Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
22.12.2019

Закон про Державний бюджет України на 2020 рік, який нещодавно прийняла Верховна Рада, ще буде доопрацьовуватися, тож зазнаватиме певних змін. Які показники закладені до кошторису держави на наступний рік і як «бюджет на трильйон» позначиться на житті українців, «ГРОМАДІ Схід» допоміг розібратися аналітик ГО «Сильні громади» Павло Островський.

Офіційний бюджет на момент верстки газети ще не був оприлюднений різні видання після прийняття документу публікували дещо різні цифри, тому будемо посилатися на найбільш достовірне джерело – сайт Верховної Ради України. У будь-якому разі, порядок цифр суттєво вже не зміниться. 

Що ми бачимо насамперед? Бюджет-2020 є дефіцитним, видатки перевищують доходи. Втім, за всі роки незалежності в Україні були лише два бездефіцитні бюджети: 2000 року, коли доходи й витрати склали по 33,9 млрд грн, і 2001 року, коли доходи й витрати дорівнювали 42 млрд грн.

Запланований показник росту ВВП – 3,7%. Запланований показник інфляції – 6,3% (нагадаємо, що 2018 рік Україна закінчила з інфляцією 9,8% – і це найменший показник за п’ять останніх років).

ЯК ПРАЦЮЄ БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ?

Найбільшим донором бюджету є громадяни України. Саме від оподаткування їхніх доходів, як розраховує уряд, має надійти найбільше коштів до держбюджету. На 10 млрд грн менше надійде від прибутку підприємств.

Оскільки бюджетна система в Україні дворівнева, то наші податки розподіляються між державним та місцевими бюджетами в законодавчо визначених пропорціях. При цьому лише два загальнодержавні податки повністю зараховуються до державного бюджету. Решта також у відповідних пропорціях надходить до бюджетів областей, районів, міст, об’єднаних громад, сіл та селищ.

З головних видів податків до державного бюджету зараховуються:

  • податок на додану вартість – 100%
  • податок на доходи фізичних осіб – 25%
  • акцизний податок – 86,56% з пального, 100% з транспортних засобів
  • податок на прибуток підприємств – 90%
  • екологічний податок – 45%
  • рентна плата за користування надрами – 70%
  • мито – 100%.

Місцеві бюджети не затверджуються, допоки не буде прийнятий Закон про державний бюджет, адже в ньому містяться основні макропоказники: розмір мінімальної заробітної плати та розміри прожиткових мінімумів для різних категорій громадян, які напряму впливають на планові місцеві видатки. 

Як у місцевих бюджетах, так і у державному видатки поділяються на захищені та незахищені. Які б зміни протягом року не вносили до бюджету, захищені видатки скорочувати не можна. Йдеться про пенсії, соціальну допомогу, зарплати бюджетників, а також обслуговування державного боргу. Решта видатків є незахищеними, їх можна зменшувати протягом року. Або, навпаки, збільшувати у разі перевиконання дохідної частини бюджету.

БОРГИ І БЮДЖЕТНИКИ

Найбільша витратна стаття – виплата боргів. Згідно з бюджетом, на кожного українця припадає понад 10 тисяч грн боргових виплат.

Проте із урядових матеріалів, підготовлених до презентації бюджету, випливає, що суттєвий борг Україна має трохи не перед тими, про кого найчастіше згадують уряд, ЗМІ та пересічні українці. 

МВФ та іншим міжнародним фінансовим організаціям наступного року ми маємо віддати лише 14,1% боргів від загального обсягу. Цього року у МВФ Україна нічого не позичала.

Найбільше боргів – понад 38% – уряд повертатиме за облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) в гривні. На другому місці – погашення ОВДП у валюті. Це 19,5% боргів.

Саме через випуск ОВДП уряд 2019 року фінансував дефіцит бюджету, залучивши за 8 місяців понад 300 млрд грн (з них близько 100 млрд грн вклали іноземці). Тому й курс гривні наразі менший, ніж розрахований у бюджеті-2019 показник у 28,2 гривні за долар.

Для порівняння: кредитна ставка МВФ для України складає 3% річних. Облігації ж розміщуються під 17-20%.

Найбільша стаття видатків після витрат на борги – це зарплати і грошове забезпечення бюджетників. На це уряд планує витратити третину всіх державних грошей.

