Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
30.04.2021

Соціальне підприємництво від традиційного комерційного відрізняється головним чином тим, що має соціальну складову – розв’язання певної суспільно важливої проблеми. Його місія – вести бізнес не лише заради власного зиску, а ще й на користь громади, де живеш чи працюєш. 

У селах Донеччини та Луганщини соціальне підприємництво тільки набирає обертів, але потенціал тут чималий. Рослинництво, ремесла, екотуризм – головне наважитися. Своїми історіями з нами поділилися ті, хто вже працює у цьому напрямку, і ті, хто тільки починає втілювати ініціативу на практиці та навчає цьому молодь.

А ВИ ПРАЦЮВАЛИ СТОЯЧИ?

Знайти зручну позу без муляння у попереку все складніше. Знайома історія? Як не сядеш  за столом – то шия затерпає, то хребет відвалюється. Станції для роботи стоячи першими замовляти в Олексія Чебаненка з Іллінівської тергромади, що на Донеччині, почали фрілансери. А далі «дистанційка» всадила за комп’ютери левову частку населення – і пропозиція Олексія набула особливої актуальності. Своїх клієнтів майстер поставив на баланс-борди, а під ноут запропонував стійку. 

– Повільні коливання розвантажують спину і коліна. Утримання рівноваги допомагає зосередитися. Такі борди подібні, наприклад, і до дощок Більгоу, що використовуються для підвищення здібностей у дітей з труднощами у навчанні,каже Олексій Чебаненко і пропонує спробувати. 

Вмовляти мене взагалі не довелося і цю статтю я пишу, погойдуючись на дошці. Щоправда, комплект у мене ще неповний, але я вже почала отримувати відчутне задоволення від роботи. Звичайно, в асортименті столяра чимало й інших виробів. Є і картини, і триноги під світильники, і посуд, і різні меблі, і авторські роботи. 

– Аби бути столяром, потрібно любити дерево. А я дуже жадібний до деревини. У моїй роботі фактично немає відходів. Я навіть майстерню опалюю дровами. Хмиз збираємо по лісосмугах Іллінівки. Чагарників тепер там вже майже немає. Іде у роботу й тирса.

Соціальним підприємцем Олексій став свідомо: 

– Свобода, ефективність та користь для здоров’я – саме ці цінності привели мене до цього рішення.

Дружина Оксана, яка надихає і допомагає вести справи на підприємстві, таке рішення чоловіка підтримала. Філософію підприємства, яка полягає у свободі та ефективності, родина Чебаненків сповідує сама та прагне прищепити молоді у селах громади. 

До підприємницької діяльності Олексій був викладачем у Краматорському ДГМА, працював також у Костянтинівському індустріальному технікумі, а столяркою займався у вільний від роботи час. І вже тоді навколо нього гуртувалися студенти. Їм подобався ентузіазм Олексія, вони були частими гостями у його майстерні. Ось і зараз підприємець охоче бере до столярного дому на виробничу практику місцевих студентів. Офіційно, до речі, що нині рідкість, особливо в сільській місцевості.

– Мені подобається. Тут мене не обмежують у прагненні пробувати щось нове, не заганяють у рамки. Я хоч і вивчився на електрика, але мені дуже подобається моделювання, – каже стажер Данило Підріз. Він вже студент вишу і продовжує співпрацювати зі своїм колишнім педагогом у 3-Д моделюванні.

Столярний дім має благодійний фонд, куди він перераховує частину прибутку на підтримку освітніх проєктів. Поки коронакриза не поставила «на паузу» групові заняття, молоді підприємці проводили лекції щодо особистісного росту у сільських навчальних закладах. Тепер Чебаненки думають над тим, як реалізувати нову ідею. Вони хочуть втілити у сільських школах експеримент – уроки не за партами, а за станціями. Для цього їм потрібно виготовити їх з десяток. Самі не впораються, тому шукають партнерів.

БАТЬКАМ – РОБОТА, ДІТЯМ – ВІТАМІНИ

У селі Кризькому на Луганщині у процесі реалізації бізнес-ідеї, спрямованої на розвиток громади, знаходиться місцева громадська організація «Промінь».

– Ми багато відвідали тренінгів, поїздили Україною, подивилися приклади успішних стартапів і задалися ціллю зробити своє село успішним, – каже співзасновниця організації та натхненниця проєкту зі створення у Кризькому соціального підприємства Надія Рудаченко. 

