Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
09.05.2020

Опитування мешканців села Новополтавка Іллінівської громади, 2 травня 2020 р.

Оксана НЕСВЯТИПАСКУ:

– Щоб сказати, що життя особливо погіршилося чи змінилося якось – ні. У селі карантин майже не відчувається, всі зайняті своїми справами. Удома чи по квартирах, як у місті, ми не сидимо. Ринки обіцяли відкрити, але поки що цього не сталося, а потрібно вже купувати розсаду. Це питання мають розв’язати. Якщо дійсно карантин потягне за собою кризу, то хоча б мати якусь городину на городі. А зараз доїдаємо минулорічні закрутки.

 

 

Ольга МИХАЙЛОВА:

– Додаткову тисячу до своєї пенсії цього місяця ми отримали, і це добре. А як бути наступного? Через карантин потрібно їхати до міста, щоб купити харчів і ліків. Для цього винаймаємо автомобіль чи викликаємо таксі. А як інакше? У селі, звичайно, є крамниця, але і ціни вищі, і асортимент дуже обмежений. Ми вдома нічого не вирощуємо, господарства не тримаємо, а посмакувати свіжими овочами та й м’ясом також хочемо.

 

 

Володимир ЛЕНКО:

– Хто сказав, що в нас криза? Осінь покаже. Я працює у сільському господарстві, не знаю, що там світова криза, а ось якщо не буде дощу, то і фермери, і прості селяни відчують кризові настрої. Пшениця вже має бути по коліна, а вона зараз є ще занизькою. Якщо вона отримає потрібну вологу і встигне вирости, то тоді дістанеться і казні, і в кишені, ще й залишиться кредити закрити.

 

 

 

Ольга ЛЕНКО:

– Те, що криза є, наша родина відчула. У нас господарство. Щоб заробити копійчину, тримаємо свиней, корову, телят. Вперше за час карантину сьогодні поїхали на базар. Але і поросят, і молочку я привезла додому, бо базари досі не працюють. Ані купити, ані продати за таких умов неможливо. А вже потрібно край. Скотину годувати чимось треба та й розсаду купувати. Курчат хотіли взяти. Аби щось виросло та вродило, потрібно ж вчасно посадити та відгодувати. Тому, щоб дійсно країну та людей не заганяти у кризу, потрібно більш оперативно розв’язувати нагальні питання. Планувати наперед.

 

 

Лариса ПАРФЬОНОВА:

– У селі без водозабезпечення складно, навіть урожай городини у більшості залежить від погодних умов. Тут і без кризи важко, але люди вирощують і домашню скотину, і овочі-фрукти, корів тримають. Я, наприклад, вже давно створила групу у соціальних мережах і там приймаю замовлення. Потім розвожу. У кого немає готівки, розраховуються через картку. Можу і готівку зняти, і телефон поповнити тим, кому це потрібно. Пристосовуємося до умов як можемо. Все буде добре.

 

 

ОЛЕНА ДАНШОВА:

– Кризові настрої на нас тиснуть з телевізора, інтернету. Найважчим зараз є відсутність у селі аптеки, немає де купити ліки. Сподіваємося, що з послабленням карантину і до нас почне їздити транспорт. Депресивних думок немає, гадаю, що все налагодиться. У мене є робота, ми продовжуємо працювати, зарплатню платять. Впадати у відчай причин не бачу.