Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
04.04.2021

Цього березня депутати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримали запропоновані урядом напрями державної підтримки сільгоспвиробників на 2021 рік. Уряд також доопрацював низку постанов щодо надання такої підтримки представникам різних галузей АПК. Але адресне опитування фермерів Донеччини та Луганщини виявило, що у нас про таку підтримку мало хто знає. 

А ХІБА ТАКЕ ІСНУЄ?

Костянтинівський фермер Геннадій Попелюський – колишній учасник АТО, людина активна і смілива. Минулого року зайнявся новим видом діяльності – садівництвом. Посадив гектар шипшини, наразі вона добре перезимувала і має зацвісти. Проте збирати врожай йому нема чим. Геннадій сподівається отримати грант від міжнародної організації на придбання трактора та збирального комбайна. У заявці він вказав, що готовий ділитися технікою з іншими фермерами. Адже комбайн універсальний: може збирати також малину, смородину, аґрус . 

Попелюський є членом спілки «Аграрії Донеччини», співпрацює з іншими виробниками, зокрема – з «Горіхом Причорномор’я». Проте інформація про програму держпідтримки йому не зустрічалася:

– Я багато цікавлюся, але ніколи про цю програму не чув. Вважав, що державні установи допомагати фермерам не беруться, оскільки сільське господарство ризиковане. Все, що завгодно підтримують: булки, манікюр, похоронні бюро – усе, окрім фермерства. Та й сам я налаштований скептично щодо того, що у держави можна щось взяти з користю без корупційної складової. Багато чув, що для того, аби потрапити під якесь фінансування, потрібно чи хабар дати, чи відкат. Але від додаткової підтримки я б не відмовився. Тому обов’язково ознайомлюся, з’ясую, що до чого.

Голова спілки «Аграрії Донеччини» Дмитро Штагер сам лише знайомиться з оновленою постановою щодо садівництва. Організація щойно створена, тиждень як. Знаходиться у Костянтинівці, наразі до неї входять 9 підприємств і 4 фізособи, в планах – створити садівничий кооператив і залучити до нього до 100 осіб. Раніше подібна спілка була, але у Донецьку, і звідти не перемістилася.

– Фермери зазвичай більшу частину свого часу проводять в полі, тож на адміністративні речі в них елементарно не вистачає часу, – каже Дмитро. – Спробуємо залагодити цей пробіл і створити дієву комунікацію органів влади із аграріями. Програма держпідтримки садівництва – компенсація посадкового матеріалу, компенсація крапельного зрощення тощо –– проходить через департамент агропромислового комплексу Донецької ОДА. Там яка процедура: робиш проєкт по саду, закладаєш сад і тільки потім подаєш пакет документів на компенсацію. Поки, наприклад, з Костянтинівки ще ніхто не подавався, але постанова щодо садівництва дуже свіжа і цілком можливо, що охочі скористатися такою підтримкою будуть. Як тільки стане чітко зрозумілим механізм компенсації – то почнеться відповідно і рух з боку аграріїв. 

А може, і не почнеться. Адже інформаційний супровід програми держпідтримки, яка направду існує вже шостий рік, доволі слабкий. Через це програма не йде «у народ». 2018 року з виділених бюджетом 6,3 млрд грн на держпідтримку аграріїв невикористаними залишилися близько 2 млрд грн. 2019 року програму скоротили на цілий мільярд, а у держбюджеті-2020 на фінансову підтримку сільгоспвиробників залишилося ще менше – 4 млрд грн. 

– На жаль, ми не бачимо тієї активності, яку б хотіли бачити, ні в нашому регіоні, ні в інших регіонах України, – зауважує Денис Шамшин, заступник начальника відділу економіки та інвестицій управління земельних відносин, водних ресурсів, економіки та інвестицій департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОДА.

Це, може, і не дивно. Адже мало хто з фермерів регулярно відслідковує портал профільного міністерства, сайти агродепартаментів облдержадміністрацій чи їхні сторінки у соцмережах – а це фактично єдині джерела інформації. Тож знання щодо компенсацій сільгоспвиробникам або зовсім відсутні, або обростають міфами, як історія Давньої Греції. Довелося навіть від юристів почути, що програма держпідтримки стосується лише крупних або щойно створених сільгоспкооперативів, а дрібним фермерам зась. 

