Громада Схід
Call-center,
Mariupol:

+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Call-center,
Kramatorsk:

+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
03.09.2019
«ГРОМАДА СХІД», №1, 2019

Фото: Ірина Горбасьова/Громада

Благодійний фонд «Карітас Маріуполя», що реалізує у прифронтовій зоні проект створення дитячого простору – одна з наймолодших ланок великої родини «Карітас».

Це, власне, парафіяльний благодійний осередок, заснований під егідою Української Греко-Католицької Церкви. Своєю діяльністю «Карітас» сприяє розвиткові традицій доброчинності згідно з християнськими морально-етичними цінностями. Проте  допомогу і підтримку отримують усі потребуючі, незалежно від національної приналежності чи віросповідання.

«Я хочу чесно сказати, що утворення Благодійного фонду «Карітас Маріуполя» не відбулося б, як би не війна. Можливо, він не займався б такою серйозною діяльністю, якою займається зараз. «Карітас Маріуполя» виник як виклик на гуманітарну кризу, пов’язану з війною», – каже керівник організації отець Ростислав Спринюк.

Спочатку діяльність «Карітасу  Маріуполя» була спрямована на задоволення базових потреб населення, яке опинилося у так званій «буферній зоні». Через рік маленька структура, до складу якої входили всього три людини, перетворилася на велику розгалужену організацію, що залучає допомогу з Німеччини, Австрії, Польщі та інших країн світу.

Тепер у полі зору благодійного фонду не тільки гуманітарні, а й соціальні та розвиткові проекти для дітей, підлітків та їхніх родин. У «Карітас Маріуполь» працює вже понад 60 фахівців: юристи і соціологи, психологи та багатопрофільні лікарі, фінансисти та соціальні працівники. Останнім часом до фонду приєдналося багато молоді, що дуже корисно для підопічних дітей, вважає отець Ростислав: «Молода людина, яка народилася вже у незалежній Україні і бачить своє майбутнє в Україні європейській, дасть дитині, на мій погляд, більше и пояснить зрозуміліше, ніж багато з нас – тих, хто має ще радянське виховання. Протягом років я зрозумів, що діти не так часто слухають своїх батьків, як прислухаються до своїх друзів або авторитетної сторонньої людини».

Новим напрямком роботи Благодійного Фонду «Карітас Маріуполя» є наразі створення друкованого видання для сіл Донеччини – газети «Громада». Головна мета проекту – надання людям, які живуть у «буферній зоні», правдивої та корисної інформації.

«На жаль, в наш час людьми маніпулюють за допомогою інформації. Щоб такого не відбувалося, щоб у людей з’явилося критичне мислення, а особливо у «буферній зоні», де є надзвичайно великий брак простої інформації, ми розробили такий проект. Людині потрібно на основі фактів знати, хто за що відповідає, до кого треба звернутися, якщо, наприклад, світла немає, куди йдуть бюджетні кошти села, якщо такі є, які служби та організації яку допомогу надають , що відбувається в Україні та у світі. Це дасть можливість подумати, пошукати альтернативні джерела, якщо є потреба. Це буде поштовхом для критичного мислення і відповідальної поведінки», – зазначає Спринюк.

Благодійником, до речі, може стати кожен, навіть не перебуваючи в «Карітасі». Хтось може допомогти літнім людям вдома поприбиратися, хтось – провести творчо час с дітьми, хтось – придбати одяг для кризових родин, хтось – просто переказати гроші на рахунок. Сьогодні допомагаєш ти, завтра допоможуть тобі. Бо милосердя, що йде від серця з любов’ю – велика справа. А слово Сaritas з латини означає саме «Любов» та «Милосердя».

Олена СВІТЛА/Громада


О. Ростислав СПРИНЮК, директор БФ «Карітас Маріуполя»:

«Маю велике бажання, щоб люди навчилися себе рятувати. Це означає, що кожен повинен собі сказати: «Я сам хочу перенавчитися, я сам хочу контролювати сільську раду, я хочу зробити щось на користь свого села. Чекати, що за нас хтось все зробить, неправильно. Якщо у тебе в селі є соціально незахищені – це твоя відповідальність, якщо твій сільський голова нічого не робить і ти його обрав – це твоя відповідальність, якщо на стовпі не горить лампочка або в селі відсутні дороги – це твоя відповідальність, і ти маєш це вирішувати. Я хотів би побажати людям навчитися бути відповідальними за своє подвір’я, за своє село, свою країну. Тоді ми всі зрозуміємо, що кожен з нас впливає на стан нашого життя».