Громада Схід
Колл-центр, Марiуполь:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
Колл-центр, Краматорськ:
+380 (67) 792 25 28
+380 (50) 02 962 11
27.07.2021
Фото: Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада

На Сході дуже багато людей, які втратили своє житло, але не наважуються почати процедуру отримання відшкодування збитків від держави. «ГРОМАДА Схід» дослідила ситуацію у прифронтовій Мар’їнці і зробила висновок: за допомогою громадських юристів все можливо.

Восени минулого року Постановою Кабміну №767 був затверджений Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (така офіційна назва).

Станом на сьогодні п’ять сімей з прифронтової Мар’їнки вже отримали компенсації за зруйноване житло за допомогою юристки БФ «Карітас Маріуполь» Оксани Федорової. Другий рік поспіль вона працює у проєкті «Впровадження нових моделей надання безоплатної правової допомоги через місцеві органи влади», що реалізується у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

– У кого на руках були всі документи на отримання відшкодування від держави, до мене не зверталися, збирали папери самотужки, – каже Оксана Федорова. – Не приходили й ті люди, хто мав гроші та наймав адвокатів. До мене йшли люди, в кого не було документів взагалі, хто їх втратив і мав потребу відновити. Йшли також ті, у кого не було грошей. І за кожним випадком особлива історія… 

ЦЕ БУЛО СУЦІЛЬНЕ ПЕКЛО

– Багато років я разом з чоловіком, двома дітьми та свекрухою прожила у квартирі, яка належала батькам мого чоловіка. Так склалося, що з часом я від чоловіка пішла. Мої батьки тоді купили мені квартиру, тож було де жити, – розповідає жителька Мар’їнки Олена Жаховська. – Син – інвалід ІІ групи – жив зі мною, а донька зі своєю сім’єю залишилася з батьком. Коли почалася війна, і батьківська, і моя квартири потрапили під обстріли. Квартира, де жила донька, згоріла вщент. Донька тоді була вагітна, ледь встигла сховатися, її потім дивом врятували з пожежі. Син разом з фірмою, де працював, встиг виїхати до Дружківки. Довгий час ми з донькою і дитиною жили у бомбосховищі, нам тоді добряче діставалося. Не було ані світла, ані води, ані газу. Моя мама тоді була ще жива, носила нам їжу, приготовану десь на вогнищі. Навкруги було суцільне пекло. У лютому 2015-го ми поїхали до сина, донька там народила другу дитину. Через кілька років донька померла, тепер я живу з онуками та сином, намагаюся отримати гроші на всіх власників тієї згорілої квартири. Я ж не зможу спокійно вмерти, якщо дітей залишу без житла. 

Було таке, що пані Олена хотіла все кинути – занадто виснажливим виявився процес збору документів. Тоді звернулася до «Карітасу» і безоплатно отримала фахову допомогу Оксани Федорової.

Оксана Федорова

– Не за гроші та якісь нагороди, а чисто по-людськи до мене поставилися. Оксана Олександрівна постійно заспокоювала, що все буде добре, бо мене вже сили почали покидати, – каже жінка. – Мене нікуди не ганяли, до жодного кабінету я не ходила, жодної ксерокопії не робила, все до останнього папірця вона зібрала. За допомогу та людяність до мене, до моїх дітей та онуків, кланяюся їй до землі.

Ще одну історію розповідає 76-річна мешканка Мар’їнки:

– Я ніколи не забуду той день. Все сталося вночі 11 липня 2014 року. Це був перший обстріл нашого міста. Мабуть, гатили по РЕСу, а влучили і в наші два будинки, що поруч. Пощастило, що нікого не було вдома, інакше нас би вже не було. Квартира, що зруйнували тієї ночі – спадщина від батьків. Акт про зруйнування ми отримали не одразу, довгий час туди не можна було дістатися: будинки на самому краю міста стоять, туди і зараз небезпечно ходити. Коли міська рада всіх повідомила, щоб йшли по компенсацію, я почала сама збирати документи. У багатьох були більш складні випадки: багато хто помер, в декого там діти вже були прописані. Довгий час нам це здавалося неважливим: батьки залишили спадщину і добре, мало хто звертав увагу, хто там нині живе. Війни ж не було… Мені відновлювати нічого не довелося, документи на квартиру я зберегла. Але треба було отримати довіреність від сина, який поїхав до Ростова працювати. Сама б я, мабуть, цього не змогла зробити. Підказали сусіди, що є така фахівчиня Оксана, вона допомогла. Компенсацію я вже отримала, гроші перерахували через місяць після рішення комісії. Скажу чесно, нам з чоловіком було дуже важко збирати ці документи, ми старенькі вже, чоловік не ходить, а всюди треба їздити, особисто підписувати папери… Тож дякую Оксані за те, що вона ретельно виконує свою роботу, ще й вміє заспокоїти. 