За задумом, у селі  має з’явитися підприємство з вирощування і переробки овочів та фруктів. Вже є домовленість про оренду під виробництво колишньої їдальні. Урожай збиратимуть по домогосподарствах з сіл, які входять до складу Марківської ТГ. Потім городину будуть сушити, заморожувати, квасити та консервувати. Продукцію збуватимуть місцевим бізнесменам, через інтернет-ресурси, віддаватимуть на продаж огулом – великими партіями.

– На сільських городах та полях росте амброзія, бо люди не бачать сенсу у вирощуванні городини, оскільки її тут немає куди дівати, – ділиться Надія. 

З роботою у селі туго, через що вони стрімко порожніють. Тож новому підприємництву всі будуть раді. У такий спосіб буде вирішено кілька соціальних складових, насамперед – проблема самозайнятості людей, які мають городи, але заробляти на цьому не можуть, бо Луганськ окупований, а до Росії зась. Робочі місця надаватимуться переважно молодим родинам, але не відмовлятимуть і тим, кому до пенсії рік-два. 

Крім того, на території громади функціонує п’ять дитячих садочків та дванадцять шкіл. Вони отримають бонус – купу вітамінів у натуральному вигляді. Організатори підприємства обіцяють забезпечувати їх і закрутками на зиму. 

Зрештою, лише один відсоток від прибутку йтиме на підтримку діяльності власне самої громадської організації.

Азам соціального підприємства актив «Проміню» навчила організація «Сєвєродонецька молодіжна рада». Наразі триває процедура внесення змін до статуту, аби «Промінь» мав право займатися соціальним підприємництвом.

– Як явище соціальне підприємництво у Луганській області маловідоме і представлене одиничними прикладами, – розповідає представниця ГО «Сєвєродонецька молодіжна рада» Оксана Луньова. – А це ж потужний інструмент для розвитку соціального, культурного, освітнього та й економічного потенціалу громади. І ми всі хочемо, щоб наш регіон розвивався. 

 «ПІНОККІО»: ЯК ВЕСТИ БІЗНЕС ЗА ПАРТОЮ 

Поки дорослі готують підвалини під бізнес, підлітки Кризького опановують курс з підприємництва.

– Це ще один наш проєкт – «Піноккіо», – пояснює Надія Рудаченко. – Він вже діє. До речі, шкільне соціальне підприємництво затверджене міністерською програмою, тож діти змалечку привчаються брати на себе відповідальність та заробляти гроші. 

Старшокласники Кризької школи на уроках праці виготовляють вироби на продаж. Дерев’яні іграшки, годинники, кухонні дошки для нарізання – гроші з їх реалізації підуть на закупівлю саджанців хвойних дерев для відновлення лісу Луганщини, що минулого року постраждав унаслідок масових пожеж. 

У межах проєкту вчителі праці усіх шкіл Марківської ТГ пройшли навчання  зі шкільного соціального підприємництва. Вже з 1 вересня вони будуть готові запровадити такий факультатив у кожному сільському навчальному закладі, де створять майстерні з шиття, кулінарії, гончарства тощо. Готову продукцію будуть збувати для отримання прибутку на потреби шкіл. 

РИЗИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ  

Оцінити, скільки підприємств чи організацій на Донеччині та Луганщині ведуть соціальний бізнес, фактично неможливо. Головним чином тому, що чіткого визначення цьому явищу у законодавстві не існує. Але те, що їх дедалі більшає – факт. 

– Дехто вже з діючих підприємців має у своєму бізнесі соціальну складову, але про те просто не знає, – зауважує тренерка  з соціального підприємництва Анна Гладка. – А взагалі ця тема набуває популярності у нашому регіоні, до соціального підприємництва почали тяжіти і громадські організації. Для них у цьому плані відкриваються більші можливості. 

За її словами, у селах соціальне підприємництво розвивається повільніше. Натомість у сільської місцевості є потужний потенціал: від популяризації ремісничих справ до збору цілющих трав.

Щодо державної підтримки, то поки преференцій для такого бізнесу не існує. Законодавчі ініціативи є, а ось чи потрібні вони – питання. Дискусії навколо нього точаться вже тривалий час, адже багато соціальних підприємців воліють від держави лише невтручання («аби не заважали») і побоюються, що у цій сфері легко можуть виникнути можливості для спекуляцій та зловживань. 

Лілія АНДРУСИК/Громада  Схід №8 (41) 2021