Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
26.01.2020

Так склалася їхня доля – зустрічати старість самотніми, та ще й під час війни, неподалік від лінії фронту. Обставини у кожного різні: хтось взагалі не має сім’ї, чиїсь діти далеко живуть та не можуть часто відвідувати стареньких.

Проте турботи – однакові: хвороби та похилий вік не дають справитися із роботою по господарству, хатніми клопотами. Несила вже й піч взимку розпалити, дрова та вугілля до хати занести. Дістатися лікарні – то взагалі недосяжна річ.

Та нарешті у стареньких з’явилися помічники. У 13 прифронтових селах Донецької області вже п’ять місяців триває дворічний проєкт «Модель соціальних послуг та медичної допомоги в Донецькому регіоні України». Він фінансується в рамках програми допомоги Міністерства закордонних справ Республіки Польща і реалізується під координацією польської фундації «Міст Солідарності» благодійним фондом «Карітас Маріуполь». З серпня 2019 року по серпень 2020 року розвиватимуться послуги з опіки, а наступного року – медичні послуги. Загальна сума бюджету – 3 700 000 грн.

Про що йдеться? 50 фахівців з соціальної опіки обслуговують 150 літніх, самотніх та умовно самотніх людей, а також осіб із хронічними захворюваннями і особливими потребами, які проживають на лінії розмежування.

Щодня опікуни відвідують підопічних, аби доставити продукти харчування, воду, ліки. Також готують їжу, прибирають приміщення, перуть білизну, супроводжують до лікаря, допомагають в особистій гігієні, виконують сезонну роботу (прибирають листя, заносять до будинку дрова та тверде паливо), сплачують комунальні послуги, разом оформлюють юридичні документи. А ще старенькі дуже радіють звичайному людському спілкуванню, яке також тепер отримують від своїх помічників.

А хто ж такі оці опікуни? Звідки взялися? Та з тих же самих прифронтових населених пунктів. Це енергійні чоловіки та жіночки, які мають свої сім’ї, оселі і живуть десь поруч зі старими. Погодившись на участь в проєкті, вони отримують і стаж роботи (бо працюють на договірній основі), і фіксовану грошову винагороду. Заздалегідь, протягом червня-липня минулого року, майбутні спеціалісти пройшли курси надання соціальної та першої медичної допомоги, навчилися, як вберегти себе від інфекційних захворювань, здобули психологічну підготовку.

З опікунами постійно працює психолог проєкту. Це допомагає їм запобігати синдрому емоційного вигорання. Адже ці люди й так живуть близько до лінії фронту у постійному стресі, а ще й несуть велику відповідальність за долю підопічних. За необхідності консультації надаються і одержувачам соціальних послуг. Контролюють роботу опікунів соціальні працівники проєкту.

Постійно в локаціях працюють також дві мобільні медичні бригади (лікар і медсестра в кожній). Лікарі виконують діагностику підопічних і надають рекомендації відповідно до історії хвороби пацієнта. Ще вони оцінюють медичні потреби, а медсестри — соціальні проблеми і матеріальне становище.

Отже, проєкт з опіки триватиме до серпня цього року, а що далі? Жод на організація не фінансуватиме його вічно. Виходить, що немічні старі люди знов залишаться сам-на-сам із своїми турботами? Є велика надія, що ні. Адже одним із пріоритетних завдань проєкту є надання можливості опікунам працювати та заробляти для своєї сім’ї самостійно, зареєструвавшись як фізична особа-підприємець (ФОП) або створивши громадську організацію. Для цього розробляється методологія формування підприємницьких навичок опікунів. Також всі учасники проєкту, охочі відкрити власну справу в сфері надання соціальних послуг, будуть отримувати необхідні консультації та юридичну допомогу. А ще мають шанс одержати грант у розмірі 10 000 гривень на придбання необхідного для своєї діяльності устаткування.

Планується, що до кінця 2020 року мінімум половина спеціалістів із соціальної роботи зареєструються як ФОПи або утворять громадські організації. У якій формі це буде реалізуватися – залежить від можливостей та потреб мешканців кожного населеного пункту, а також від наявності чи відсутності підтримки місцевих громад. Десь дуже доречним буде створити міні-притулок для літніх людей. Десь можна буде декільком учасникам проєкту об’єднати виграні кошти та придбати необхідне устаткування (ті ж самі меблі, якщо буде окреме приміщення, ходунки, технічне обладнання тощо) для спільного користування. Єдине, про що можна казати впевнено – на початковому етапі формування таких підприємств їм буде надаватися юридична та бухгалтерська підтримка від наставників із «Карітасу Маріуполь».

Друга, не менш важлива частина проєкту «Модель соціальних послуг та медичної допомоги в Донецькому регіоні України» – створення стаціонарного медичного кабінету на базі організації «Карітас Маріуполь». Дві медичні бригади, які вже працюють тут, мають змогу відкрити ліцензію в МОЗ та пройти необхідне навчання. Коштом Міністерства закордонних справ Польщі вже придбано необхідне медичне обладнання, зокрема, новітній УЗД-апарат. Медпрацівники безоплатно обслуговуватимуть бенефіціарів проєкту до кінця 2020 року, а вже з початку 2021 підприємство перейде на самозабезпечення.

Тож «Карітас Маріуполь» впродовж реалізації цього проєкту створює таку модель надання соціальних послуг, яка буде актуальною на перспективу. Користь очевидна. Літні і самотні люди отримуватимуть необхідну підтримку та турботу, а опікуни та лікарі – додатковий заробіток.

Юлія ЧЕБРЕЦЬ/Громада №1(10), 2020

Ірина ЗАРУБІНА, керівник проєкту: – Організація «Карітас Маріуполь» реалізує три соціальні проєкти з опіки. «Польський» проєкт є зовсім нетиповим, адже після його закінчення все обладнання та устаткування (наприклад, для медичного кабінету) залишається у нас, і ним нужденні верстви населення зможуть користуватися і надалі. Щомісяця монітори з Польщі приїздять до нас і вирушають до буферної зони, щоби на власні очі пересвідчитися, як реалізується проєкт та дізнатися про потреби опікунів та бенефіціарів. Серед останніх надбань – соцпрацівники Мирного, Павлополя та Кам’янки забажали мати господарські сумки-візочки, щоб зручніше було перевозити питну воду. І ось незабаром отримали. Наші партнери бачать, що, окрім допомоги багатьом самотнім літнім людям, ми забезпечили ще й працевлаштування 50 жителів прифронтових сіл. Тому мають велике бажання співпрацювати з нами і надалі.