ДЕРЖПІДТРИМКА БЕЗ МІФІВ ТА ПРИПУЩЕНЬ

Отже, починаючи з 2016 року уряд закладає до державного бюджету нечувано великі, за українськими мірками, суми на державну підтримку аграріїв. Причиною такої щедрості є норма Бюджетного кодексу, за якою на державну підтримку АПК повинно спрямовуватися не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві, або так званого «аграрного ВВП». Це політичне рішення (неабиякий вплив на його розробку здійснив МВФ) було ухвалено 2016 року з метою вивести з тіні аграрний сектор та надати йому можливості цивілізаційно рости і створювати додану вартість.

На 2021 рік Мінекономіки у співпраці з профільними асоціаціями розробило п’ять напрямів державної підтримки сільгоспвиробників з загальним бюджетом в 4 млрд грн:

  • часткова компенсація вартості с/г техніки вітчизняного виробництва
  • фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів
  • фінансова підтримка розвитку, садівництва, виноградарства та хмелярства
  • фінансова підтримка розвитку фермерських господарств
  • державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.

 

Крім основних програм підтримки, передбачається низка нових програм з бюджетом в 500 млн грн, зокрема:

  • державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції
  • державна підтримка зрошення
  • підтримка органічного виробництва
  • державна підтримка розвитку картоплярства
  • підтримка розвитку нішевих культур.

За словами міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, нові програми, такі, як підтримка зрошення, матимуть попит серед аграріїв у зв’язку з близьким відкриттям ринку землі. І якщо попит дійсно буде, то наступного року фінансування суттєво збільшиться.

Авжеж, докладніше щодо усіх видів держпідтримки треба з’ясовувати окремо і тільки з офіційних джерел. Але, якщо коротко, їх можна поділити на компенсацію поточних витрат (закупівля посівного матеріалу, молодняка тварин, кормів тощо), компенсацію інвестиційних витрат (будівництво виробничих об’єктів на селі, придбання техніки і технологічних ліній), компенсацію кредитування і послуг дорадництва, а також дотації на утримання одиниць худоби, обробку одиниць землі тощо.

Наприклад, працівники тваринництва можуть розраховувати на 50% відшкодування вартості закуплених племінних тварин, а садівники – на 80% за купівлю садивного матеріалу та до 30% у разі придбання обладнання, навіть іноземного. Скориставшись 2021 року програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки, один сільгоспвиробник може розраховувати на фінансову підтримку до 60 млн грн. 

До речі, подавати заявку можна відразу на декілька напрямів підтримки. При цьому одержувачами бюджетних коштів можуть бути як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці. В останніх можливостей навіть більше, як виявилося.

– Якщо це фермерське господарство, воно може подаватися практично на всі напрями, якщо сільгоспкооператив – на два-три, – повідомили нам у Донецькій ОДА.

Також Денис Шамшин проінформував, що рішення щодо надання бюджетної підтримки виробнику приймає тільки міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (або банки, якщо йдеться про надання кредиту). Тож пакети документів подаються напряму або до міністерства, або до банків. Виняток – документи на два види допомоги: компенсацію за бджолосім’ї та садівництво. Їх приймають агродепартаменти облдержадміністрацій, аби розглянути на регіональній комісії та надати рекомендації до центральної комісії на рівні міністерства, яка й видає остаточне рішення. 

За словами Шамшина, якщо виробник матиме повний пакет документів, що відповідає вимогам постанов, то на 99% це підприємство компенсацію отримає. Якщо у поточному році компенсація врахована, але не виплачена, формується кредиторська заборгованість, яку виплачують наступного бюджетного року. Або через рік – як от зараз деякі виробники будуть отримувати виплати 2019 року.

– Якщо заявник є в реєстрі отримувачів, який формується за тією чи іншою програмою, то він однозначно отримає підтримку, – запевнив чиновник.

ХАЙ СУСІД, А ПОТІМ Я

Основний докір на адресу державних програм з підтримки фермерства – відсутність автоматичності. Фермери, звісно, воліли б просто одержувати гроші на рахунок, але система працює за «заявочним» принципом. Адже з огляду на те, що потреби у різних господарств різні і їх не можна усереднити, автоматичність розподілу державних коштів неможлива за визначенням. 

Звичка українців не довіряти владі і сподіватися тільки на себе також спричиняє «стратегію вичікування». Навіть ті виробники, котрі знають про програму держпідтримки, стримують себе острахом перевірок чи впевненістю, що все одно все дістанеться «великим гравцям» – агрохолдингам. Як бачимо, це не так. Зрозуміло, що великі компанії отримують суттєву частку бюджетних дотацій, але доступ до програми у всіх однаковий. І хтось з наших фермерів вже встиг цим скористуватися.