ТИПОВІ ПРОБЛЕМИ

За словами Оксани Федорової, втрачати надію не варто, адже вихід є завжди. Навіть, якщо людина втратила не тільки житло, а й всі документи, залишається «паперовий слід». Тож відновити свідоцтва та довідки можна, потрібні лише час та наполегливість. Треба збирати все, що є, і йти до комісії при міській, сільській або селищній раді. Чогось не вистачає – звертайтеся до юристів.

– Найпоширеніша проблемна ситуація – помилки в особистих документах: у прізвищах, по батькові, навіть в іменах, – зауважує юристка «Карітасу». – Трапляються такі помилки під час перекладу з російської на державну мову. Тут не можу промовчати про нотаріусів, які припускаються таких помилок, а люди через необізнаність не звертають на це уваги. У мене був випадок, коли «сумісна власність» у свідоцтвах, які перероблялися після смерті членів сім’ї, якимось чином перетворилася на «дольову», а це має вагомий вплив на розподіл коштів між власниками. 

Сім’ї, які мають неповнолітніх дітей, при оформленні документів на відшкодування збитків за зруйноване майно стикаються ще з органами опіки та піклування. Отримання дозволу від них – обов’язкова вимога, адже дитина має право на частку компенсації. У мене були дві сім’ї з неповнолітніми дітьми, і затримка відбулася, коли припинила існування Мар’їнська районна ВЦА, і була створена Мар’їнська міська ВЦА. Через цю реорганізацію у місті досить довгий час не було діючого органу опіки. Тільки у червні цього року відбулося перше засідання цієї комісії, де ми отримали всі необхідні дозволи. До того куди я не зверталася із запитами – скрізь були відмови. 

Типовою проблемою є зняття помешкання з державного обліку. Довідка про зняття з Держреєстру речових прав на нерухоме майно лягає у пакет документів для комісії. Це необхідна правова процедура, коли людина надає акт про зруйнування як доказ того, що будинку або квартири більше немає. Серед тих, хто пройшов цю процедуру, ще нікому не відмовили у компенсації. Але ж у Мар’їнці і досі не працює держреєстратор. З 22 червня почав працювати ЦНАП, але і він роботи з держреєстрами не виконує. Тож треба їхати до Новогродівки або Вугледару, де є такі фахівці. Кожна поїздка коштує 700 гривень, а якщо є помилки у документах, то це не одна поїздка. Люди їздять, витрачають гроші, виснажуються і втрачають віру в те, що можна все владнати… 

Найскладніше – відновлення установчих документів на житло. От живуть собі люди, приватизують або купують квартири, сплачують комунальні послуги, все нормально. Потім власник змінюється, починається війна, і передача власності не відбувається у законний спосіб або затримується на деякий час. Така ситуація в нас вже була. 

Фото авторки

СКІЛЬКИ ДЕРЖАВА ВИПЛАЧУЄ ЗА ЗРУЙНОВАНЕ ЖИТЛО? 

– Загальна сума відшкодування складає 300 тисяч гривень, які розподіляються серед усіх співвласників помешкання. Неповнолітні діти отримують свою частку на власний депозитний рахунок і зможуть використати гроші після 18 років. Розрахунок суми виплати ґрунтувався на середніх цінах на житло у регіоні. Наприклад, у Мар’їнці на ці гроші можна купити двокімнатну квартиру. Але люди більш схильні до купівлі приватних будинків, грошей вистачить. Складніше, якщо власників багато – на частку від компенсації житло не купиш. 

ЯКІ ДОКУМЕНТИ І КУДИ ТРЕБА ПОДАТИ, АБИ ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ?

– Документи на отримання компенсації подаються у місцеві ради. Треба написати заяву, до неї додається довідка, що людина визнана потерпілою, витяг з держреєстру нерухомого майна про зняття помешкання з обліку, документи на право власності: свідоцтво про приватизацію, договір купівлі-продажу або документи на спадщину. Також вказуються банківські реквізити рахунку, на який будуть сплачені гроші. Якщо хтось діє за довіреністю, потрібна копія довіреності. Якщо серед співвласників помешкання є неповнолітні діти, треба подавати дозвіл від комісії з опіки та піклування. 

Ірина ГОРБАСЬОВА/Громада Схід №13(46) 2021

 

ПУНКТИ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ БФ «КАРІТАС МАРІУПОЛЬ» 

У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

(з понеділка по п’ятницю з 09.00 до 17.00)

Луганська область

Станиця Луганська – Ірина ПОПОВА, (050) 405 35 47.

Нижньотепле – Тетяна ГОРЬКА, (050) 405 35 42.

Щастя – Ігор ЧУБАР, (050) 405 35 50.

 

Донецька область

Мар’їнка – Оксана ФЕДОРОВА, (050) 013 25 53.

Мангуш – Світлана БРАГУНЦОВА, (050) 013 25 56, (067) 267 58 13.

Волноваха – Олександр ПЕФТІБАЙ, (050) 013 25 68, (067) 267 58 16.

Нікольське – Олександр ЯРОЦЬКИЙ, (050) 405 35 41. 

Покровськ – Олександр КРАЙНІЙ, (050) 405 35 52.