Значного «покращення» для бюджетників не відбулося. Зарплати, зокрема, освітян наступного року зростуть на 9%. Крім того, молоді вчителі отримають разову виплату у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року (майже 21 тис грн). Проте встановлення попереднім урядом мінімального посадового окладу вчителя в розмірі 3 прожиткові мінімуми Кабмін призупинив, грошей на це в бюджеті не закладено.

СУБСІДІЇ

Одне з головних питань, яке хвилює громадян – виплата субсидій. Субсидії залишаться монетизованими, тобто з виплатою у грошовій формі. На них передбачено майже 48 млрд грн, що на 10 мільярдів менше, ніж минулого року. Міністерство фінансів пояснює зменшення фонду субсидій тим, що в бюджеті-2019 була закладена більша сума, ніж призначено субсидій, а надалі отримувачів субсидій стане ще менше. Ймовірно, це пов’язано з новацією уряду. З травня 2020 року домогосподарства можуть розраховувати на субсидію, якщо зареєстровані там громадяни витрачають більше 20% своїх доходів на комунальні послуги (раніше було від 15%). 

На сьогодні отримують субсидії приблизно 3 млн домогосподарств. Попереднього року було 3 мільйони 300 тисяч. Скільки субсидіантів відсіють у цьому опалювальному сезоні – порахують за місяць-два.

Процес контролю доцільності виплат субсидій цього року посилиться. Підставою для не призначення субсидій є заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, а також приховані статки. Якщо порушення знайдуть – гроші доведеться повернути.

«Під час верифікації субсидій Мінфін виявляє осіб, які під час отримання субсидії здійснюють купівлю коштовних речей: машин, квартир, інших товарів розкоші. Процес верифікації також дозволяє визначити так званих «мертвих душ» і тих, хто отримує дві субсидії», – йдеться у повідомленні Міністерства фінансів.

СУБВЕНЦІЇ 

До першого читання у версії бюджету не передбачалось традиційних державних субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів. Такі субвенції досить часто зазнавали критики від громадськості та політиків. Мовляв, це  платня депутатам за лояльність, коли «свої» депутати отримують високі субвенції, а «чужі» – мізерні, або взагалі не отримують. Більше того, влітку в Офісі президента повністю призупиняли фінансування субвенцій місцевим бюджетам, оскільки вбачали у цьому корупційні ризики. Дослідження руху «Чесно» регулярно фіксували випадки, коли депутати піарилися на залученні бюджетних субвенцій до своїх округів, позиціонуючи ці гроші як власний внесок. 

Однак багатьох депутатів така новація обурила, тож у фінальній версії бюджету скандальні субвенції таки повернули. Урядом і парламентом прийняте політичне рішення: субвенції залишаються, бо без них депутати не хочуть голосувати за бюджет. Але обсяг субвенцій порівняно з 2019 роком зменшено майже вдвічі.

Місцеві бюджети більше не будуть отримувати напряму з держбюджету субвенції на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю. Тепер ці субвенції входять до витрат Міністерства соціальної політики.

Кошторис Мінсоцполітики, відповідно, збільшився, там з’явилися і принципово нові програми допомоги. Наприклад, оплата з бюджету послуги денного догляду за тими людьми, хто цього потребує, в тому числі за дітьми з інвалідністю. На це закладається 100 млн грн. Передбачається, що така допомога дасть можливість членам сім’ї працювати і покращувати матеріальне становище.

РЕФОРМА МЕДИЦИНИ

Змінюється і механізм фінансування медицини. З 1 квітня 2020 року медичні заклади другої і третьої ланки (профільна і спеціалізована допомога) перейдуть на нову систему оплати. Якщо раніше державні медичні заклади отримували фінансування від Міністерства охорони здоров’я, то тепер розпорядником бюджетних коштів стане Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Для того, щоб лікарня могла укласти контракт з НСЗУ, вона має виконати кілька умов: по-перше, автономізуватись (тобто, стати самостійним закладом), по-друге, мати обладнання, необхідне для виконання заявлених послуг, і, по-третє, отримати необхідні ліцензії. Ті заклади, які не встигнуть перейти на нову систему роботи до 1 квітня, будуть фінансуватись за залишковим принципом за рахунок нової субвенції в обсязі 1,5 млрд грн. 

