Коли пішов чоловік, Валентина залишилась з двома маленькими синами-близнюками та обіцянками про допомогу з боку їхнього батька. З часом виплати на утримання дітей надходили все рідше, а згодом і зовсім припинилися.
Сподіваючись змусити колишнього чоловіка виконувати батьківські обов’язки, Валентина звернулась до суду за отриманням судового наказу щодо примусового стягнення аліментів.
Стаття 183 Сімейного кодексу України передбачає, що у разі звернення до суду із заявою про стягнення аліментів на двох дітей, аліменти призначаються у розмірі однієї третини заробітку (доходу). Разом з тим, законодавством не заборонено звертатись до суду із заявою про стягнення аліментів на кожну дитину окремо, при цьому граничний розмір стягнень не повинен перевищувати 50%. Тож в суді Валентина просила щомісячно стягувати кошти на кожного з синів у розмірі ¼ частини усіх видів доходу колишнього чоловіка, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд задовольнив вимоги жінки і надав два судових накази на кожного з синів. Валентина планувала отримати заборгованість у загальній сумі понад 15 000 гривень, а отримала… зустрічний позов.
Оскільки після розлучення колишній чоловік Валентини зійшовся з жінкою, яка мала власну неповнолітню дитину, і жив з нею у цивільному шлюбі, він звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Мовляв, стягнення половини усіх видів заробітку не дає йому можливості повною мірою забезпечувати себе та свою нову сім’ю, а також погашати утворену заборгованість за аліментами, тому просив суд зменшити розмір аліментів до 1/3 частини усіх видів його заробітку.
Отримавши ухвалу суду про відкриття нового провадження, шокована жінка звернулась до Маріупольського місцевого центру вторинної правової допомоги (БВПД) – саме там їй допомогли з її позовом.
Ознайомившись з усіма обставинами справи, юристка центру Альона Данилевська допомогла зібрати всі необхідні докази, які підтверджують факт самостійного виховання клієнткою дітей. Крім того, під час представництва інтересів клієнтки в суді юристка звернула увагу на те, що позивач не надав підтвердження, що свідчать про зміни його матеріального/сімейного стану. Проживання у незареєстрованому шлюбі з жінкою, в якої є власна неповнолітня дитина, не свідчить про його обов`язок утримувати як цивільну дружину, так і її дитину, така вимога є несправедливою по відношенню до двох його рідних синів.
Завдяки наполегливості громадського юриста, суд відмовив колишньому чоловікові Валентини в позовних вимогах щодо зменшення розміру аліментів.
Нагадуємо, що отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна за безоплатним телефоном системи БВПД 0 800 213 103.
Альона ДАНИЛЕВСЬКА, юристка:
– Утримання дітей до досягнення ними повноліття – це спільний обов’язок обох батьків, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі чи ні. Розірвання шлюбу не впливає на обсяг їхніх прав та обов’язків, а також не звільняє від виконання батьківських обов’язків.
Відповідно до чинного законодавства, аліменти є власністю дитини. Батьки можуть сплачувати аліменти добровільно, однак якщо згоди досягти не вдалося, рішення про їх сплату приймає суд.