Так, у Луганській ОДА на запит «ГРОМАДИ Схід» повідомили, що за 2019-2020 роки сума отриманих за програмою коштів зросла майже в 2 рази – з 76,3 млн грн до 137,9 млн грн. 43% від надходжень 2020 року отримано за напрямами фінансової підтримки сільгосптоваровиробників та компенсації вартості сільськогосподарської техніки. На думку директора Департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Сергія Хлякіна, 59,3 млн грн держдопомоги на купівлю техніки та обладнання значно допомогли в оновленні машино-тракторного парку області.

Як відомо, банки досі не ризикують вкладати гроші на Сході, але, на диво, програмою надання кредитів фермерським господарствам хтось на Луганщині скористувався: отримана сума складає, щоправда, всього 2 млн 613 тис грн.

– Я намагався отримати пільговий кредит – нічого не вийшло, – розповідає фермер Геннадій Рудаченко з Миколаївки, що на Донеччині. – І кредитної історії немає, як мені сказали, та й та техніка, яку я маю, під заставу не годиться – все старе. Тут програма  держпідтримки не працює на практиці. Принаймні з дрібними фермерами не працює – у мене всього 60 га землі під овочами. Я писав проєкт, потім його протягом року розглядали, носом крутили. Можливо, з більш великими господарствами, де понад 3 тисяч гектарів, і виходить, але не в моєму випадку. 

Втім, на Донеччині агровиробники 2020 року отримали аж 587 млн грн за напрямом здешевлення кредитів. Але у довідці від ОДА не розшифровується, хто саме отримувачі. Для порівняння – підтримка розвитку хмелярства та садівництва склала 2,8 млн грн.

Ще 11,4 млн грн були отримані Донеччиною на розвиток тваринництва та переробки сільгосппродукції. Цією можливістю користуються, зокрема, агровиробники Старогнатівської сільської ради, розташованої на лінії розмежування. За словами сільського голови Кузьми Атаманова, сільрада допомагає людям зібрати пакети документів та направляє до агродепартаменту ОДА. Компенсацію за вирощування молодняка великої рогатої худоби люди тут отримували з 2018 року. За цей час 21 господар отримав кошти в сумі 2,5 тис грн на одне теля. Головною умовою була наявність ветеринарного паспорта. Три власники корів відшкодували 75% вартості установок індивідуального доїння. А протягом 2020 року кошти на розвиток власної пасіки компенсували також чотирьом бджолярам. 

Бджолярі взагалі чи не найбільш активні у цьому питанні. Минулого року 107 бджолярів Волноваського району звернулися до районного управління Держпродспоживслужби у Донецькій області по ветеринарно-санітарні паспорти на власні пасіки. Саме цей документ надає їм змогу брати участь в програмі держпідтримки. Як зазначає начальник управління Валерій Комар, окрім клінічного огляду та реєстрації пасік, служба займається також інформаційно-роз’яснювальною роботою серед бджолярів. Звідси, мабуть, і активність.

– Скажу, що програма працює, і працює вже два роки, – розповідає бджоляр з Миколаївки Олександр Смагленко. – Всім пасічникам про неї розповіли, відвідуваність інформаційних заходів була непогана, і інтерес до програми теж. Справа в тому, що пасічникам немає необхідності ставати ФОПами, держава відповідно до «Закону про бджільництво» гарантує відсутність податку для них, досить бути членом асоціації бджолярів України. Держпідтримку одержують ті, хто тримає від 10 до 300 бджолиних сімей. На кожну бджолину сім’ю – по 200 гривень. Гроші, здавалося б, невеликі, але це хороший оборотний капітал для пасічників. Я теж отримав державну підтримку і вклав кошти в розвиток пасіки. Додам, що програма сприяла зростанню числа зареєстрованих пасічників.

За словами голови громадської організації «Спілка пасічників Волноваського району» Петра Горобця, необхідний для держпідтримки пакет документів наразі мають вже 84 бджолярі з 600:

– Участь у програмі відбувається на певних умовах. Перш за все пасіка має бути офіційно оформлена. Має бути паспорт, в якому двічі на рік ставиться позначка ветеринарної служби про проведення клінічного огляду та лабораторних досліджень – як підтвердження, що бджоли здорові. Другий документ – реєстрація виробничих потужностей (довідка оператора ринку). На сьогодні є й такі, хто, маючи документи, не подавали їх на участь у програмі. Причини різні – хтось ще вичікує, хтось не вірить, що кошти дійсно надаються безповоротно та боїться, що ці державні 200 гривень будуть оподаткованими.