Витрати на реформу системи охорони здоров’я закладені в бюджеті НСЗУ – з 19,2 млрд грн 2019 року він зріс до 72,3 млрд грн. 

Крім того, планується втричі збільшити фінансування програми «Доступні ліки» – з 1 млрд грн до 3,2 млрд грн. 

Ще 900 млн грн витратять на закупівлю 470 автомобілів швидкої допомоги.

Наступного року екстрена медицина отримає +109% фінансування. Крім того, планується, що держава компенсуватиме вартість пологів, лікування інсульту/інфаркту тощо.

ОБОРОНА 

Найбільш скандальною історією, пов’язаною з цьогорічним бюджетом, було збільшення фінансування Ради національної безпеки та оборони у 158 разів. Якщо 2019-го на цю установу було виділено 177,7 млн грн, то у проекті бюджету-2020, схваленому у першому читанні, передбачалось збільшення цього показника до 28,2 млрд грн. Потім в РНБО пояснили, що ці гроші будуть розподілені між усіма органами влади сектору безпеки та оборони України, і у другому читанні проекту їх дійсно перерозподілили між армією та силовиками. А РНБО отримала фінансування 211,8 млн грн.

В цілому бюджет Міністерства оборони зріс зі 102 млрд грн до 116,1 млрд грн. До нього не включено пріоритетне підвищення грошового забезпечення військовим, як це було раніше. Натомість вдвічі збільшилася сума на соціальну адаптацію ветеранів АТО/ООС.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ

Новий рік ми зустрінемо із загальним показником прожиткового мінімуму 2 027 грн в місяць. З 1 липня він збільшиться до 2 118 грн, а з 1 грудня − до 2 189 грн. 

Особливістю цьогорічного бюджету стала красива декларація: «Кабінету Міністрів України здійснити заходи щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривню, з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення». 

Звучить дуже амбітно, однак питання, наскільки Уряд буде спроможний відшукати ресурси для такого коригування прожиткового мінімуму і які джерела наповнення для цього знадобляться, залишається відкритим. Один із імовірних варіантів – прожитковий мінімум збільшиться, але від цього показника від’єднають соціальні виплати. 

ЖИТЛО ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Вперше за 5 років держава задекларувала крок до розв’язання проблеми житла для переселенців. Йдеться про довгостроковий державний кредит до 20 років під 3% річних при мінімальному власному внеску до 6% від вартості житла. На цю програму у бюджеті заплановано 200 млн грн – по 100 млн для кредитування переселенців і учасників АТО/ООС.

Проте на подання заявки на участь у програмі надали всього 72 години, з 3 по 5 грудня. Як свідчать люди, які зареєструвалися в черзі охочих отримати кредит, серед необхідних документів – довідка з податкової, термін виготовлення якої складає 3 дні. Тож з кількох десятків тисяч тих, хто мав бажання скористатися пільговою іпотекою, подати необхідні документи змогли лічені тисячі. А оскільки отримають кредит не більше 120 сімей переселенців, то всі інші залишаться лише з негативними емоціями.

Журналістка Юлія Божко описує, чому програма кредитування для вимушених переселенців стала для неї «розчаруванням року»:

– Про її старт мали говорити за кілька місяців. Адже чекали пільгову іпотеку останні п’ять років. Замість цього, всього за кілька днів з’являється інформація про подачу документів і починається нездоровий ажіотаж…. Зараз перша десятка ще змінюється. Якимось дивним чином 197 номер перемістився на друге місце по Києву. Має бути та ще сутичка – за частки секунди. Я не знаю, як будуть вирішувати в тих випадках, коли час співпадатиме. Адже були і живі черги і ті, хто відправляв поштою. Гроші ще ніхто не отримав, але програма, схоже, вже в центрі скандалу.

Також уряд планує розпочати програму компенсації за зруйноване в результаті війни житло. На це у бюджеті передбачено 40,2 млн грн. За словами міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Оксани Коляди, наступного року компенсацію зможуть отримати 134 сім’ї.

Павло ОСТРОВСЬКИЙ, Олексій ГНАТЕНКО/Громада Схід №8, 2019