Громада Схід
Call-center,
Mariupol:

+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Call-center,
Kramatorsk:

+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
12.11.2019
«ГРОМАДА СХІД» №6, 2019

Журналістка газети «ГРОМАДА Схід» у Маріуполі отримала редакційне завдання на соціальний квест-експеримент: розпочати процедуру отримання для своєї дитини статусу постраждалої від воєнних дій і розповісти про це нашим читачам. Шлях майже пройдено, всі необхідні кроки виконано.  Поки Юля чекає рішення по своїй заяві, ми публікуємо її матеріал, створений по гарячих слідах майже у реальному часі.

Будь яка сучасна людина хоче подолати усі бюрократичні процедури «якомога швидше та щоб в одному місці». Саме тому, щоб виконати редакційне завдання – отримати для свого сина статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів –  я попрямувала до найближчого ЦНАПу.

Як виявилося, я, по-перше, не з того почала, а, по-друге, послугу отримання цього статусу для дитини надають не всі ЦНАПи. Наприклад, у новому Мультицентрі, нещодавно відкритому для у Лівобережному районі Маріуполя, вона з’явиться лише на початку 2020 року. А от у ЦНАПі Центрального району, де цю послугу впровадили на початку 2019 року, мені докладно розповіли, куди спочатку звертатися та які документи потрібні.

На перший погляд, процедура здавалася складною, і знайомі навіть радили мені запастися горілкою чи коньяком, або чим там ще традиційно «віддячують» чиновникам у разі створення штучних перешкод. Але за такими «традиціями» ми країну не збудуємо, тож я просто вирішила бути впродовж квесту терплячою та наполегливою. І довела, що все простіше, ніж здавалося, та й «віддячувати» нікому не потрібно – часи таки змінилися.

За отриманим у Маріуполі досвідом я розробила ось такий покроковий алгоритм. Мене запевнили, що він має працювати у кожному місті.

Отже. Претендувати на статус має право особа, яка на час проведення АТО/ООС не досягла 18 років. Подати документи може або сама дитина (якщо їй виповнилося 14 років), або її законний представник. Разом із заявою необхідно надати згоду на обробку персональних даних, копії документів, що посвідчують особу дитини та особу заявника, повноваження законного представника або родинні стосунки з дитиною. Наприклад, бабуся може надати копію свідоцтва про народження доньки, яка є матір’ю постраждалої дитини.

Усі документи надаються в одному примірнику. При подачі копій документів обов’язкове пред’явлення їхніх оригіналів для звірки.

Крок перший. Служба сім’ї.

Куди йти? До районних (або міських, якщо у вашому населеному пункті немає поділу на райони) центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ( ЦСССДМ).

У Маріуполі можна звертатися за такими адресами:

  • Маріупольський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, бул. Б. Хмельницького, 24а, (0629) 33 52 25
  • Центральний районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, вул. Ш. Руставелі, 46, (0629) 33 10 00, (050) 209 04 67
  • Кальміуський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, вул. Карпінського, 56, (0629) 47 31 03, (099) 366 03 12
  • Лівобережний районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, пров. Ризький, 40, (0629) 24 71 51, (0629) 24 15 57, (096) 834 21 23, (050) 561 29 97
  • Приморський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, пр. Будівельників, 85а, (0629) 54 37 83, (066) 182 77 76

За чим йти? За висновком від працівників ЦСССДМ та оцінкою потреб постраждалої дитини.

Скільки чекати? Від 1 до 3 місяців.

Це термін, визначений законом, і наразі у Маріуполі робітники районних соціальних служб встигають його дотримуватися – на відміну від 2018 року, коли вони виконували повний обсяг робіт з надання статусу «дитини війни». За словами начальника управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради Наталі Красильникової, тоді було по 200-300 звернень за робочий день, служби не могли впоратися з чергами, постійні затримки спричиняли соціальну напругу. Тому й було прийняте рішення передати частину роботи до ЦНАПів.

Крок другий. ЦНАП

З чим йти? З висновком ЦСССДМ і набором документів, різних для кожної категорії постраждалих. Вони мають підтверджувати обставини, що спричинили негативний вплив на дитину.

Що таке «основний документ»? Перелік необхідних документів можна знайти на сайтах ЦНАПів або дізнатися на місці. Проте важливо заздалегідь визначитися з обставинами, на які ви будете посилатися, і надати так званий «основний документ», який за різних обставин також різний:

  • Витяг з медичної картки – за обставин отримання поранення, контузії, каліцтва.
  • Карна справа – за обставин, якщо діти зазнали фізичного, сексуального насильства, були викрадені або незаконно вивезені за межі України, залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалися, у тому числі в полоні.
  • Державне свідоцтво про смерть – за обставин втрати одного з батьків під час бойових дій у прифронтовій або на окупованій території.
  • Прописка в зоні АТО/ООС- якщо дитина зазнала психологічне насильство. Тут важливо знати, що моральні та психологічні страждання дитини не потребують додаткового документального доведення. Вони фіксуються зі слів батьків.

Наприклад, сам факт внутрішнього переміщення вже є підставою надання дитині статусу. В цьому випадку необхідно надати копію довідки ВПО дитини або документа, який підтверджує проживання дитини в зоні конфлікту. Це може бути атестат, медичні документи, учнівський квиток тощо.

Як каже Наталія Красильникова, реєстрація у Маріуполі вже є достатньою підставою для отримання дитиною статусу через те, що вона пережила психологічне насильство. Тож маріупольські батьки найчастіше вказують саме ці обставини.

