Генеральне консульство Німеччини

– Яку історію про нашу війну Ви б хотіли розповісти своїм співвітчизникам?

– Для початку, я би нагадав своїм землякам про те, що ця війна все ще триває. На тлі багатьох інших конфліктів у світі та, не в останню чергу, через пандемію коронавірусної інфекції, українська тема ризикує потрапити у забуття. Але тут щодня порушується режим тиші, щодня є повідомлення про загиблих та поранених. І у вікно свого офісу у Генеральному консульстві я досі спостерігаю, як до лікарні імені Мечникова доставляють поранених у боях на Сході України. 

Далі я хотів би розповісти про страждання населення прифронтових поселень та ті проблеми, що постають перед містами поруч з контактною лінією. Ці міста та їхні громади мали та мають інтегрувати сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, у Сєвєродонецьку кількість переселенців складає майже 50 відсотків населення. З цього видно, наскільки нелегкі виклики мають подолати прифронтові громади Сходу.

Чи не найважливіша реформа з запроваджених в Україні – реформа децентралізації. Однак люди не завжди розуміють її необхідність для держави і корисність для себе. Як це працює у Німеччині, де люди у маленьких містечках і селищах керують своїм життям?

– Разом із судовою реформою реформа децентралізації є наразі найважливішою в Україні. Сильні міста та спроможні громади, де громадяни та громадянки можуть ефективно брати участь у політичних процесах, є запорукою демократичної держави. При впровадженні цієї реформи важливо, щоб міста та громади здобули більше компетенцій, а не просто формально об’єднались чи збільшили площу своєї громади. У Німеччині міста та громади мають неабияку вагу, можуть навіть впроваджувати власні податки – настільки розвинене їхнє право на самоврядування.

– Наші країни мають схожу історію щодо осмислення драматичних сторінок ХХ століття. Тим важливішим для нас стає досвід Вашої країни з денацифікації і об’єднання Німеччини. Як німці працюють з травматичної пам’яттю нацистського та радянського тоталітаризму? Чи відчувається на сході Німеччині ностальгія за «старим добрим соціалізмом»? Чи є напруга між західними і східними німцями? Як це долається і як це змінюється?

– Після Другої світової війни Німеччині знадобилось декілька років, аби усвідомити відповідальність за свою історію. Країна була повністю зруйнована і пріоритетним завданням було її відбудувати. Відбувалися Нюрнберзькі процеси та процес денацифікації. Починаючи з 1960-х років, Німеччина переосмислила цю жахливу главу своєї історії і несе за неї історичну відповідальність, особливо – за вбивство шести мільйонів євреїв. Моє покоління, що народилось після завершення Другої світової війни, також розуміє цю історичну відповідальність Німеччини. Вона передбачає зобов’язання працювати задля того, аби ніколи знову у жодному разі не повторилося б війни з такою кількістю людських жертв. Ми всі маємо щодня боротись за мир у світі. 

Об’єднання Німеччини було щасливою історичною подією. Ми дуже вдячні нашим партнерам та друзям за те, що це об’єднання стало можливим і відбулось таким мирним чином. Зокрема, громадяни неіснуючої нині НДР відіграли важливу роль у так званій мирній революції, яка призвела до об’єднання Німеччини. 

Дійсно, у деяких мешканців Східної Німеччини є певна ностальгія щодо неіснуючої нині держави НДР. Це відображається, наприклад, у результатах виборів на землях Східної Німеччини, де партія-послідовниця колишньої СЄПН досі отримує багато голосів виборців. Або у популярності деяких продуктів з часів НДР. Звичайно, є відмінності у менталітеті, але є вони також і між німцями, які живуть на півдні та на півночі країни. Загалом можна сказати, що формування внутрішньої єдності Німеччини вдалося. Краще за все про це свідчить той факт, що представниця Східної Німеччини, Федеральний канцлер Ангела Меркель керує Німеччиною вже 15 років поспіль. А донедавна нашу державу очолював Федеральний президент Ґаук, також виходець зі Сходу Німеччини. 

 

Д-р Штефан Кайль, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку з тимчасовим офісом у Дніпрі © Генеральне консульство Німеччини

Доктор Штефан КАЙЛЬ, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку з тимчасовим офісом у Дніпрі:

Якою Україна може стати у наступні 5-10-15 років? Всі країни на Землі переживають наразі дуже складні часи через кризу, спричинену розповсюдженням коронавірусної інфекції. Соціально-економічні наслідки пандемії впливають і надалі серйозно впливатимуть також і на Україну – навіть з урахуванням того, що країна порівняно добре справлялась з вірусом у сфері охорони здоров’я. Україна має великий потенціал, особливо це стосується українців з доброю освітою та кваліфікацією. Важливо навчитись використовувати цей потенціал. Для цього необхідно активно впроваджувати розпочаті реформи, подолати ракову пухлину корупції, розв’язати конфлікт на Донбасі та повернути Крим. Україна має зробити зусилля та виконати нарешті Мінські домовленості. І тоді я бачу через 15 років правову, демократичну та економічно квітучу Україну як невід’ємну частину Європи, цінності якої вона поділяє.

Євген ТАРАН/Громада Схід 13(22) 2020