НЕ СПРОБУЄШ – НЕ ОТРИМАЄШ

Запитуємо у волноваського бджоляра Олександра Тюхая про його досвід та дізнаємося, що він ще не брав участь в програмі:

– Я вже обізнаний, що можна отримати кошти від держави. Якщо кошти дійсно не треба повертати, то з радістю візьму участь, бо на утримання пасіки витрачаю чималенькі гроші. Наразі вивчаю ситуацію та розмірковую над цим.

Юлія ГЛОМОЗДА, Тетяна СТРОЙ/Громада Схід №6 (39) 2021

 

Попри тенденції урбанізації, третина населення України проживає в селі. У селах Луганської області виробничу діяльність здійснюють 1 111 агропромислових підприємств, з них 807 – фермерські господарства. На Донеччині налічується 1 223 агропідприємства, з них фермерських господарств – 851.

 

ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО ДЕРЖАВНУ ПРОГРАМУ ПІДТРИМКИ АГРОВИРОБНИКІВ?

Марианна НЕЩЕРЕТ, голова та засновниця кооперативу «Овочі Станичників», Станиця Луганська:

– Про підтримку я чула, вона вже не перший рік діє. Звичайно, було б добре, якби її отримували і невеликі сільські підприємства. Але наш кооператив під категорію отримувачів не потрапляє. Ми намагалися податися на цю програму двічі. Не проходимо через кілька нюансів. Наприклад, головною умовою повернення грошей за посівний матеріал є те, що він має бути вироблений в Україні. У нас же весь посівний матеріал – це Голландія та Німеччина. З приводу відшкодування покупки техніки – саме цю програму нам пропонували в Агропромрозвитку – також питання. У нас присадибне господарство і закритий ґрунт, ми не використовуємо трактори і комбайни, у нас задіяні мотокультиватори і малогабаритна техніка. 

 

 

 

 

Сергій ОВЧИННИКОВ, директор ТОВ «Октябрь», Стрітенка: 

– Протягом 2019 та 2020 років наша агрофірма відшкодувала кошти у розмірі 20% за придбану нами причіпну техніку для обробки землі. Таким чином держава підтримує одразу двох виробників, адже кошти компенсуються за придбання ліцензійної техніки саме українського виробництва. Ускладнень при подачі документів не виникало. Єдиний нюанс – гроші надходять не одразу після подання документів. 2019-го ми чекали майже півроку, та вже думали, що не отримаємо компенсацію. Маємо намір і надалі брати участь в програмах держпідтримки.

 

 

 

 

 

Василина НІКОЛАЄВА, секретар Гранітненської сільської ради:

– Я точно знаю, що у нас у громаді Гранітного є кілька сільськогосподарських товариств. Є ті, що спеціалізуються на вирощуванні овочевих культур, є такі, що займаються тваринництвом. Але вони ще не зверталися по допомогу. Точніше сказати, ми не знали, що така програма існує. Добре, що сказали про це. Ми обов’язково скористаємося цією нагодою.

 

 

 

 

 

Ольга ПОПОВА, приватна підприємниця, Чермалик:

– У мене фермерське господарство, велика отара овець. Але після отримання гранту на організацію фермерського господарства я нічого більше не отримувала. Про державну програму підтримки нічого не чула. Зараз ось всі корми закінчилися, купити б треба, а нема за що. 

 

 

 

 

 

 

Микола ЗАВАЛЄЙ, бджоляр, Павлопіль:

– Про цю програму знаю, але жодного разу не користувався. У мене і паспорт бджоляра є, я давно цією справою займаюся. Але отримувати дотацію не хочу, немає бажання. Це клопітно, тому що багато документів треба складати, та ще невідомо, скільки бджолиних сімей залишилося після зими, я ще ревізію не робив. А якщо сімей буде менше 10, то і починати не варто, по часу довго виходить все це оформлення. Допомогу я отримував лише один раз і то від канадців, які три роки тому допомагали розвитку бджільництва у нашому регіоні.

 

 

 

 

 

Сергій ОСТАПЕЦЬ, фінансовий директор ТОВ «Сади Донбасу», Іллінівська ОТГ:

– Ми цією програмою скористалися минулого року. Отримали від держави компенсацію на саджанці, на шпалеру, крапельне зрощення і частково на техніку – купили обприскувач. Цього року також плануємо подаватися. Плануємо закладати сади, розширювати площі популярних сортів. Така підтримка для нас є вагомою. Вона цілком прозора, і проблем з її реалізацією не було, підтримка не лишається на папері. Ми і раніше брали участь у програмі, щоправда, вона трохи по-іншому називалася, але це було ще до 2014 року. Цьогоріч плануємо ще закупити саджанці яблунь.