– Передбачено, що психологічне насильство не потребує доказів. Саме проживання на території, яка входить, скажімо так, до прифронтової зони – колись АТО, наразі ООС – вже є фактом того, що дитина потрапила під психологічний тиск через те, що чула звуки обстрілів і лякалася. Якщо дитина маленька і ще не розуміє загрози, вона все одно відчуває напругу своїх батьків, що спричиняє неврози і розлади поведінки, – розповіла голова  маріупольської служби у справах дітей.

Скільки чекати? Загалом 1 місяць.

Документи, що приймуть у ЦНАПі, вже за добу мають з’явитися на столі у спеціаліста останньої інстанції – управління «Служба у справах дітей» міської ради (в моєму випадку міста Маріуполя).

Потім цей набір документів узгоджується у всіх відповідних інстанціях міськради та приблизно за місяць служба видає колегіальну ухвалу – відмовити або надати дитині статус.

Зазвичай рішення позитивне, і ЦНАП має повідомити про це громадянина знову ж протягом доби. Повідомлення відбувається через СМС, проте робітники ЦНАПу кажуть, що інколи повідомлення не доходять, і радять за місяць прийти і дізнатися про рішення особисто.

– Відмов я щось і не пригадую. Відмовити можуть на етапі прийняття документів, якщо не додано якоїсь важливої довідки або щось подібне, –  каже працівниця ЦНАПу Центрального району Світлана.

За словами Світлани, деякі її колежанки вже давно оформили своїм дітям статус постраждалих від війни– просто за фактом маріупольської прописки. Сама ж вона так і не дійшла до районної служби у справах дітей, адже графіки їхньої роботи співпадають.

Тільки цифри

  • Зі слів Наталі Красильникової, за 2018 рік маріупольська служба надала статус 5 981 дитині. Протягом 2019 року статус постраждалих від бойових дій у Маріуполі отримали вже 6 813 дітей.
  • У жовтні 2019 року заступник директора Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соцполітики України Володимир Вовк повідомив, що такий статус в Україні мають 33 175 дітей.
  • З них 87 отримали статус внаслідок поранення, контузії, каліцтва і одна дитина – внаслідок фізичного і сексуального насилля. Решта визнані постраждалими внаслідок психологічного насилля.
  • Не надали такий статус і офіційно відмовили 340 дітям.
  • Потенційно отримати статус можуть ще майже 2 тисячі дітей загиблих або поранених на Сході України військовослужбовців; понад 400 тисяч дітей, які проживають на територіях Луганської і Донецької областей; та понад 300 тисяч дітей, які мають статус ВПО.
Бонуси від громад

Статус «дитини війни» сьогодні не передбачає надання жодних пільг на державному рівні, однак ця ситуація може змінитися.

– Щоб знати, скільки грошей та на які пільги мають виділятися, ми маємо дослідити ситуацію, кому та яка допомога потрібна, тимчасово чи довічно., І вже потім розраховувати бюджет та спеціальні програми на підтримку дітей з цим статусом, – пояснює Наталя Красильникова.

На рівні територіальних громад і окремих міст «діти війни» можуть вже зараз отримувати певні соціальні бонуси.

– Наприклад,  у черзі на відпочинок ці діти будуть першими, або це можуть бути якісь реабілітаційні програми або психологічна підтримка, – перелічує координаторка громадської організації «Донбас СОС» Віолетта Артемчук.

За даними Мінсоцполітики (яке, в свою чергу, посилається на дані місцевих органів виконавчої влади), такі види допомоги діють майже у кожній п’ятій територіальній громаді. Тобто з тих 33 тисяч дітей, які вже отримали статус, понад 7 тисяч одержують соціальні послуги.

Міфи та страшилки

Протягом дослідження цієї теми і проходження процедури подання документів я поспілкувалася з багатьма людьми. Чого я тільки не наслухалася! Найбільший острах маріупольських мам викликають висновки психологів, які, як кажуть, можуть вплинути на отримання у майбутньому водійських прав.

Не секрет, що наші люди люблять вигадувати страшилки, щиро їм вірити та блискавично розповсюджувати. Натомість спеціалісти впевнені: великої користі від статусу постраждалої дитини поки, може, й нема, але й жодної шкоди від нього очікувати підстав точно не існує.

Віолетта АРТЕМЧУК, координаторка гарячої лінії ГО «Донбас СОС»:

– За підказками та порадами щодо отримання цього статусу до нас звертаються регулярно. На днях на гарячу лінію телефонувала мати, питала, чи варто взагалі оформлювати статус, чи не буде він чимось загрожувати дитині в майбутньому? Люди посилаються на нібито приватні бесіди із представниками державних органів, які казали: «От ви зараз оформите цей статус, а потім, якщо ваша дитина захоче потрапити до вишу військового або МВС, то її не візьмуть як психічно нестабільну». Припущення начебто про неотримання водійських прав – ну, це вже взагалі сталий міф.

На сьогодні це нічим не підтверджені плітки та залякування. Для чого розповсюджують такі страшилки, я не знаю. Подекуди навіть фахівці щось вигадують. Нам телефонували працівники служб у справах дітей із питанням: де ми візьмемо психіатра, щоб засвідчити психологічну травму у дітей-переселенців? Нагадую, що обстеження тут не потрібне, адже переселення – це вже є факт психологічної травми.

Хотілося б заспокоїти ваших читачів і розвіяти їхні побоювання. Нічого подібного не може бути.

Юлія ГАРКУША/Громада